Соціальне підприємництво в Польщі: історія, ключові аспекти та приклади.
Досвідом і порадами з UAinKrakow.pl поділилася Надія Мороз-Ольшанська, членкиня наглядової ради та співзасновниця фонду «Активна інтеграція», під егідою якого працює кав’ярня-книгарня «NIĆ».
Соціальне підприємство в Польщі
Соціальне підприємство (przedsiębiorstwo społeczne) — це фірма, яка витрачає прибуток на розвиток своєї справи, підвищення кваліфікацій працівників та допомогу суспільству.
Соціальні підприємства мають насамперед соціальні цілі, а потім прибуток. Основна мета таких підприємств — допомога суспільству. Наприклад, створення робочих місць для людей із вразливих груп, діяльність задля розвитку громади, підтримка екологічних ініціатив тощо. Прибуток соціальних підприємств використовується як інструмент для досягнення саме соціальних цілей. Наприклад, прибуток може бути використаний на створення нових проєктів для цільової аудиторії чи навчання працівників. Таким чином, соціальні підприємства поєднують принципи бізнесу з соціальною діяльністю.
У Польщі ще у XXI столітті функціонували народні банки, сільськогосподарські та земельні товариства, які були спрямовані на розвиток польської економіки, науки та культури. У міжвоєнний період розвивалися кооперативи та інші організації з ознаками соціальних підприємств. У 2003 році було прийнято Закон про громадські організації та волонтерство, а потім Закон про соціальну зайнятість. Соціальне підприємство було визначено як вид підприємницької діяльності в Загальнодержавній програмі соціальної економіки.
У Польщі вони діють на різних правових засадах, таких як кооперативи, фундації та товариства. Соціальні підприємства мають функцію активного професійного та соціального залучення людей, які належать до вразливих груп населення. Відповідно до МОМ (Міжнародної організації з міграції), до вразливих груп населення належать діти, окремі категорії жінок, інваліди, працівники-мігранти, біженці, національні меншини та корінні народи, люди похилого віку.
Приклади соціальних підприємств:
- робітничі кооперативи;
- соціальні кооперативи;
- підприємницька діяльність фондів та асоціацій;
- клуби соціальної інтеграції;
- центр соціальної інтеграції;
- закриті майстерні;
- заклади професійної діяльності.
Характеристики соціального підприємства:
- якнайменше 30% працівників належать до соціально незахищених верств населення. Наприклад, безробітні, стигматизовані групи, особи з інвалідністю тощо;
- прибуток від діяльності можна призначити лише на розвиток фірми, суспільну та соціальну реінтеграцію працівників;
- підприємство має демократичну форму управління;
- є обмеження щодо максимального розміру заробітної плати працівників і керівників;
- працівників беруть на роботу на підставі трудового, кооперативно-трудового або цивільно правового договору.
Які документи потрібні для реєстрації соціального підприємства?
За інформацією сайту Gov.pl, для реєстрації соціального підприємства необхідні наступні документи:
- Заява про надання статусу соціального підприємства.
- Декларація до заяви про надання статусу соціального підприємства,
- Документи, що підтверджують виконання критеріїв, описаних в Законі про соціальну економіку в статтях 3-9.
- Підтвердження сплати гербового збору в розмірі 10,00 злотих за вчинення офіційної дії.
Скільки часу чекати на відповідь?
Орган, який веде реєстр, розглядає заяву про надання статусу соціального підприємства протягом 30 днів з дня її отримання, а у випадку особливо складної справи це може зайняти до 2 місяців. Якщо після перевірки заяви воєвода встановить, що суб’єкт не відповідає умовам надання статусу соціального підприємства, він видає рішення про відмову. Це рішення може бути оскаржене.
Де знайти фінансування для соціального підприємства?
Перевага цього виду діяльності полягає у тому, що, якщо є ідея для власного бізнесу, а капіталу для його відкриття немає, ця форма відкриття власної справи може мати різні джерела фінансування.
Можна звернутися до Центру підтримки соціальної економіки, де інформують про можливості фінансування як з держбюджету, так із грантів від ЄС, надають підтримку у створенні нових соціальних підприємств, а також підтримують у створенні нових робочих місць у них. Суб’єкти соціальної економіки центру консультують з питань права, бухгалтерського обліку, маркетингу та надають тематичне та галузеве навчання.
Фонд праці в Польщі надає фінансування на покриття витрат, пов’язаних з веденням самого підприємства. Запит на фінансування треба направляти до повітової служби зайнятості в електронній формі.
Державний фонд реабілітації людей з інвалідністю допомагає організаціям, в яких працюють особи з інвалідністю. Заявку на фінансування слід направляти до служби зайнятості або до центрів соціальної допомоги. Сума виплати на одного працівника залежить від ступеня інвалідності.
Конкурс «Малопольський лідер підприємництва» дає можливість отримати фінансування за перемогу у категорії «найкращі соціальні підприємства Малопольського воєводства».
Українське соціальне підприємництво в Кракові
Історією свого досвіду соціального підприємства поділилася Надія Мороз-Ольшанська, членкиня наглядової ради та співзасновниця фонду «Активна інтеграція», під егідою якого працює кав’ярня-книгарня «NIĆ».
На питання «як прийшла ідея відкриття саме такої форми бізнесу» Надія відповіла, що спочатку вони поділилися ідеєю зі своїми знайомими, які вже мали досвід соціального підприємництва.
«Взагалі ми порушили головну мантру українського забобонного світу. Бо як тільки нам прийшла ідея відкрити таку кав’ярню-книгарню, ми розказали про це нашим знайомим, які вже мали досвід ведення соціального підприємництва. Вони нам тоді сказали, що ця форма для нас буде ідеальною. І ми вирішили починати над цим працювати.
Складнощі при відкритті були в самій реєстрації, ну і при підготовці великої кількості документів, які з нею пов’язані. Важливо пам’ятати, що соціальне підприємництво – це все-таки щось, що не приносить прямий дохід власникам, тому що як такого власника і немає, є засновники й вони можуть працювати в цьому соціальному підприємстві, але вони не є власниками, як у звичайному бізнесі. Багато речей доводилося пояснювати самим собі, працівникам, яких ми тоді працевлаштовували. А ще розбиратися з бюрократією, яка зустрічалася».
— Де ви шукаєте фінансування?
«Зараз ми далі стикаємося з питанням фінансування і його стабільністю. Нам важливо, щоб фінансування було постійне, щоб наша кав’ярня-книгарня сама на себе заробляла. Де ми шукаємо фінансування? Перш за все ми шукаємо фінансування на проєкти як громадська організація. Тобто не на пряму господарчу діяльність, а на проєкти. Також ми шукаємо фінансування на діяльність і роботу працівників. Для цього є програми Міністерства соціальної політики Польщі. Там можна отримати кошти на утримання робочих місць і на реінтеграцію працівників. Для створення нових місць теж можна шукати спеціальні програми. Загалом джерел фінансування досить багато. Залежно від юридичної форми, яку вибере засновник соціального підприємства».
– Які поради ви могли б дати українця, які хочуть відкрити соціальне підприємство?
«Треба пам’ятати, що це – не бізнес у розумінні бізнесу. Це більше схоже на громадську організацію, яка заробляє на утримання працівників, які в ній працюють. Ці працівники – люди з групи загрози соціального виключення. Це пам’ятати – дуже важливо.
Соціальне підприємство – це більше соціальний вид діяльності, ніж бізнесовий. Має бути бізнесове мислення, щоб цей проєкт працював. Але він не буде приносити своєму засновнику величезних коштів. Заробити на такому виді діяльності складно. З соціальним підприємництвом пов’язано багато бюрократії. Вона не є страшною. З усім можна розібратися. Але пам’ятайте про це».
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Ця публікація створена за фінансової підтримки програми PROTEUS Трансатлантичного фонду та Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки і співфінансується Європейським Союзом.
Погляди та думки, які містяться у публікації, належать виключно автору і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або Європейське виконавче агентство з освіти та культури. Ані Європейський союз, ані орган, який видав грант, не можуть відповідати за зміст публікації.
Зміст є виключною відповідальністю Фонду і не обов’язково відображає позицію Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки.
Текст: Ксенія Мінчук