Сучасне мистецтво як інструмент діалогу: дискусія з Оксаною Баршиновою у Кракові

By on 19 Вересня 2021 0

У п’ятницю, 17 вересня, у книгарні-кав’ярні “Нитка” відбулася зустріч з кураторкою виставки “Україна. Інші погляди на взаємини” Оксаною Баршиновою. 

Історикиня мистецтва, дослідниця, заступниця генерального директора з виcтавково-експозиційної роботи Національного художнього музею України приїхала на відкриття експозицій з Києва. Дискусію моніторувала Ася Маєвська ー перекладачка і едукаторка Міжнародного центру культури. 

Вчора відбулася прем’єра виставки “Україна. Інші погляди на взаємини”, яка триватиме до 16 січня 2022 року. Паралельно виставці заплановано низку заходів, таких як зустрічі, міські прогулянки та майстер-класи для дітей. Детальніше про них можна дізнатись зі сторінки Міжнародного центру культури або ж друкованої листівки, яку зможе отримати кожен відвідувач. Гості зможуть отримати теж картку лояльності, яка передбачає 10%, 20% та 50% знижки на купівлю альбому в книгарні МЦК в залежності до кількості відвіданих подій, що пов’язані з виставкою.

За словами Оксани Баршинової, виставку готували 5 років. До неї увійшли твори мистецтва з різних музеїв України, які заради цього зняли деякі картини з постійних експозицій та навіть з приватних колекцій, щоб як найвиразніше представити нашу країну: сучасну й історичну. При створенні виставки відштовхувались від польських міфів та знань про Україну в Польщі: важливо було подивитись на взаємини країн очима українських та польських митців, відкидаючи політику. 

Підбірка картин та інших творів, як каже Жанна Комар ー кураторка вистави від МЦК, є суб’єктивним вибором. Організатори мали чіткі територіальні межі, якби не вони, виставка ще б займала наступні 1000 квадратних метрів. Теми, що брали до уваги ініціатори, торкаються не лише польського глядача (хоч не можна заперечити те, що виставка скерована більше в цей бік), а й українського. 

Оксана Баршинова пригадує, як поетапно змінювалося, росло й розвивалося українське мистецтво, особливо виразно воно видніло на початку 2000-х років, після Революції Гідності набрало нових, часто наповнених персональним досвідом кольорів. Трагічні події показали, що українці різні, тому ініціатори виставки ще тоді своєю місією вважали інтегрування самих українців та зменшення стереотипних прірв поміж ними. Як каже представниця Національного художнього музею України, вони намагались здійснювати “гуманітарне зшивання України”. 

До згаданих етапів, які розвивали сучасне мистецтво України, за словами експертки, можна відносити ще окремі яскраві приклади з 60-70-х років, коли в підпіллі творили митці андеґраунду. Хоч загальноприйнято вважати початком сучасного українського мистецтва другу половину 80-х років, а з відновленням Незалежності країни ー художню творчість виокремлюють в окрему групу ー мистецтво незалежної України. 

З 2004 року українське мистецтво вже ставало соціально-критично спрямоване. Одна з митців цього періоду (група “Р.Е.П”) українська художниця, а зараз викладачка КАМА, Леся Хоменко, згадувала, що тоді, коли українське мистецтво могло бути нарешті вільне й не мусило ховатися, коло художників не мало глядача, не було розуміння й призвичаєння до того, що в нас є такі талановиті митці, люди здебільшого не цікавились мистецтвом. Завданням художників цих років було сформувати глядача. 

2014 рік вніс нові відтінки, показав, наскільки мистецтво може бути дієвим. Персональний досвід митців позначився на їхній творчості. Появились нові обличчя, які свій біль та переживання проявляли через мистецтво. Істотне місце у виставці “Україна. Інші погляди на взаємини” займають роботи жінок-художниць. Алевтина Кахідзе ー українська художниця, перформерка, яка створила емоційну розповідь у малюнках та текстах про буденне життя своєї матері в самопроголошеній “ДНР” під назвою “Клубніка Андріївна”, є яскравим прикладом такої творчості. 

Варто згадати, що, продумуючи образ України для виставки, творці проєкту відносились не лише до образу жінки-матері-берегині, але й брали під увагу мужній характер українських жінок, що формувався у радянській Україні, на кшталт символу Батьківщини-Матері. 

На виставці у центрі Кракова можна побачити роботи не лише українських митців, а й польське художнє бачення України. У дискусії куратори обмовились, що, можливо, в майбутньому вже Національний художній музей України в Києві ініціює проєкт-навпаки, який в більшій мірі приблизить українцям польську культуру й дасть краще розуміння сусідньої країни. Однак поки це далекі плани. 

Повністю дискусію можна подивитись за посиланням.  

Нагадуємо, що галерею можна відвідати щоденно, крім понеділка з 10:00 до 18:00. 

У Кракові запрошують на виставку “Україна. Інші погляди на взаємини”

Текст і фото Христя Гарбіч

Leave a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *