“Сусідське прибирання району” відбувається вже втретє, але цьогорічна акція особлива, адже подякувати місту зібралися теж ті, хто покинув свої домівки через війну та знайшов прихисток у Кракові.
У зелених жилетках, з рукавицями й великими чорними пакетами для сміття. Таку групу людей я зустрічаю біля парку Ручай. Усі усміхнені, спілкуються, сміються. Українців зібралося близько сотні. Не бракує й поляків, які живуть у цьому районі й радо долучилися до ініціативи. Багато дітей, хтось прийшов із собаками. Діти теж охоче допомагають і весело хваляться, скільки сміття їм вдалося зібрати.
Одна з організаторок ініціативи зі сторони українців – трохи сором’язлива, але усміхнена Ольга. Жінка приїхала з родиною із Бучі, спершу займалася відправленням гуманітарної допомоги. Вона зізнається, що раніше не організовувала подібних акцій.
«Я побачила, що в багатьох містах, наприклад, у Варшаві, в Лодзі відбуваються такі акції. У Кракові теж багато людей, Краків прийняв усіх, тому нам також варто було би проявити таку ініціативу».
Жінка розповідає, що планують у майбутньому й далі робити такі заходи, але ще й із пікніком, щоб люди могли краще познайомитися між собою. “Кличте, ми ще прийдемо. І в інші райони поїдемо прибирати — так люди хочуть допомогти”, — ділиться Ольга.
Знайомлюся з Юлею, жінкою з Полтави. Про подію вона дізналася випадково, прибрати парк приїхала з геть іншого, віддаленого району.
«Подякувати є за що, поляки дуже підтримують. Дякуємо і за безплатний проїзд, і автобани, і за медичну допомогу, за речі. Можна перераховувати дуже довго».
Войтек із дружиною на такому спільному прибиранні парку вперше, але вже запаслися рукавицями й зустріли своїх сусідів. Коли знайомлюсь із подружжям, чоловік радо представляється українською і хвалиться, що вже рік вивчає мову. На моє запитання, що вони думають про такий жест від переселенців — пара з акцентом і щиро в унісон відповідає «Дуже дякуємо».
Фото: Лідія Кожевнікова
Текст: Діана Гвоздь