У середу, 17 листопада, в Економічному університеті Кракова відбулася завершальна зустріч учасників міжнародного проєкту Taskforcome, метою якого є підтримка мігрантів-підприємців. Розповідаємо про підсумки співпраці, а також про те, що вдалося реалізувати та які побажання озвучили представники мігрантських спільнот.
Вступне слово виголосив один з ініціаторів та координатор проєкту професор доктор хабілітовани Ян Бжозовський. Він нагадав, що проєкт Taskforcome мав на меті створити інноваційну екосистему, яка б складалася з організацій й інституцій, а також допомагала б мігрантам, котрі хочуть відкрити або ж ведуть власний бізнес у Польщі.
“Це були тяжкі роки, адже була пандемія і наші бенефіціари та організації, з якими ми співпрацювали, стикалися з різними труднощами, проте нам вдалося їх подолати. Ми маємо конкретні приклади людей, які завдяки проєкту заснували та розвинули власний бізнес і це не може не тішити”, 一 підсумував професор.
Учасниками дискусії були представники партнерів проєкту: Войцех Лаптась 一 заступник голови Відділу справ підприємництва та інновацій Управління міста Кракова, Матеуш Плосконка 一 заступник голови Відділу соціальних питань та здоров’я Управління міста Кракова, Ірміна Чиснок 一 спеціалістка в справах координації міграційної інформації Департаменту з питань іноземців Малопольської воєводської адміністрації та Яцек Пєхота 一 президент Польсько-української господарчої палати. Модерував розмову редактор Збігнєв Бартусь з Polska Press.
Краків — одне з перших місць у Польщі, котре у системний спосіб запроваджує політику відносно іноземців. Одним з її елементів є програма “Відкритий Краків”.
“До нашого міста не просто приїжджають люди. Вони вже кілька років живуть тут. Є мешканцями та мешканками міста, котрі користуються тут різними видами послуг. Вони повинні відчувати себе в ньому комфортно. Краків, згідно зі стратегією розвитку міста, є приязним до іноземців ”, 一 каже Матеуш Плосконка.
За його словами, згідно з дослідженнями, у Кракові проживає близько 10% іноземців. Серед них переважають українці: 50-80 тис. регулярних мешканців міста. Крім українців, тут живуть білоруси, росіяни, італійці, азіати, американці, громадяни африканських країн. Чиновники думають про потенціал та позитивні особливості іноземців, які можна використати для розвитку міста.
“Ми концентруємося на позитивних думках і не вважаємо міграцію проблемою”, 一 зазначив Матеуш Плосконка і додав, що влада вживає низку заходів, щоб залучити мігрантів до життя міста.
Під час дискусії неодноразово наголошувалось, що мігранти є рівноправними мешканцями міста.
“Загалом, образ іноземця у Кракові діаметрально змінився. Ми вже не говоримо про стереотип іноземця, який є або студентом, або приїжджає на роботу на будівництво. Зараз багато мігрантів переважно мають дуже високі кваліфікації. Сюди приїжджають теж особи з власним професійним досвідом або ті, хто продовжує в Польщі свою підприємницьку діяльність”, — підкреслив посадовець.
Наступним взяв слово Войцех Лаптась. Як він зазначив, у 2019 році в Кракові було офіційно прийнято на роботу 3898 осіб з України. Зараз таких осіб 3273. Попри пандемію, у Кракові майже не має безробіття, лише близько 3% (приблизно 15 тис.).
У Кракові активно підтримують підприємців. Зокрема, тут діє Пункт підтримки підприємця, де можна отримати інформацію щодо відкриття та ведення діяльності. Там надають поради працівники Управління соціального страхування, податкові консультанти та адвокати. Доступ до необхідної інформації мають також іноземці, адже завдяки проєкту Taskforcome там працює консультант, який розмовляє українською, російською та англійською мовами.
Войцех Лаптась також розповів, що його працівники зіткнулися з дещо дивним підходом іноземців. Спочатку вони з недовірою ставляться до службовців, не вірячи, що останні справді хочуть допомогти їм вирішити справу. Цей підхід, можливо, виникає з ментальності та особистого негативного досвіду у минулому. Важко ламати цей бар’єр у головах людей, проте на цей момент майже 300 іноземців отримали консультації.
“Я заявляю, що такий спосіб обслуговування не припинить функціонувати після закінчення проєкту, ми будемо продовжувати допомагати іноземцям”, 一 запевнив Лаптась.
Модератор дискусії подав дані, що у Польщі у 2022 році буде приблизно 720 тис. людей пенсійного віку. Натомість осіб, яким виповниться 18 років 一 всього 350 тис. Це означає, що наступного року дефіцит людського ресурсу сягне 50%. У Кракові, якби не наплив людей з інших регіонів та країн недостача виносила б 70%.
Зараз зникло судження, що буцімто “іноземці забирають робочі місця у поляків”. Ірміна Чиснок, представниця Департаменту з питань іноземців Малопольської воєводської адміністрації, говорить, що тепер мова здебільшого про міграцію, яка має позитивний вплив на польську економіку.
Польща 8 років поспіль є лідером серед країн Євросоюзу за кількістю виданих дозволів на перебування. Управління у справах іноземців у Польщі станом на 1 жовтня видало 525 тис. таких дозволів. У порівнянні з попереднім роком 一 це на 15% більше, попри пандемію. У 2010 році в Малопольському воєводстві складали близько 3000 заяв на легалізацію перебування на рік. Невдовзі їхня кількість сягне 30 тис.
У Малопольщі найшвидше в державі розглядають заяви роботодавців у справі дозволів на роботу. Середній час в Польщі у 2020 році 一 це 61 день, в Малопольщі 一 34 дні. Цьогоріч цей час скоротився до 16 днів.
За словами Ірміни, бажання піднести якість обслуговування іноземців було основною мотивацією Малопольської воєводської адміністрації долучитись до проєкту Taskforcome.
Натомість Яцек Пєхота виокремив нетворкінг, як найбільший плюс Taskforcome. Крім того, він зауважив, що популяризація результатів цього проєкту є надзвичайно важлива, адже таким чином можна показати іншим, що разом можна зробити більше.
У другій частині конференції, яка мала назву “Спільно заангажовані”, взяли участь представники середовища неурядових організації та неформальних груп: Олександра Запольска (Фундація “Зустріч”), Кася Іоффе (активістка діаспори “Білоруси в Кракові”), Патриція Паула Гас (Освітня фундація “NAUSIKA”), Микола Ганюшкін (Фундація “Активна інтеграція”). Модерувала дискусію Надія Мороз-Ольшанська з Фундації масових видовищ.
Під час цієї розмови учасники представили сфери діяльності, в яких вони працюють, розповіли про пріоритети та основні проблеми своїх організацій. Також вони висловили свої побажання щодо розвитку міста та ролі іноземців у ньому. Як сказала Олександра Запольська, “ми хочемо говорити про себе своїм голосом”.
Переглянути конференцію можна у соцмережах проєкту.
Читайте також: Соціальне підприємство у Польщі. Як відкрити та отримати фінансування?
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.
Текст та фото: Христя Гарбіч