У вівторок 19 липня у конгрес-центрі “ICE Kraków” пройшла Конференція з питань допомоги та відбудови України та її європейської перспективи. Організатором події був Європейський соціально-економічний комітет. UAinKrakow.pl розповідає, ким були гості заходу, чому промова мера Перемишля могла викликати контроверсії та для чого організатори запросили росіянина.
Промови гостей
На заході зібрались представники влади та громадянського суспільства з України, Польщі та ЄС. Разом вони обговорили способи допомоги Україні та її післявоєнне майбутнє.
Однією з перших слово взяла Кріста Швенг — президентка Європейського соціально-економічного комітету.
“Одним з серйозних наслідків цієї війни є найбільша криза біженства з часів Другої світової війни. Криза, яка радикально змінила міграційний ландшафт ЄС. Понад 5,6 мільйонів біженців прибули з України в Європу відтоді, як росія почала цю війну. За різними оцінками, понад 7 мільйонів людей стали внутрішніми переселенцями. Загалом, майже 13 мільйонів людей були змушені покинути свої домівки, що складає понад чверть населення України”, — зазначила посадовиця.
Перспективу польського самоврядування щодо допомоги українцям представив заступник президента Кракова Анджей Куліг.
“З перспективи кількох місяців можу сказати, що Краків (…) склав іспит на допомогу біженцям. Через наше місто пройшли близько 150-180 тисяч переселенців. Частина з них повернулася до України, частина вирушила в дальшу дорогу і велика частина залишилася, адже наше місто має перевагу того, що тут і раніше жили близько 100 тисяч українських громадян, які знайшли тут роботу”.
Крім того, по відеозв’язку до події долучилися віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишин та журналіст Віталій Портніков. Виступити з промовою мав також Андрій Садовий, але з ним не вдалося зв’язатися. Замість нього про те, як Львів приймає переселенців, розповідала Наталія Галецька — депутатка міськради.
Асиміляція та інтеграція
Ще одним представником місцевої влади був Войцех Бакун — президент Перемишля. За словами можновладця, з початку війни Перемишль став тимчасовим прихистком для 1,2 мільйона людей, а місто відправило до України 350 вантажівок з гуманітарною допомогою. На його думку, гідною оцінкою такої підтримки стало те, що Президент України надав йому статус “місто-рятівник”
Водночас під час промови Войцех Бакун звернув увагу на проблему того, що біженці не хочуть залишатися в малих містах. У цьому контексті він двічі вжив слово “асиміляція”. Зокрема, сказав:
“Менші міста, такі як Перемишль, Холм чи Замосць, мають можливість прийняти та асимілювати цих осіб (біженців з України)”.
Зазначимо, що асиміляція передбачає повне злиття мігрантів з суспільством, що їх приймає. Натомість інтеграція — це двосторонній процес, частиною якого є створення простору, де мігранти можуть задовольнити свої культурні потреби.
Учасник із росії
В одній із панелей взяв участь Георгій Нурманов — засновник ініціативи “Russians for Ukrainians”.
“Перш за все, хочу просити вибачення перед усіма, кого може образити наявність слова “росіяни” в сьогоднішній програмі, особливо в поєднанні з фразою “для України”. Багато з наших волонтерів та я — громадяни росії, хоч ми є міжнародною організацією”, — зазначив він на початку виступу.
Пізніше Георгій Нурманов розповів про свою ініціативу, яка з’явилася 26 лютого для допомоги Україні.
З огляду на те, що в Україні триває війна і багато українських діячів відмовляються брати участь у заходах разом з росіянами, журналістка UAinKrakow.pl запитала у Крісти Швенг, чому на захід, присвячений допомозі та відбудові України, запросили росіянина. Голова комітету відповіла, що особисто наполягала на участі представника опозиції російській владі, а також наголосила на потребі діалогу. Кріста Швенг також зауважила, що негативних відгуків від українців щодо присутності російського діяча комітет не отримав.
Читайте також: У Кракові відкрили Сквер Вільної України
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Фото: Лідія Кожевнікова