Мова ненависті — це не лише агресивні висловлювання, але й серйозна загроза для суспільної злагоди та безпеки. У статті ми розглянемо, чим є мова ненависті, чому її важливо контролювати та яке покарання за її прояви передбачає польське законодавство.
Редакція UAinKrakow пояснює, як розпізнати мову ненависті, чому вона небезпечна для суспільства та якими є можуть бути наслідки для тих, хто її використовує. Розібратися у цій темі нам допоміг Центр правової допомоги ім. Галини Нєчь (Centrum Pomocy Prawnej im. Haliny Nieć).
Що таке мова ненависті?
У цій статті ми вживаємо термін «мова ненависті». Утім, у публічному просторі та офіційних документах також часто використовують термін «мова ворожнечі». Обидва поняття є рівнозначними.
За визначенням Організації об’єднаних націй, мова ненависті (hate speech — букв. «мова ворожнечі», «хейтспіч», «гейтспіч») — це будь-яка комунікація, зокрема, у вигляді зображень, відео, пісень тощо, у мові, письмі чи поведінці, що є агресивною або такою, що використовує принизливі чи дискримінаційні висловлювання стосовно особи, чи групи просто на основі того, ким вони є.
Дискримінація буває за ознакою:
- релігійної чи етнічної належності;
- національності;
- раси;
- кольору шкіри;
- походження;
- статі;
- стану здоров’я;
- сексуальній орієнтації;
- гендерної ідентичності чи за іншими ознаками.
Рада Європи дає визначення, що мова ненависті — це мова, яка поширює, заохочує та виправдовує расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми нетерпимості, що підриває демократичну безпеку, культурну згуртованість та плюралізм.
Характерною рисою мови ненависті є те, що вона застосовується до особи чи групи на основі того, ким вони є.
Наведемо приклад. Якщо у транспорті сталася суперечка — хтось випадково штовхнув іншу людину, і у відповідь почув: «Дивись, куди преш!» — це неприємна, але звичайна образа. Якщо ж у цій самій ситуації людина додає: «Всі ці біженці тільки заважають!» або «Повертайтеся у свою країну!» — це вже мова ненависті, бо образа стосується національного походження людини або належності до певної групи. Подібні вислови не лише принижують, а й можуть підбурювати інших до упередженого ставлення чи агресії, що й становить загрозу для суспільства.
Караються не усі прояви мови ворожнечі, і не кожен її прояв має бути заборонений. Утім, будь-який такий випадок є шкідливим, і з кожним із них потрібно боротися.
Міжнародне законодавство
Мова ненависті, яка підбурює до насильства, заборонена міжнародним правом. Зокрема, стаття 20 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права зобов’язує держави заборонити на законодавчому рівні будь-які прояви національної, расової чи релігійної ненависті, які підбурюють до дискримінації, ворожнечі або насильства. На практиці це означає, що країни мають розробити законодавство, що встановлює кримінальне покарання за такі форми висловлювання та дій. Так, у травні 2019 року для боротьби з мовою ненависті та підвищення обізнаності про неї Генеральний секретар ООН затвердив Стратегію та План дій ООН щодо боротьби з мовою ворожнечі.
План дій спрямований на:
- активізацію зусиль ООН з усунення першопричин і рушійних чинників мови ненависті;
- створення умов для ефективного реагування ООН на вплив мови ненависті на суспільства;
- підтримку урядів у реагуванні на мову ненависті та боротьбі з нею.
Що про мову ворожнечі говорить польське законодавство?
У польському законодавстві досі не існує окремого, чітко виписаного, механізму протидії мові ненависті чи злочинам на ґрунті ненависті. Але це не означає, що подібна риторика є дозволеною — навпаки. Вона йде врозріз із принципами чинного права. Агресивні висловлювання, образи, наклепи, погрози та заклики до ненависті — зокрема на національному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті — підпадають під кримінальну відповідальність. Статті 212, 216, 256 і 257 Кримінального кодексу прямо передбачають покарання за такі дії. І хоча законодавство ще не досконале, кожен подібний випадок — не просто порушення правил, це удар по гідності, безпеці та людяності. І він повинен мати наслідки.
Протягом останніх кількох років багато країн Європи критикують Польщу та її законодавство за недостатній захист від злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі. Стосується це й переліку осіб, які, за визначенням Кримінального кодексу (ст. 256), можуть постраждати від подібних злочинів.
Як повідомляє портал prawo.pl, ще у 2016 році Комітет з прав людини ООН висловив занепокоєння, що польський Кримінальний кодекс у цій статті не враховує інвалідності, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності. За даними дослідження Польської асоціації людей з інтелектуальними вадами, яке наводить портал, 90% осіб з інтелектуальними вадами зазнали різних форм насильства. Також за даними Центру дослідження суспільної думки (Centrum Badania Opinii Społecznej), 42% опитаних заявило, що зустрілось з неналежним ставленням до літніх людей у громадських чи приватних місцях.
У січні 2024 року Міністерство юстиції Польщі розпочало роботу над змінами до Кримінального кодексу в тій частині, що стосуються мови ненависті та злочинів на її ґрунті. Тоді заступник міністра Кшиштоф Смішек повідомив, що відповідно до коаліційної угоди положення будуть розширені, щоб включити такі ознаки, як стать, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, вік та інвалідність. У березні вже був готовий відповідний законопроєкт, згідно з яким стаття 256 Кримінального кодексу мала б мати такий вигляд: «Хто публічно пропагує нацистський, комуністичний, фашистський чи інший тоталітарний державний лад або розпалює ворожнечу за національною, етнічною, расовою чи релігійною ознакою або з огляду на відсутність віросповідання, інвалідність, вік, стать, сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність, карається позбавленням волі на строк до 3 років».
Однак у жовтні 2024 року стало відомо, що до парламенту законопроєкт потрапить у трохи зміненому вигляді. Через політичні дискусії в коаліції, що була при владі на той час, з тексту статті прибрали визначення «гендерна ідентичність».
Станом на квітень 2025 за статтею 256 Кримінального кодексу Польщі, особа, яка публічно пропагує нацистський, комуністичний, фашистський або інший тоталітарний державний лад або підбурює до ненависті на підставі національних, етнічних, расових, релігійних або релігійних відмінностей — карається позбавленням волі на строк до 3 років. Такому ж покаранню підлягає особа, яка публічно пропагує ідеологію, яка закликає до застосування насильства з метою впливу на політичне чи соціальне життя.
Особа, яка з метою розповсюдження виготовляє чи імпортує, пропонує чи зберігає, володіє, дарує чи передає друковані матеріали, записи або інші предмети, які підбурюють до ненависті, також може отримати покарання у 3 роки позбавлення волі.
Куди звертатися по допомогу та захист?
Центр правової допомоги ім. Галини Нєчь (Centrum Pomocy Prawnej im. Haliny Nieć) прокоментував для UAinKrakow, що відповідно до cт. 216 Кримінального кодексу Польщі можна виділити такі пункти, що стосуються покарання за мову ненависті:
- Хто ображає іншу особу в її присутності або навіть у її відсутності, але публічно або з наміром, щоб образа дійшла до цієї особи, підлягає штрафу або покаранню у вигляді обмеження волі.
- Хто ображає іншу особу за допомогою засобів масової інформації, підлягає штрафу, покаранню у вигляді обмеження волі або позбавлення волі до 1 року.
- Якщо образа була спричинена провокаційною поведінкою потерпілого або якщо потерпілий відповів порушенням особистої недоторканості чи взаємною образою, суд може відмовити в призначенні покарання.
- У разі засудження за злочин, зазначений у пункті 2, суд може призначити відшкодування на користь потерпілого, Польського Червоного Хреста або на іншу соціальну мету, вказану потерпілим.
Якщо певний випадок кваліфікується як кримінальне діяння, слід повідомити про підозру у вчиненні злочину в поліцію. Залежно від ситуації, Центр правової допомоги ім. Галини Нєчь в Кракові надає підтримку особам під час подання відповідної заяви до поліції. Також Центр надає контактні дані організації, яка має базу даних організацій, які також підтримують осіб, постраждалих від мови ненависті. Центр також радить звертатися до порталу mowanienawisci.info, який був створений в рамках програми «Громадяни за демократію».
Читати також: Довірений профіль у Польщі: як і коли продовжити термін дії
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Ця публікація створена за фінансової підтримки програми PROTEUS Трансатлантичного фонду та Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки і співфінансується Європейським Союзом.
Погляди та думки, які містяться у публікації, належать виключно автору і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або Європейське виконавче агентство з освіти та культури. Ані Європейський союз, ані орган, який видав грант, не можуть відповідати за зміст публікації.
Зміст є виключною відповідальністю Фонду і не обов’язково відображає позицію Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки.
Текст: Ксенія Мінчук
Титульне фото: Pexels