Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну мільйони українців опинилися в Польщі, шукаючи безпеки та підтримки. Стереотипи та фейкові новини про українців у Польщі стали серйозною проблемою, що впливає на міжнаціональні відносини та сприйняття української громади.
«Українці забирають роботу», «живуть за наш кошт», «не поважають польську культуру», «прагнуть влади» — такі судження, часто подані як факти, дедалі частіше з’являються в соцмережах і медіа. Мета таких повідомлень – не просто дезінформувати, а викликати недовіру та створити з українців образ ворога для польського суспільства.
Про найпоширеніші стереотипи про українців у Польщі, їх спростування, та як правильно перевіряти інформацію, розповідає UAinKrakow.pl.
Стереотип про «заможних українців»
Телеграм-канал «Варшавская русалка» поширили чергову маніпуляцію, що покликана сформувати негативне ставлення до українців, про це розповіли UAinKrakow.pl у моніторингу фейків та маніпуляцій, які поширювалися серед українців у Польщі в січні.
Автори публікації стверджують, що нібито українцям «внушають», що Європа значно відстає від України – мовляв, Захід на 20 років позаду, а Польща – на 10. При цьому не вказується, хто саме поширює такі ідеї чи де вони з’явилися, що вже свідчить про маніпулятивний характер повідомлення.
Далі канал поширює узагальнені твердження про українських біженців, зокрема посилається на неназваних представників влади Словаччини, які нібито обурені витратами українців «брудних грошей» у Монако. Також згадується заява міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша про те, що деякі українські чоловіки живуть у п’ятизіркових готелях або їздять на розкішних авто.
Такі публікації ґрунтуються на вирваних з контексту цитатах та твердженнях, про які неможливо знайти жодної інформації й не відображають реальної картини. Тож це типова маніпуляція, яка сіє ворожнечу й формує хибні уявлення.
Стереотип, що українці намагаються «залізти»у владу в Польщі
Польські активістки поширювали у соцмережах повідомлення, що українці намагаються проникнути у польські органи влади, посилаючись на кандидатуру Анни Тимошенко на місцевих виборах. У публікації йдеться про те, що українці «лізуть»до влади у Польщі. Активісток обурили жовто-блакитні кольори на плакаті, а також відоме українське прізвище Тимошенко.
Цю інформацію дуже швидко підхопили ЗМІ та телеграм-канали сумнівного походження. Наприклад про це написали на інтернет-сторінці Polska Pravda з посиланням на телеграм-канал UKR LEAKS_pl.
Насправді Анна Тимошенко – полька, яка взяла прізвище чоловіка-українця. Кольори її передвиборчої кампанії відповідають прапору міста Ченстохова, а не України. Про це писали багато видань, зокрема Gazeta.pl, Radio Zet тощо.
Стереотипи, що українські біженці живуть коштом польських платників податків і не працюють
Існує міф, що українські біженці повністю залежать від польської соціальної системи, про багато прикладів цього розповіли у статті UaInKrakow.pl.
Насправді дослідження Національного банку показують, що Польщі більшість українських біженців самостійно забезпечують себе, а 78% українців мають роботу, або активно її шукають. Це означає, що українці також активно сплачують податки, що сприяє зростанню польської економіки.
Згідно з офіційними даними польського уряду, значна частина українських біженців у Польщі активно інтегрується в суспільство та економіку країни:
Лише станом на квітень 2022 року, близько 1,1 мільйона українських громадян отримали номер PESEL, що дозволяє їм легально проживати та працювати в Польщі. Половина з них – діти, а серед дорослих 90% становлять жінки. І лише до квітня 2022 року майже 110 тисяч українських громадян вже працевлаштувалися в Польщі.
Ці дані свідчать про те, що більшість українських біженців прагнуть самостійно забезпечувати себе та свої сім’ї, активно шукають роботу та інтегруються у польське суспільство.
Як перевіряти інформацію та уникати фейків
У сучасному інформаційному просторі важливо вміти відрізняти правдиву інформацію від фейків. Дезінформація може спричинити паніку, маніпулювати громадською думкою та підривати довіру до інституцій. Тому критичне мислення та навички перевірки фактів є необхідними для кожного громадянина.
Тож ми підготували кілька порад, як перевіряти інформацію та уникати фейків:
- Звертайтеся до офіційних джерел: Перевіряйте інформацію на офіційних сайтах урядових установ та міжнародних організацій. Наприклад, польський уряд рекомендує використовувати портал gov.pl, де публікуються перевірені дані.
- Аналізуйте контекст: Не робіть висновків лише на основі заголовків; ознайомтеся з повним текстом матеріалу та його джерелами. Фейкові новини часто мають сенсаційні заголовки, що не відповідають змісту статті. Також неправдиві повідомлення часто не мають посилання на першоджерела.
- Перевіряйте дату публікації: Стара інформація може бути неактуальною або використаною для маніпуляцій. Звертайте увагу на час публікації та перевіряйте, чи є оновлення з цього питання.
- Будьте обережні з емоційними повідомленнями: Фейки часто апелюють до емоцій, викликаючи страх або гнів. Зберігайте спокій та критично оцінюйте такі матеріали.
- Використовуйте інструменти фактчекінгу: Звертайтеся до ресурсів, які спеціалізуються на перевірці фактів та викритті фейків. Польські урядові ініціативи, такі як кампанія “Sprawdź, zanim udostępnisz” (Перевір, перш ніж поділитися), надають рекомендації щодо розпізнавання фейкових новин.
Не варто вірити всьому, що пишуть у соцмережах чи неперевірених джерелах. Критичне мислення та уважність до деталей допоможуть уникнути дезінформації та сприяти формуванню об’єктивної картини реальності.
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на https://uainkrakow.pl/.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram – акаунті.
Текст був написаний в рамках проєкту «Протидія поширенню неправдивих та маніпулятивних наративів серед українських біженців у Польщі». Проєкт співфінансується з коштів Польсько –Американського Фонду Свободи в рамках програми «Підтримуємо Україну», яку виконує Фонд «Освіта для демократії».
Текст: Елеонора Швець