Трамваї у Кракові: історія від початку до сьогодення

By on 12 Грудня 2019 0

Трамваї у Кракові – найзручніший громадський транспорт. Ними швидко можна дістатися будь-якої точки міста. Та мало кому відомо те, яких часів сягає їх історія в королівському місті – а тут є про що розповісти.

Конка, кучер, екіпаж

Першу лінію кінно-залізничної міської дороги у Кракові заснували майже 138 років тому – у 1882. Цікаво, що у Львові конка запрацювала ще швидше, 3 травня 1880 року. Це був закритий екіпаж, що рейковою колією тягнула пара коней, а керував цим усім кучер.

Ініціатива створення такого громадського транспорту у Кракові з’явилася від британського трамвайного товариства «The British and Foreign Tramways Company», однак польська та англійська сторона не знайшли порозуміння і співпраця не склалася.

Після ще кількох пропозицій у 1881 році влада міста підписала умову з Банком Бельгії аж на 45 років – після дослідження кількості мешканців у Кракові та інших важливих показників, бельгійське товариство мало самостійно збудувати лінії за власний кошт і мати з того прибуток.

Отож, перша конка у Кракові їздила маршрутом давнього омнібуса (багатомісного візка на кінській тязі) з вокзалу до вулиці Мостової, що на Казімежі, де створили депо. Попри всі сумніви, такий вид громадського транспорту мав шалений успіх у Кракові, тому досить швидко почали створювати нові лінії, а бельгійська фірма непогано заробила.

Електричні трамваї

У 1898 році, під владою Австрії, у Кракові підписали умову про введення електричних трамваїв. А для цього треба було збудувати електростанцію та нове трамвайне депо. 16 березня 1901 року президент міста Йозеф Фрейдлін провів урочисте відкриття 17 нових електричних вагонів та трамвайної лінії у Кракові.

Мешканці міста досить негативно відреагували на нові технології, в основному тому, що трамваї їздили досить швидко. «Гміна мусить збудувати новий шпиталь та психлікарню. Шпиталь – для збитих трамваями, а психічну лікарню для тих, хто мешкає на вулицях, де їдуть трамваї й для тих, хто ними користується – бо їх точно має звести з розуму трамвайний дзвінок», – писало видання «Naprzód».

Воєнні часи

Прогрес таки відбувся, почали створювати нові лінії, замовляти нові вагони, розширювати маршрути й змінювати систему громадського транспорту. Перша криза наступила в часи Першої світової війни, адже багато чоловіків – працівників депо та машиністів забрали на фронт, через мобілізації та евакуації місто покинуло близько 180 тисяч мешканців. Саме тоді у Кракові жінки почали керувати трамваями, з січня 1916 року.

Після війни почалися ремонти вагонів, вибрали нового керівника і громадський транспорт остаточно перейшов на правосторонній рух. Адже ще за часів Королівства Галичини та Володимирії рух на дорогах був лівостороннім.

Друга світова війна, звісно ж, затримала розвиток громадського транспорту: ліквідовано лінії, перекрито маршрути, зачинено депо. Два фрагменти маршруту проходили повз гетто, однак його не змінили одразу. Впродовж двох місяців трамвай просто не зупинявся в цих місцях, документи пасажирів перевіряли, а назви зупинок замінили на німецькі.

18 січня 1944 року, коли до Кракова прибули перші війська Червоної Армії, місто вціліло – окрім усіх мостів на Віслі, адже їх підірвали, разом із трамвайними коліями на тих ділянках. Працівники підприємства громадського транспорту самотужки штовхали вагони до депо.

Трамваї у Кракові тепер

Після Другої світової досить довго відбудували лінії, замінювали вагони – через брак матеріалів і ще багатьох чинників, на які вплинула війна. Та поступово громадський транспорт в місті почав розвиватися, започаткували перші нічні лінії, а згодом і вирішили ліквідувати трамвайний маршрут з Ринкової Площі – остаточно це сталося в 1951 році. В подальші часи громадський транспорт у Кракові поволі розвивався.

Зараз у Кракові регулярно курсують 27 трамвайних ліній. Більше про історію громадського транспорту та трамваїв Кракова можна дізнатися в Музеї міської інженерії. І там можна побачити безліч цікавих речей, а особливо про старе трамвайне депо. Музей працює з вівторка по неділю, у вівторок вхід вільний. Ціни знайдете за посиланням.

Катерина Банар
Титульне фото: pixabay

Zadanie publiczne jest współfinansowane ze środków Miasta Krakowa.

Коментарі