У Кракові є справді багато прекрасних місць, зокрема садів. Можливо, ви раніше навіть про них не чули?
Раніше ми розповідали про монастирські сади в Кракові. Сьогодні UAinKrakow.pl продовжує знайомити вас з прекрасними зеленими місцями в місті та невеличкими історіями про них.
Королівські сади
Вавель
Знамениті вавельські королівські сади з’явились у часи Ренесансу з ініціативи королеви Бони. Бона Сфорца в 1518 році стала дружиною короля Сигізмунда (Зигмунда) І Старого і перенесла до Кракова багато елементів італійської культури, а італійський двір епохи Відродження неможливий без садка. Тож з її волі у XVI ст. з’явився найдавніший з відомих декоративних садів у Кракові.
Як власне виглядає королівський сад від початку, вдалося встановити завдяки археологічним розкопкам на території Вавелю 2001 року. Значна його частина – це обкладені цеглою прямокутники землі, призначені для вирощування лікарських та ароматичних трав, овочів та невеликих декоративних рослин.
Відомо, що Бона Сфорца добре зналася на рослинах (і не тільки декоративних), а на вавельських грядках росло зокрема те, що в сучасних супермаркетах називають словом «włoszczyzna» (саме завдяки італійському походженню): пахучі корінці та зелень для кулінарних потреб, як от петрушка та селера.
https://uainkrakow.pl/bona-sfortsa-italiika-yaka-prybula-do-krakova-shchob-pravyty
Серед рослинності, яка набула поширення в польських садах завдяки «італійській моді» королеви Бони: троянди, олеандри, але також розмарин і повсюдна тепер у Кракові лаванда. А от виноградник на Вавельському узгір’ї з’явився значно пізніше – у ХІХ столітті, в часи австрійського урядування.
Поряд із «садом королеви» розташувався і «сад короля» – менш утилітарний і більше схожий не на город, а на більш «вільну» зелену відпочинкову зону. Про історію королівського саду та його сучасну реконструкцію на Вавелі радимо почитати дуже інформативну розповідь фахівчині Вавельського музею Катажини Жулчяк.
Старовинні королівські сади було відкрито під час археологічних розкопок 2001 року. Завдяки дослідженням, вдалось реконструювати автентичний вигляд саду. Втім, сучасний сад, відкритий для відвідувачів частково з 2005 року, а повністю від червня 2015 року, містить не тільки реконструкцію саду королеви Бони.
Там, де відновити точно автентичний вигляд території XVI століття було неможливо, її облаштували наново, так, аби це відповідало духу та естетиці ренесансних садів. Про сучасний сад можна почитати на сторінці Вавельського музею, а у травні, якщо епідемічна ситуація дозволить, сад можна буде знову відвідати (в звичайному режимі він відкритий з травня до жовтня).
Лобзов
Королівський сад у Лобзові насправді може бути давнішим від Вавельського: є ймовірність, що перший сад тут з’явився вже в 1357-67 роках, коли король Казимир Великий збудував замок для своєї коханої Естер і заклав основи Казімежа. Цей сад мав бути з південно-східного боку від замку. Проте справжній розквіт настав завдяки королеві Бони, а також короля Стефана Баторія. За свідченнями сучасників, Баторій відзначався «замилуванням до садівництва». На його замовлення архітектор Санті Ґуччі перепланував та розбудував сад в Лобзові. В часи Баторі тут утворився розлогий фруктовий сад, виноградники та численні «грядки» для вирощування духмяних трав (як от лаванди та розмарину) та квітів (фіалок, гвоздик, а також троянд).
Із запису самого короля від 1585 року відомо, що садівником його був італієць (Лоренц Бозет), в розпорядженні якого було вісім місцевих робітників. В 1655 році сад і палац було дощенту сплюндровано шведами, проте потім відновлено. Відомо, що 1787 року король Станіслав Август планував подарувати маєток у Лобзові Краківському університету, але поділ Польщі зіпсував усі плани.
Детальніше про історію королівського саду в Лобзові можна почитати тут. Зараз сад разом з палацом належить Краківській Політехніці і теж є однією з важливих для центру міста зелених зон.
Приватні сади
Від кінця ХVIII ст. у Кракові стали популярними приватні сади, фактично – приватні парки, відкриті для відвідувачів. Сади були місцями прогулянок та спілкування, для мешканців загалом дуже «кам’яного» міста це була одна з нечисленних можливостей для відпочинку в «зеленій зоні».
Декілька садів були розташовані у Веселій. Wesoła – це колишнє передмістя, а потім дільниця старого Кракова, тепер частково належить до дільниці Старе Місто, а частково до Ґжеґорек. Зараз у цьому районі розташовані, зокрема, Краківська Опера, Ботанічний Сад та костел єзуїтів при вул. Коперника.
Сад Кшижановського
Сад Кшижановського – найдавніший і, напевно, найпопулярніший із краківських приватних садів. 1796 року Як Кшижановський (1763 – 1845) купив невелику ділянку землі (де вже насправді був сад:) в межах сучасних вулиць Заменгофа та Склодовської-Кюрі і за кілька років перетворив його на громадський парк, що притягував численних мешканців.
Ось як описує у своєму щоденнику цей сад донька краківського сенатора Гелена Мірошевська Даровська у своєму щоденнику (1836-37рр): «Коли не було плантацій, а передмістя заповнювали малі та вбогі будиночки, єдиний вихід на повітря був до того саду…. Там укладали договори, а часто і шлюби, і в тому колі добре розважались, в тому колі добре було розважитись. Була там зелень, малі деревця, лавки, альтанка, біля входу кілька більших дерев. Можна було дістати молоко та хліб з маслом…»
Також, за свідченнями сучасників, у Кшижановського продавались букети зрізаних квітів та декоративні рослини в горщиках: «Кшижановський продавав горщики з гарними квітами, в нього бували левкої, гвоздики, троянди, тюльпани. Найчарівніші букети – після букетів з ботанічного саду – походили від нього. Він дбав про порядок і той невеликий сад вирізнявся добірністю та охайністю» (Казимир Ґіртлер, зі щоденників).
В 1845 році Кшижановський продав сад Добровольському з Волині, проте місце все одно залишилось пов’язане з його ім’ям…
Сад Кремера
Сад Юзефа Кремера був розташований на території поміж вулицями Лобзовською, Семирадзького, Ленартовича та ал. Словацького. Його засновником був заможний краків’янин Юзеф Кремер, що купив та облаштував цю землю в 1802 – 1807 рр.
Проте, коли говорять про «сад Кремера», то зазвичай мають на увазі іншого Юзефа Кремера ( 1806 – 1875) – сина засновника саду і видатного польського гуманіста, що був професором Ягеллонського університету (а в 1870–71 роках – його ректором), фахівця з історії мистецтва та філософії.
План саду та більше інформації про діяльність родини Кремерів можна знайти в матеріалах спеціальної виставки Ягеллонського університету 2016 року (завантажити можна тут).
Сад Кремера містив дві водойми (неподалік від саду були млини), до послуг відвідувачів були невеликі човники для водних прогулянок. Знавець давнього Кракова Амброзій Грабовський пише, що в Кремера подавали «каву, сметану, хліб з маслом, пиво тощо». Іноді відпочинок на терені саду міг бути досить шумним, оскільки тут часом відбувались різні театральні дійства та влаштовували феєрверки.
Зараз ця територія належить жіночому чернечому ордену кармеліток. Входити до саду не можна, проте на сторінці монастиря можна побачити трошки знімків.
Більше почитати про передмістя Веселої в історичній розвідці “Газети виборчої”, а про давні сади – на офіційній сторінці міста.
З часом популярність приватних садів поступилася Плантам та Ботанічному саду, але це вже інша історія…
https://uainkrakow.pl/rozpovidi-pro-sady-u-krakovi-chastyna-i-monastyrski
Текст і фото: Ганна Поляк
Tekst jest przygotowany w ramach projektu “Czego potrzebuje młodzież”, finansowanego ze środków Europejskiego Korpusu Solidarności.