1 червня Польща, як багато інших країн світу, святкувала День Дитини. Це свято тут відзначають з 1950 року. Однак цікаво знати, що це не перший “дитячий день” в історії Польщі. Розповідаємо, коли і як відзначали свято дітей у міжвоєнні часи.
З ініціативи Польського комітету опіки над дитиною з 1928 року й до 1938 року включно відзначали “Тиждень дитини”. Перші два роки – восени, а від 1930 року – у травні.
Комітет опіки над дитиною був організацією, що боролась із найбільш нагальними на той час проблемами дитинства: високим рівнем дитячої смертності, цілковитою відсутністю догляду за дітьми в родинах, де батьки працюють, сирітством, низьким рівнем знань щодо здоров’я та виховання дітей. Януш Корчак був активним членом комітету і одним з співорганізаторів “Тижня дитини” у Польщі.
“Тиждень дитини” був святом для всіх дітей, але святом таким, що привертає увагу до всіх перелічених проблем і залучає громадян до різноманітної допомоги дітям. Кожен день особливого тижня був зосереджений на одному з аспектів розвитку дитини. Перший день був був позначений загальною урочистістю. Другий день присвячений немовлятам та маленьким дітям (до трьох років), питанням їхнього здоров’я, догляду та виховання.
День третій був днем уваги до фізичного розвитку, в цей час відбувались різноманітні спортивні дитячі змагання. Четвертий день – був днем відкритих дверей у школах, садках та інших осередках опіки. Заходи ці мали краще познайомити вихователів з родинами, а батьків із вчителями та вихователями, допомогти їм налагодити співпрацю, в якій на першому місці мали б бути інтереси дитини. Наступний день був присвячений моральному вихованню.
Це тільки звучить страшено нудно, а насправді було веселіше: учні та вихованці розповідали про своє життя та суспільно-корисні справи зацікавленим відвідувачам, а також це була можливість для неформального спілкування учнів та вчителів (такий собі team building).Також саме тоді звертали увагу на життя в притулках для сиріт і відбувалась зустріч “опікунчих кіл” цих притулків.
Останній день в особливий спосіб був присвячений матері, як головній відповідальній за догляд і виховання людини (звісно, що в ті часи тати менше були залучені до цієї справи). Сучасний польський День матері 26 травня – безпосередній нащадок цієї традиції.
Характерним явищем польського дитячого тижня були процесії: діти зі шкіл чи виховавчих осередків марширували центром міста на свій урочистий парад. (Відразу пригадується сцена дитячої ходи з “Короля Матіуша”, але якщо зв’язок і є, то це вплив книжки на організацію “Тижня дитини”, а не навпаки: бо уславлена книжка Януша Корчака Корчака написана в 1923 р. – за п’ять років до появи свята.)
Цікаво, що “Тиждень дитини” був подією, що поєднувала різні соціальні прошарки і культури: так, місцеві єврейські громади також долучались до заходів i, зокрема, теж проводили дитячі марші. Тож Польща має давній досвід уваги до потреб і прав дітей. Здається навіть, що деякі з ініціатив “Тижня дитини” виглядають дуже доречно і в сучасному контексті.
Джерело: Wróblewska Urszula, Golko Joanna. Święto „Tygodnia Dziecka” jako jedna z form działalności Polskiego Komitetu Opieki nad Dzieckiem w II Rzeczypospolitej, 2018.