Українка — це не тільки прибиральниця. Новий проект у Польщі швидко набуває популярності

Українка — це не тільки прибиральниця. Новий проект у Польщі швидко набуває популярності snymok 1

«Вважаю, що це образливо по відношенню до жінок, коли проект “Я — українка” демонструє їх лиш як прибиральниць чи продавчинь, тому вирішив запросити успішних і відомих у Польщі українських жінок до участі в альтернативному проекті “Я — українка і цим пишаюся”», — говорить український дизайнер Andri Jan.

З чого все почалося

Серія сітілайтів  «Я — українка» з’явилася в Варшаві цієї осені. Вона присвячена українським жінкам, що працюють у Польщі. Тлом для портретів жінок стала 200-гривнева купюра із зображенням Лесі Українки.  Куратор проекту — Оксана Брюховецька.

Українка — це не тільки прибиральниця. Новий проект у Польщі швидко набуває популярності 253453

Метою проекту було привернути увагу до проблем українок у Польщі. Тим не менше, проект викликав негативну реакцію серед більшості українців. Чимало хто вважав, що таке творче втілення не допомагає, а ще більше укріплює стереотип про українців як про обслуговуючий персонал у Польщі. Більше зображень тут.

«Я — українка і цим пишаюся»

Після цього український дизайнер Andri Jan, що живе і працює в Польщі, створив свій власний проект.

«Вважаю, що це образливо по відношенню до жінок, коли проект “Я — українка” демонструє їх лиш як прибиральниць чи продавчинь, тому вирішив запросити успішних і відомих у Польщі українських жінок до участі в альтернативному проекті “Я — українка і цим пишаюся”. Радію, що охочих було багато і розумію, що перелік можна збільшити в кілька разів. Моєю метою було показати, що українка — це не тільки продавець у магазині чи доглядачка але й успішна жінка, власниця бізнесу, засновниця ресторану, акторка, власниця готелю і представниця інших професій», — пише в описі до плакатів дизайнер.

У коментарі для UAinKrakow.pl Andri Jan говорить: «Мій проект не є критикою і відповіддю на проект Ольги Брюховецької. Він взявся в нахненні продовжити цю тему і спробувати розширити її переказ. Бо коли ти йдеш по вулиці і бачиш напис “Я —  українка” і зображення продавчині, ти не звернеш уваги на маленькі букви внизу плакату, що закликають до роздумів над проблемою».

Він додає: «Не очікував аж такої реакції. Думав, обійдеться в декілька десятків відгуків і все. Але бачу, що це викликало ширшу реакцію». Реакція не була позитивною у всіх. Комусь не подобається друга частина назви, яка з’явилася вже у проекті Івана («…і я цим пишаюся»), хтось — говорить про те, що всі професії однаково важливі.

Націоналістична назва?

Про назву проекту і його другу частину «…і  цим пишаюся» для UAinKrakow.pl Andri Jan пояснює: «Багато хто чіпляється, що це звучить націоналістично і по-дурному, але я так зовсім не вважаю. Назва говорить, що жінкам не соромно визнавати, звідки вони, коли вони говорять про свої успіхи і цим руйнують ототожнення з українками лише як із прибиральницями»

Тим не менше, тільки за першу добу публікацію з учасницями проекту  «Я — українка і я цим пишаюся» поширили понад півтисячі людей у соцмережі Facebook. Проект не просто показав інших жінок, він ще й додатково привернув увагу до всіх професій і нашого ставлення до них зокрема.

Andri Jan також запрошує до участі в проекті усіх охочих жінок,  що живуть і працюють у Польщі. Для цього треба написати AndriJan.dsgn у Facebook.

 

Ольга Менько

Титульне фото: Facebook AndriJan.dsgn

Оцініть пост

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка 0 / 5. Підрахунок голосів: 0

Голосів поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Читайте також
Найбільш читані пости
Підпишіться на нас