Краків – місто культурного різноманіття, і серед багатьох подій та проєктів виразно помітна також і українська складова. Наприклад, Міжнародний фестиваль українського театру «Схід-Захід» вже давно є візитною карткою української культури у Кракові.
Партнером фестивалю в цьому році став Український інститут, створений для розвитку української дипломатії та підтримки української культури і мистецтва у світі.
Ми поговорили з генеральним директором Українського інституту Володимиром Шейком про підтримку Фестивалю українського театру та про інші їхні плани та проекти в Польщі (й не тільки).
Фестиваль «Схід-Захід», до якого цього року ви були безпосередньо залучені, відбувся переважно онлайн. Як УІ оцінює новий візуальний формат?
Український Інститут та організатори фестивалю «Схід-Захід» розпочали тісну співпрацю наприкінці минулого року. Планувалося, що у квітні 2020 року ми представимо сім українських сучасних вистав польському глядачеві. Ми оголосили відкритий конкурс, експертне журі обрало вистави, але світ накрила пандемія COVID-19. Тож музичні фестивалі відбуваються через онлайн-стріми, виставки стали віртуальними з додаванням AR і VR, театральні покази відбуваються в режимі «театр у кіно», або ж театри просто обмежують кількість відвідувачів у залах. Нові обставини змушують шукати нові формати і бути винахідливими. Фестиваль «Схід-Захід» в такому «віртуальному» форматі був для нас організаційним викликом, але результатом ми дуже задоволені.
Здається, що проекти УІ акцентовані саме на візуальному мистецтві. Українська культура дуже добре «презентабельна» саме через візуальні проекти (книжкова ілюстрація, фотографія, кіно…) Чому саме так, чи це в певному сенсі більш універсальний спосіб говорити про себе у світі?
Насправді, найбільший акцент торік ми зробили на музичних проектах , передусім завдяки співорганізації двостороннього Року культури Україна-Австрія. Серед інших напрямів роботи Українського інституту: кіно, візуальне мистецтво, література, театр, а також академічний напрям. Очевидно, в умовах пандемії довелося скасувати майже всі проекти з подіями, але торік ми організовували концерти, майстер-класи, виставки, кіноретроспективи, презентували українські вистави у Польщі. Цьогоріч багато працюємо з візуальною культурою, наприклад, запустили програму Ukraine Everywhere, яка через онлайн проекти відкриває світові знакових українських митців, художників, фотографів. Візуальні проекти – зручний спосіб розповідати різноманітні історії про Україну.
Завдяки довгостроковій Програмі підтримки українських студій імені Івана Лисяка-Рудницького, яку започаткував і реалізує УІ, буде видано польський переклад книги «Чому в українському мистецтві є великі художниці» Katarzyna Kozyra Foundation (Польща). Які ще книжки планується перекласти польською?
Це був би дуже довгий перелік. Згаданий Вами переклад – це дійсно один із проєктів, підтриманий нами в рамках Програми, але загалом наша діяльність не спрямована на переклад книг. Ми намагаємося працювати з фаховою аудиторією і створювати можливості для українських видавців, письменників, поетів, ілюстраторів, дизайнерів. Водночас, спільно з Українським ПЕН клубом та Українським інститутом книги ми запустили першу премію для перекладачів з української мови на мови світу Drahoman Prize, якою хочемо відзначати внесок перекладачів у просування української літератури і культури у світі.
«Викладання і популяризація української мови за кордоном». Як саме УІ реалізує цей напрямок?
У 2018 році ми розпочали цей напрям з роботи над програмою впровадження україномовних аудіогідів у важливих європейських музеях. Так, у Польщі завдяки зусиллям УІ та Посольства України з’явилось чотири аудіогіди: у Національному музеї у Варшаві, Музеї історії польських євреїв ПОЛІН, Королівському замку у Варшаві та Королівському замку на Вавелі. Щодо викладання української як іноземної, то це тривалий процес, яким керує Міністерство освіти і науки, а Український інститут нещодавно уклав меморандум про співпрацю з Національною комісією зі стандартів державної мови, аби спільно рухатись до поставленої мети – створити можливості для іноземців вивчати українську для роботи, навчання чи наукових досліджень.
УІ підтримує багато різних проектів, спрямованих на підтримку української культури у світі. Чи можете сказати, скільки проектів УІ реалізував у Польщі і розповісти про найголовніші з них?
За минулий рік (а точніше, пів року повноцінної роботи) ми реалізували 84 проєкти, які спрямовані не лише на підтримку української культури у світі, але й на вибудовування довготривалих партнерств і відносин, на двосторонню взаємодію. Польща – одна з пріоритетних країн Українського інституту, це наш сусід і стратегічний партнер, і саме тут ми мріємо відкрити першу закордонну філію Інституту. У минулому році Польща була другою за кількістю здійснених проектів.
Серед них варто назвати запуск україномовних аудіогідів у польських музеях, а також Український тиждень у Гданську, який вже кілька років поспіль організовує Консульство України. Склалось так, що найактивніша співпраця з Польщею у нас відбувалась у сфері театру: ми представляли українські вистави на польських фестивалях: у Лодзі, Білостоку, Ґданську, Кракові, а наприкінці жовтня плануємо в Познані. Також цьогоріч ми розпочали велику програму перекладів та постановок сучасної української драми «transmission.ua: drama on the move» у трьох країнах – Польщі, Німеччині та Великій Британії.
В червні минулого року директор УІ Володимир Шейко розповідав в ефірі Польського радіо про плани щодо відкриття представництва в Польщі. Як зараз виглядає ситуація?
Ми розуміємо, що повноцінні філії з десятками працівників – це поки далекосяжна мрія для Українського інституту. На заваді – нестабільне фінансування, бюрократичні обмеження, брак фахівців. Серед варіантів в стратегії УІ на 2021-2024: невелике представництво на 3-4 людини; співпраця з місцевою неприбутковою організацією, яка могла би діяти від імені Інституту; робота через українські посольства і консульства. Ми підготували правовий аналіз цих моделей і розуміємо, що для такої роботи необхідні певні законодавчі зміни. Утім, наше посольство у Варшаві нарешті завершило ремонт у новому приміщенні, де один поверх зарезервований для нашої першої філії. Дуже сподіваємось скористатися цим шансом.
Звісно, українським краків’янам буде цікаво дізнатись більше про діяльність УІ в Кракові. Чи плануються якісь події за вашої участі в місті? Як ви оцінюєте запит на українську культуру в Польщі і в Кракові зокрема?
Запит на українську культуру, звісно, є. І не тільки в українців, які живуть у Польщі, і яких багато, але також у польських колег. У Кракові ми реалізували вже згадані проєкти з аудіогідами і фестиваль «Схід-Захід». Краків – це безумовно потужна культурна дестинація, одна з культурних столиць Європи, тож працюємо далі!
***
Як бачимо, діяльність УІ різнопланова і відкрита до взаємодії з іншими культурними інституціями. Цікаво, як бачення Інституту щодо візуального та перформативного мистецтва продуктивно поєднались із цьогорічним форматом фестивалю «Схід – Захід». Як зазначала менеджерка УІ Надія Соколенко, ця співпраця продемонструвала, що попри всі несприятливі обставини, українські культурні інституції можуть працювати, а митці й перформативне мистецтво – говорити про важливі не лише для України, але й для усього світу теми.
«А корабель пливе». Згадаємо про те, яким був цьогорічний Фестиваль українського театру
У 2020-му фестиваль відбувся вже всьоме. УІ та команда фестивалю об’єднали зусилля під спільним гаслом «А корабель пливе».
Записи вистав можна було переглянути в театрі «Paradox», і цей новий формат «театр у кіно» виявився цікавим і продуктивним. Польських глядачів вдалося познайомили з двома танцювальними проектами («Alpha» n’Era Dance Group та «Анігіляція» Totem Dance Group). Надія Соколенко, менеджерка напряму перформативних мистецтв Українського інституту, пояснює, що дуже важливо представляти за кордоном сучасний танець – напрям, що займає значуще місце в сфері перформативних мистецтв України і не вимагає перекладу.
Серед театральних вистав показали «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра, «Схід-Захід» Київського театру «Актор» а також спеціально створену за підтримки Українського Інституту VR-версію вистави «Осінь на Плутоні» (проєкт Сашка Брами) . Також у живому форматі відбулися читання сучасної української драми: п’єси «Час пілатесу» Ольги Мацюпи та «Крізь шкіру» Наталії Блок звучали за підтримки проєкту «transmission.ua: drama on the move».
«Я глибоко вдячна організаторам Міжнародного фестивалю українського театру «Схід-Захід» – Фундації Масових Видовищ, Центру молоді ім. др. Хенрика Йордана за те, що вони також не здалися перед обставинами, а реалізували сьому едицію фестивалю у такий неординарний спосіб, як поєднання офлайн та онлайн активностей», – каже Надія Соколенко.
Ганна Поляк
Титульне фото: Український інститут, проєкт “Discover Ukraine”