Шкільне (учнівське) самоврядування відіграє важливу роль функціонування школи. Його мета — захист прав учнів і сприяння розвитку їхніх інтересів і талантів.
UAinKrakow розповідає про польське шкільне самоврядування, учнівську раду, їхні основні цілі та завдання.
Хто входить до учнівського самоврядування?
Учнівське самоврядування охоплює усіх учнів школи. У його діяльності можуть також брати участь вчителі, батьки та інші члени шкільної спільноти — як партнери або радники.
Представницькими органами учнівської ради можуть бути ради, секції, комітети чи президія, обрані з-поміж учнів.
Роль учнівської ради
В польських школах учні об’єднуються в учнівські ради задля налагодження співпраці зі шкільним управлінням та покращенням функціонування школи в цілому. Основна ціль шкільного самоврядування — брати участь у шкільному житті, захищати права учнів і створювати сприятливе середовище для навчання.
Учнівська рада — це громадський орган школи, який представляє інтереси учнів. Це один із чотирьох обов’язкових (у більшості шкіл) органів школи — поряд з директором, педагогічною радою та батьківською радою. Принципи його функціонування визначені ст. 85 Закону про освіту. Деякі норми, що стосуються шкільного самоврядування, також містяться в інших правових актах, наприклад, в Законі про муніципальне самоврядування.
Учнівська рада, яка є представництвом усіх учнів школи, має кілька основних завдань: розвивати інтереси і таланти учнів, організовувати шкільне життя. Але найважливішою метою є забезпечення дотримання їхніх прав. Діяльність ради спрямована на підтримку учнів та врахування їхньої думки у функціонуванні школи.
Чим займається учнівська рада?
Учнівська рада опікується інтересами та потребами дітей та молоді. Перш за все, вона встановлює обов’язки та завдання, які направлені на створення позитивного клімату в шкільному середовищі. Це посилює розвиток учнів, що збільшує можливості для самореалізації, розкриває організаційні, а також лідерські та соціальні навички. У підсумку, учнівська рада — це єднання, яке зміцнює силу особистості в групі.
Діяльність органів шкільного самоврядування здійснюється на основі річного плану роботи школи. Тому залежно від потреб і можливостей учнів у школі створюються розділи, в рамках яких проводиться конкретна робота та заходи. Це і наукові семінари, і спортивні змагання, і культурно-розважальні заходи. У кожній школі функціонування учнівської ради прописане у Statut szkoły. Батьки також можуть ознайомитись із ним.
Учнівська рада може впливати на багато процесів у школі. Вона має право подавати до ради школи, педагогічної ради та директора пропозиції стосовно різних питань діяльності школи. Зокрема щодо реалізації основних прав учнів.
Члени учнівської ради мають право:
- бути ознайомленими з навчальною програмою, її змістом, цілями та вимогами;
- на відкрите та вмотивоване оцінювання свого навчання та поведінки;
- організовувати шкільне життя;
- видавати шкільну газету;
- організовувати культурні, освітні та заходи дозвілля відповідно до власних потреб та організаційних можливостей школи (за погодженням директора);
- обирати вчителя, який буде куратором учнівської ради.
Члени учнівської ради зобов’язані:
- дотримуватися положень статуту школи та правил самоврядування;
- сумлінно виконувати свої учнівські обов’язки;
- дотримуватися принципів суспільного співіснування (взаємної доброзичливості та поваги).
Учнівські ради інформують про свою діяльність учнівську громадськість та звітують перед нею. Збори, мітинги тощо, що є результатом діяльності органів самоврядування, проводяться у позанавчальний час. Учнівська рада обирає зі свого складу шкільну раду, до складу якої входять: голова ради, заступник голови ради, секретар ради, скарбник ради.
Загальні студентські збори та засідання Ради оформляються протоколами. Результати зборів і засідань і винесені рішення відображаються на шкільній дошці оголошень.
Як обирається учнівська рада?
Вибори учнівської ради не регулюються законодавчими нормами, тому кожна школа може організовувати їх на власний розсуд. У деяких школах після інформаційної кампанії та ознайомлення з програмами кандидатів відбуваються прямі вибори, в яких беруть участь усі учні. В інших школах кожен клас окремо обирає свого представника до учнівської ради шляхом таємного голосування. У такий спосіб забезпечується участь усіх класів у самоврядуванні.
Історія становлення шкільного самоврядування в Польщі
Початки шкільного (студентського) самоврядування сягають своїм корінням у XVIII ст., однак це було не те самоврядування, яким воно є сьогодні. Його роль змінювалася: тривалий час воно зводилося до допоміжної функції у шкільному житті — організації заходів, гурткової діяльності, просвітницьких ініціатив.
У 1950-х роках при органах самоврядування навіть існували студентські кооперативи, які підтримували навчання в галузі економіки та кооперації. Пізніше, У 1960-х роках учнівське самоврядування дедалі більше втрачало автономність і часто використовувалося для реалізації ідеологічних цілей.
У 1982 році, з виходом Наказу Міністра освіти й виховання про принципи учнівського самоврядування, значення учнівського самоврядування зросло, але воно залишалося формальною структурою з обмеженою самостійністю, що діяла під контролем адміністрації школи.У той період також з’явилися класні ради (представництва на рівні окремих класів), які у деяких школах функціонують і донині, здебільшого на неформальних засадах.
Реформа 1991 року, коли набув чинності Закон «Про систему освіти», заклала основу сучасного учнівського самоврядування. Його положення пізніше увійшли до чинного Закону про освіту.
Читайте також: Особливості системи оцінювання в польській школі
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Проєкт реалізовано в рамках грантового конкурсу “Польські міста України – Тайванський грантовий фонд» Biuro Przedstawicielskie Tajpej w Polsce/駐波蘭臺北代表處 та Unia Metropolii Polskich
Текст:Ксенія Мінчук
Титульне фото: Pexels