У неділю, 18 травня у Польщі відбудеться перший тур президентських виборів.На перший погляд – це стандартна виборча кампанія, але цього року вона може мати значення не лише для майбутнього Польщі, а й для мільйонів українців, які проживають у країні.
Як саме проходять вибори, хто має шанси перемогти та яке ставлення лідерів політичних перегонів до України, розповідає UAinKrakow.pl.
Як проходять вибори президента Польщі
Президент обирається шляхом загального прямого голосування.
Перший тур президентських виборів у Польщі відбудеться неділю, 18 травня 2025 року. Для перемоги кандидат має набрати понад 50% голосів. Якщо цього не станеться, два кандидати з найвищими результатами проходять до другого туру, який відбудеться 1 червня.
Якщо ж другий тур не дозволяє визначити переможця (наприклад, у разі визнання виборів недійсними або форс-мажорів), президентські повноваження тимчасово переходять до маршалка Сейму, поки не буде проведено повторне голосування.
У виборах можуть брати участь громадяни Польщі, яким виповнилось 18 років. Голосування триває з 7:00 до 21:00, виборці повинні мати з собою дійсний документ, що посвідчує особу
Що відбувається після виборів?
Офіційні результати президентських виборів у Польщі оголошує Державна виборча комісія (Państwowa Komisja Wyborcza, PKW), зазвичай протягом 1–2 днів після завершення голосування.
Інавгурація нового президента традиційно проходить 6 серпня – саме в цей день завершується п’ятирічна каденція чинного президента Анджея Дуди, обраного у 2020 році. До цього моменту обов’язки глави держави він виконує у повному обсязі.
Кандидати у Президенти Польщі у 2025
Загалом зареєстровано 13 кандидатів. Серед них виділяються три лідери перегонів:
Рафал Тшасковський – фаворит лібералів
Нинішній мер Варшави, віцеголова партії «Громадянська платформа» (Platforma Obywatelska) та один із найвідоміших представників ліберального крила польської політики. Він уже брав участь у президентських виборах 2020 року, де у другому турі отримав 48,97% голосів, поступившись Анджею Дуді з мінімальним відривом, найменшим за всю історію.
Тшасковський — політолог за освітою, доктор гуманітарних наук, випускник Коледжу Європи в Натоліні та Паризького інституту політичних наук (Sciences Po). Його кар’єра включає роботу в Європарламенті, Міністерстві закордонних справ та посаду міністра цифровізації. Від початку політичного шляху він послідовно виступає за європейські цінності, свободу ЗМІ, верховенство права та захист меншин.
Пріоритети кампанії 2025 року:
- відновлення довіри до демократичних інституцій після періоду правління PiS (Право і справедливість);
- повернення незалежності судової системи, зокрема через реформування Конституційного трибуналу;
- захист прав жінок — легалізація абортів до 12 тижня вагітності, розширення доступу до контрацепції, підтримка матерів на ринку праці;
- визнання прав ЛГБТК+ спільноти, впровадження інституту цивільних партнерств;
- підтримка України — Тшасковський є одним з найактивніших польських політиків, які виступають за продовження військової, гуманітарної та політичної допомоги українцям;
- екологічна трансформація — розвиток відновлюваної енергетики та скорочення викидів;
- розширення цифровізації публічних послуг і модернізація державного управління.
Політична риторика Тшасковського відзначається поміркованістю та прагненням об’єднати розколоте польське суспільство, при цьому він не уникає гострих тем, таких як корупція, поляризація медіа, чи політичний тиск на університети та культуру.
Як кандидат, він активно комунікує з молоддю та міськими виборцями, значну частину підтримки отримує саме у великих містах, серед освічених і проєвропейськи налаштованих громадян. Його кампанія ведеться під гаслом «Przyszłość jest teraz» — «Майбутнє вже зараз».
Тшасковського часто порівнюють із Дональдом Туском, лідером «Громадянської коаліції», але у 2025 році саме Тшасковський виступає як головна ліберальна альтернатива правим кандидатам. В опитуваннях громадської думки він впевнено утримує перше або друге місце, з рейтингом підтримки в межах 28–32%.
Кароль Навроцький – представник консервативного табору
Голова Інституту національної пам’яті балотується як незалежний кандидат, але має підтримку партії Правом і Справедливістю (PiS). Акцентує на безпеці, національній ідентичності, традиційних цінностях.
Навроцький позиціонує себе як захисник польської ідентичності, національного суверенітету та традиційних християнських цінностей. У центрі його кампанії — риторика безпеки, «порядку», «поваги до державних символів», а також обмеження впливу зовнішніх структур, передусім Європейського Союзу.
Пріоритети кампанії:
- зміцнення державного контролю над стратегічними галузями економіки;
- підтримка сімʼї та демографічних програм, спрямованих на зростання народжуваності;
- посилення внутрішньої безпеки, зокрема шляхом розширення повноважень поліції та спецслужб;
- жорсткіша міграційна політика, яка передбачає «обмеження навантаження на державу з боку іноземців»;
- повернення поваги до польської історії, у т.ч. через реформу освіти та культурної політики.
Як колишній керівник IPN, Навроцький неодноразово просував консервативне трактування історії, зокрема акцент на героїзмі Армії Крайової та антикомуністичному опорі, часом уникаючи складних тем польсько-українських відносин.
У лютому 2025 року Навроцький зробив резонансну заяву: «не повинно бути так, щоб українцям жилося краще, ніж полякам». Ці слова викликали обурення в медіа, але водночас знайшли підтримку серед частини електорату.
Також Кароль Навроцький неодноразово виступав із застереженнями щодо перспектив вступу України до Європейського Союзу. У своїх публічних виступах, зокрема в інтерв’ю телеканалу TVN24 Plus, він наголошував, що євроінтеграційний процес України не має відбуватись «автоматично» лише через війну чи симпатію до українського народу. Також він виступав за пріоритет поляків у доступі до соціальних послуг.
На думку кандидата, підтримка України не повинна означати беззастережне схвалення її членства в ЄС, особливо якщо це може поставити під загрозу інтереси польських фермерів, працівників та національної економіки загалом. Навроцький заявив, що розширення Європейського Союзу має відбуватись із урахуванням «польського голосу», а не в обхід національних інтересів. Саме тому він використав формулювання, що «Польща має залишатися господарем у своєму домі».
При цьому Навроцький наголосив, що Польща повинна підтримувати Україну як союзника, але робити це з «розумною обережністю», не поступаючись власними позиціями на ринку праці, у сільському господарстві чи в питаннях дотацій ЄС.
Електоральна база Навроцького – жителі малих міст, консервативні виборці, літні люди, що побоюються змін у традиційному укладі життя. У своїх виступах він часто згадує про «польську місію в Європі», «християнські корені цивілізації» та загрозу «ліберальної вседозволеності».
Його кампанія спирається на гасло «Bezpieczna Polska – silna Polska» («Безпечна Польща — сильна Польща»).
За результатами опитувань, Навроцький має приблизно 25–30% підтримки, що робить його реальним претендентом на вихід до другого туру.
Славомір Менцен – радикальний реформатор
Економіст, підприємець та один із лідерів партії «Конфедерація» (Konfederacja Wolność i Niepodległość), яка поєднує в собі представників трьох середовищ: націоналістичного, лібертаріанського та католицько-консервативного. Його кандидатура стала уособленням нового покоління правих політиків.
Менцен – доктор економічних наук, фахівець з податкової політики, власник кількох бухгалтерських компаній. Публічно просуває ідеї мінімальної ролі держави, низьких податків і максимального економічного лібералізму.
Пріоритети кампанії:
- скасування 15 податків, зокрема ПДВ, податку на прибуток і соціальних внесків;
- дозвіл підприємцям не сплачувати внески до ZUS (аналог українського ЄСВ);
- ліквідація обов’язкової медичної страховки, перехід до повністю платної системи охорони здоров’я;
- заборона абортів навіть у випадках зґвалтування, перегляд законодавства про репродуктивні права;
- припинення соціальної допомоги для іноземців;
- вихід з усіх міграційних ініціатив ЄС, посилення кордонів і депортації мігрантів, які порушили закон.
Його кампанія супроводжується слоганом «Państwo z dykty musi odejść» («Держава з картону має піти») – натяк на слабкість чинних державних інституцій і необхідність «перезавантаження» системи.
Славомір Менцен – один із найбільш критичних до України кандидатів серед головних претендентів на посаду президента. У 2023 році його партія запропонувала законопроєкт «Stop ukrainizacji Polski» — «Стоп українізації Польщі», який передбачав:
- позбавлення українських біженців доступу до пільг;
- скасування соціальних виплат іноземцям;
- обмеження доступу до безплатної медицини та освіти;
- заборону преференцій у гуртожитках і вишах.
У лютому 2025 року Славомір Менцен заявив, що Польща не повинна відправляти свої війська на територію України. Він підкреслив, що це суперечить польським інтересам, і оголосив про намір подати до Сейму проєкт резолюції, яка зобов’язує уряд утриматися від таких дій.
У вересні 2023 року, після того, як Україна подала скаргу до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу через продовження ембарго на імпорт українських сільськогосподарських продуктів, Менцен різко розкритикував дії українського уряду. Він заявив, що українці «безжально використали наївність польського уряду» і звинуватив їх у відсутності вдячності за надану допомогу, а також закликав перекрити кордон для української продукції.
У вересні 2023 року, після того, як Україна подала скаргу до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу через продовження ембарго на імпорт українських сільськогосподарських продуктів, Менцен різко розкритикував дії українського уряду. Він заявив, що українці «безжально використали наївність польського уряду» і звинуватив їх у відсутності вдячності за надану допомогу.
Попри це, формально партія «Конфедерація» не підтримує Росію — вона засуджує вторгнення, але просуває політику ізоляціонізму: «це не наша війна».
Його виборці – молоді чоловіки 20–35 років, підприємці, ІТ-фахівці, ті, хто втомився від «традиційної» політики. Активна онлайн-присутність дозволила йому сформувати цілу субкультуру фанатів «економічного анархо-капіталізму», які поширюють цитати Менцена у соцмережах, купують мерч, ходять на його стендап-подібні виступи.
Під час виборів 2023 року Менцен очолював кампанію «Конфедерації», яка, хоча і не здобула багато місць у парламенті, посилила свій вплив у політичному дискурсі. У 2025 році він претендує на вихід до другого туру, маючи рейтинг підтримки в межах 15–20%, згідно з останніми опитуваннями.
Чи можуть українці голосувати на виборах у Польщі?
Право голосу на президентських виборах у Польщі мають лише громадяни Польщі. Українці, навіть ті, хто проживає в Польщі на постійній основі, не мають права голосу, якщо не отримали польського громадянства.
Як проголосувати за кордоном?
Польські громадяни, які перебувають за межами країни, можуть проголосувати в закордонних виборчих дільницях, створених Міністерством закордонних справ. Для цього потрібно було зареєструватися до 13 травня 2025 року через систему e-Wybory або безпосередньо в консульстві. Для участі у виборах вони повинні мати з собою паспорт громадянина Польщі та бути внесеними до закордонного списку виборців. Про це повідомляє Gov.pl.
Президентські вибори 2025 року мають велике значення не лише для поляків. Вони також визначать, яким буде політичне, економічне та соціальне тло для понад мільйона українців, які наразі мешкають у Польщі.
Текст: Елеонора Щвець