Уже рік біля пам’ятника Адаму Міцкевичу збирається група мітингувальників. Вранці вони вирушають до консульств країн Заходу, а ввечері — закликають містян та туристів підтримувати Україну. Нещодавно від протестів від’єдналась організація Sun For Ukraine, оскільки за словами організаторки Тетяни Голюк “мітинги можуть суперечити волі мешканців міста”.
Журналістки порталу UAinKrakow.pl поспілкувалися з іншими мітингувальниками про те, що вони думають про від’єднання, запитали їх, для чого потрібні щоденні мітинги, хто на них приходить та чого вони хочуть досягти.
Передмова
Одним з перших, хто спільно з іншими учасниками сформував ком’юніті мітингувальників, став Андрій Фученко. Інші учасники називають його ”організатором”, оскільки саме на чоловіка зареєстровані протести в поліції міста.
На жаль, редакція UAinKrakow.pl не може опублікувати частину розмови з Андрієм, оскільки на етапі узгодження інтерв’ю він декілька разів змінював власні слова та врешті не затвердив розповідь, аргументуючи це тим, що “хотів розповісти про важливість протестів, а не про ситуацію навколо них”.
Натомість він запропонував поспілкуватися з Юлією Сидоришиною, яка разом з ним та іншими учасниками протягом року виходить на протести, а також модерує групу у фейсбуці Protests NATO close the sky 🇺🇦 Krakow. Коментар також залишив співзасновник Sun For Ukraine Олександр Бірюков, який продовжує приходити на щоденні мітинги попри заяву інших учасників організації.
Хто приходить на мітинг
З 24 лютого минулого року мітинги та акції на Площі Ринок не зупинилися ні на день. О 12:00 мітингувальники вирушають до німецького, французького та американського консульств, а о 19:30 зустрічаються біля пам’ятника Адама Міцкевичу. Там вони співають українські пісні, розповідають особисті історії та закликають містян і туристів не забувати про війну в Україні.
Будь-яка людина може взяти слово й виголосити промову. Сценарію в щоденних протестів зазвичай немає (якщо не йдеться про масштабні мітинги). Кожен учасник обирає завдання для себе: хтось вмикає музику, хтось говорить у мікрофон.
На протестах постійно можна зустріти 15-20 людей. Більшість мітингувальників працюють чи навчаються, тому не мають можливості приходити щоденно.
Здебільшого там стоять українські переселенці, військові, що проходять навчання чи лікування, а також українці, які багато років живуть за кордоном.
Юлія Сидоришина на протестах буває зазвичай у будні ввечері та на вихідних. До групи вона приєдналась через тиждень з початку повномасштабного вторгнення. Саме тоді її батько пішов добровольцем у ЗСУ.
“У мене така ж думка як і в інших мітингувальників — війна триває, і треба поширювати про це інформацію. Від початку повномасштабного вторгнення мій тато пішов добровольцем. Я дуже хотіла його підтримувати, показувати, що я стою, як і він стояв: до останнього подиху захищаючи Україну”, — розповідає Юлія, і зі сльозами на очах додає, що її тато загинув 25 листопада під час боїв на Бахмутському напрямку.
Для чого потрібні щоденні мітинги
На питання для чого вони виходять на щоденні мітинги, Юлія відповідає: “Ми це робимо, щоб піднести дух українців, поширити інформацію про війну, а раніше — щоб збирати кошти. Кожного дня сотні туристів звертають на нас увагу. Вони бачать, що війна триває, що ми боремось і ніколи не здамося! Тому я вважаю, що ці мітинги доцільні”.
Активістка додає, що учасники протестів прагнуть надати іншим людям приклад того, що потрібно активно звертатися до міжнародних інституцій. “Можливо, це когось надихне, а можливо, хтось змінить думку про те, що його слово нічого не значить”, — запевняє Юлія.
Про від’єднання Sun for Ukraine
У кінці січня 2023 року співзасновниця Sun for Ukraine Тетяна Голюк розповіла, що учасники організації більше не братимуть участі в протестах на Площі Ринок, бо бачать сенс в мітингах іншого формату. У той самий час співзасновник організації Олександр Бірюков і досі продовжує приходити на щоденні протести, але вже не як учасник Sun for Ukraine.
“Я так само підтримую цілі й плани Sun for Ukraine і хочу, щоб вдалося знайти альтернативу та допомагати Україні. Але в той самий час я не підтримував ідею того, що мітингів забагато, і ми занадто голосні. У нас всіх одна мета — допомогти Україні виграти війну і покарати країну агресора!” — зазначає Олександр.
“Ми всі були однією командою зі спільною метою, учасники Sun for Ukraine були частиною цих мітингів. Хоч і була створена окрема організація, але це було зроблене для того, щоб офіційно зареєструвати збірку. Від’єднатися вони вирішили, коли в нас почали розходитися думки щодо різних питань. Але я підтримую кожну ідею і вважаю, що це чудово, що вони шукають альтернативні варіанти збирання коштів. Ми всі хочемо перемоги!” — коментує своє ставлення до від’єднання Юлія.
Про збір коштів на Площі Ринок
Раніше кошти збирали у скриньку та рахунок фонду Sun For Ukraine для однієї конкретної бригади. “Але якщо, наприклад, бригаді мого батька треба був тепловізор, то ми купували його й передавали”, — пригадує Юлія.
Мітинги під пам’ятником Адаму Міцкевичу також часто пов’язують з організацією Life&Peace, волонтери якої ходять по місту з прозорими коробочками та часто в агресивній формі закликають донатити кошти. Юлія запевняє, що мітингувальники біля пам’ятника не мають до них ніякого стосунку.
“Вони постійно присутні, коли ми проводимо протести. Не знаю, на що вони збирають кошти, тому ми не хотіли б, щоб нас поєднували разом. Поки в нас був збір коштів, то ми це робили тільки у свою одну коробочку, яка стояла поруч із нами. Ми не змушували людей кидати гроші”, — пригадує Юлія.
Після від’єднання Sun For Ukraine кошти не збирають, але розглядають варіанти, як офіційно зареєструвати збірку.
“Буває, що люди підходять і просто в руки дають гроші. У такому разі ми віддаємо їх комусь із наших мітингувальників, у кого близькі на фронті. У мене вже, на жаль, ніхто не воює, але завдяки цим протестам я хоча б якось можу допомогти тим, у кого досі залишися батьки”, — додає активістка.
Про прапори Білорусі на протестах
Обов’язковим елементом щоденних протестів є гімни України, Польщі та вільної Білорусі. За словами Юлії, до мітингу приєднуються білоруси, які довго живуть у Польщі та не підтримують режим Лукашенка. Багато з них активно волонтерили на вокзалі, допомагали українцям купувати квитки та шукати житло.
“З нами стоять багато білорусів, які підтримують Україну, з прапорами вільної Білорусі (біло-червоно-білий прапор — історичний національний символ країни, офіційний прапор Білоруської Народної Республіки (1918–1919) — авт.). Звичайно, є українці, які проти. Але є й білоруси, які зараз на фронті воюють на стороні України“, — говорить Юлія.
Чому саме щоденні протести в Кракові є необхідними
“Важливо не дати світу забути про війну. Адже люди, яких вона не стосується, почали про неї забувати. У мене знайома з Польщі нещодавно спитала: “Як там у вас в Україні? Бо я вже перестала слідкувати за новинами…”. Ми не можемо цього допустити! Українці повинні показати свою об’єднаність та незламність. Війна досі триває, люди досі гинуть“, — підсумовує Юлія Сидоришина.
Читайте також: Молитва, хода та багато музики: як у Кракові зустріли першу річницю повномасштабного вторгнення
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Анастасія Олексюк та Олена Леонова
Фото: Олена Леонова