Завтра 8 березня, Міжнародний жіночий день, день прекрасної половини людства. Редакція UAinKrakow.pl підготувала для вас інформацію про п’ять відомих польок, які так чи інакше закарбувалися на сторінках історії.
Звісно ж, це далеко не всі з них, у 2011 році Музей історії Польщі та журнал «Говорять віки» навіть провів плебісцит під назвою «Польки всіх часів». Тоді перемогла Марія Склодовська-Кюрі, Ірена Сендлерова та Ельжбета Завацька, а в списку було аж 15 видатних жінок! Пропонуємо вам ознайомитись з короткою оповіддю про жінок, які творили добро, здобували наукові премії, зробили великий вклад у мистецтво та культуру Польщі, яку ми знаємо тепер.
Ірена Сендлерова (1910-2008)
Польська громадська діячка, праведник народів світу, дама Ордену Білого Орла, під час Голокосту врятувала 2500 єврейських дітей. В Отвоцку, куди її сім’я переїхала, її батько вів приватну лікарську практику, лікував в основному євреїв та бідних, а Ірена своє дитинство провела з єврейськими ровесниками, завдяки їм також розмовляла на їдиші. Навчалась у Варшавському університеті на факультеті права, а пізніше перевелась на полоністику. В 1942 році вона працювала керівником дитячого відділу Ради Допомоги Євреям під назвою «Жеґота». Завдяки цьому мала перепустку до Варшавського гетто, де, начебто, мала перевіряти санітарно-гігієнічний стан. В знак солідарності у гетто на руці носила пов’язку із Зіркою Давида. Разом із своїми співробітниками Ірена вивозила звідти єврейських дітей, немовлят і сиріт. Дані про них зберігала у склянці, яку закопувала у дворі. Після війни їй вдалося знайти батьків багатьох дітей, але у більшості їх вбили. Всього Сендлерова врятувала 2500 дітей, 800 з них – з гетто Варшави. За це вона була заарештована, її жорстоко катували та засудили до страти. Але завдяки «Жеґоті» жінку було врятовано, вони дали хабаря німцям. Впродовж усієї війни вона у підпіллі рятувала єврейських дітей, та навіть після війни Ірену переслідували. В 2008 році про неї зняли фільм «Хоробре серце Ірени Сендлер».
Віслава Шимборська (1923-2012)
«Перша дама» польської поезії, лауреатка Нобелівської премії з літератури, перекладачка та критик, співзасновниця Товариства польських письменників та член Польської академії знань. Жінка, що відзначена Орденом Білого Орла. Життя Віслави тісно пов’язане із Краковом, куди вони з сім’єю переїхали 1929 року. На початку Другої світової вона навчалась таємно, а пізніше працювала клерком на залізниці, аби уникнути вивезення до Німеччини. Після війни вступила на факультет полоністики Ягеллонського Університету, вже тоді вона почала свою літературну діяльність – писала вірші та прозу. 1948 року Шимборська вийшла заміж на Адама Влока, проте вони розлучились, а справжнім коханням жінки став письменник Корнель Філіпович. Вони були разом аж до його смерті, хоча й не брали шлюбу. Віслава обожнювала Краків, вона не раз підкреслювала свою прив’язаність до цього міста. Вона написала багато збірок віршів, брала активну участь в літературній діяльності, входила до Ложі лімериків (лімерик – жанр гумористичної поезії). Її книги перекладені на 42 мови, її перекладають найбільше серед польських авторів.
Марія Склодовська-Кюрі (1867-1934)
«Мати сучасної фізики», хімік, педагог, громадська діячка і єдина жінка, що отримала дві Нобелівські премії з хімії та фізики. Вона народилася у Варшаві, була кращою ученицею в гімназії, та їй довелося виїхати до Парижу, аби продовжити навчання в Сорбонні, оскільки в ті часи в Польському Королівстві навчання для жінок було недоступне. Варто зазначити, що до цього вона працювала гувернанткою у Кракові та Щуках, вчила дітей читати та писати, а така діяльність в ті часи була суворо заборонена царською владою. Після закінчення навчання у Паризькому університеті Марія познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, науковцем П’єром Кюрі. Разом вони працювали над відкриттям полонія та радію. Вони переробляли декілька тонн радіоактивної руди, а в той час згубний вплив радіації на організм ще не був відомий. Але їм вдалося довести свою наукову роботу до кінця та отримати спільну Нобелівську премію з фізики. Марія стала першою жінкою, що викладала у Сорбонні, отримала понад 20 почесних наукових ступенів та була членом 85 наукових товариств. Пізніше отримала другу Нобелівсьу премію, вже з хімії. У 1934 році Марія Кюрі-Склодовська померла від рідкісної променевої хвороби, яку отримала внаслідок своєї наукової праці без жодного захисту. Всі її особисті речі до цих пір заражені радіоактивними речовинами і зберігаються в захищених свинцем коробках в Національній бібліотеці в Парижі.
Королева Ядвіга Анжуйська (1374-1399)
Дружина Владислава ІІ, королева Польщі, Королева Русі, що канонізована католицькою церквою. За своє коротке життя зробила чимало пожертвувань, проте найвідоміше з них те, що пов’язане з наукою. Завдяки фінансуванню Ядвіги у Кракові реорганізовано Ягеллонський університет – найдавніший університет в Польщі, один з найстаріших у Європі. Вона була коронована у 10 років, але як король Польщі, а не королева. Чоловічий титул підкреслював, що вона – монарх, а не просто дружина короля. Вийшла заміж за Великого князя Литовського Ягайла (коронований в Польщі під іменем Владислав), університет в XIX столітті названо в честь його династії. Ядвіга мала свою державну канцелярію, брала участь у вирішенні зовнішньополітичних питань, як повноправний монарх зі всіма його обов’язками перед своїм народом. Вона очолила похід на Галицьку Русь, та приєднала її до держави. Вона також підтримувала розвиток науки та мистецтва, займалася благодійністю. Померла від пологової гарячки, похована у Кракові, у Вавельській катедрі.
Ізабела Чарторийська (1746-1835)
Польська аристократка доби Просвітництва, меценатка мистецтва, колекціонерка історичних пам’яток та творів епохи рококо. Одна з найвідоміших жінок Речі Посполитої того часу. Ізабела (спершу Ельжбета) була пов’язана з Патріотичною партією, писала вірші та книги, складала каталоги музейних колекцій. Завдяки їй було побудовано Святиню Сибілії та Готичний Дім в Пулавах при Палаці Чарторийських, в яких вона тримала свої колекції книг та предметів мистецтва. Саме завдяки дорогоцінним колекціям цієї аристократки заснований Музей Чарторийських у Кракові, вартість екземплярів якого на даний момент становить 100 мільйонів євро. Найціннішою, звісно ж, є «Дама з горностаєм» Леонардо да Вінчі, про яку відомо всім, хто приїжджає до Кракова. Крім того, там не бракує шедеврів найвідоміших світових художників. Велику колекція її книг знаходиться в Бібліотеці Чарторийських, також у королівському місті. Бібліотеку заснувала вона разом з своїм чоловіком Адамом Чарторийським. Молодість Ізабели була бурхливою, серед її коханців був король Станіслав Август Понятовський, російський посол Микола Репнін, французький генерал Арман-Луї де Гонто-Бірон, гетьман коронний Браницький. Цікаво, що законний чоловік та її коханці знали один про одного. Її вклад в сучасну польську колекцію мистецтва, книг, та історичних пам’яток безцінний.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.
Катерина Банар
Титульне фото: Wikipedia