Shopping Cart
Робота, житло, навчання: про що розмовляли під час дискусії з питань міграційної політики d9cba675 6451 4dd3 bc29 aceb7ba47b66 1024x684

Робота, житло, навчання: про що розмовляли під час дискусії з питань міграційної політики

Зміст

У суботу 7 травня в парку імені Генрика Йордана відбувся захід “Miasteczko Europejskie – 18 lat Polski w UE”, присвячений 18-річчю приєднання Польщі до ЄС. Темою однією з дискусій було “Україна та міграції в Європі”, у ході якої учасники обговорили питання міграційної політики Кракова. З початком повномасштабної війни місто прийняло велику кількість українських біженців. 

У дискусії взяли участь голова фонду “Інститут Польща-Україна” і засновниця видання UAinKrakоw.pl Ольга Менько, співкоординаторка Обсерваторії мультикультуралізму і міграції і дослідниця в CASPAR Доброслава Віктор-Мах та заступник директора відділу суспільної політики і здоров’я Управління міста Кракова Матеуш Плосконка.


Чому українці обирають Краків для проживання?

З 2016 року політика міста у питаннях іноземців, національних та етнічних меншин реалізується через програму “Відкритий Краків”. За словами Матеуша Плосконки, за цей час місцева влада змогла налагодити ефективну співпрацю з 80 неурядовими організаціями.

“Програма “Відкритий Краків” це 400 публічних подій, які були організовані і проведені минулого року адміністрацією міста, різними інституціями та осередками суспільної допомоги”,  каже посадовець. Нагадує він також і про юридичну та психологічну допомогу, яку надають у Мультикультурному центрі іноземцям, які продовжують прибувати до Кракова.

Як зазначила Доброслава Віктор-Мах, Краків є мультинаціональним містом, і українці складали половину всіх мігрантів ще до початку повномасштабної війни.

Після Варшави, Краків — друге місто в Польщі, яке обирають українці для проживання. “Такий вибір пов’язаний із більшою кількістю робочих місць, зокрема в ІТ-компаніях”, переконана Ольга Менько.

“Ми помітили, що українські біженці бояться маленьких міст. В Україні містечка виглядають по-іншому. Там немає роботи, немає розвиненої інфраструктури. І тому люди намагаються їхати до великих міст. А Краків, крім того, ще й дуже різноманітний. Тут можна знайти свою спільноту, групу за інтересами, і це будуть однодумці з твоєї країни, наголосила пані Ольга.  

Чого найбільше потребують біженці з України 

0,6% саме стільки грошей виділили з бюджету Кракова у 2021 році неурядовим організаціям на підтримку іноземців та представників малих етнічних груп. За словами Ольги Менько, цьогоріч ситуація змінилася у кращий бік. Проте українці досі не можуть брати участь у зустрічах неурядових організацій.

“Приїхали більш ніж 200 тисяч українців, нових жителів міста. Не думаю, що місто могло б вирішувати проблеми без них. Нам треба продовжувати діалог, який ми розпочали в лютому, і опрацьовувати ці питання спільно”наголошує Ольга

Найближчим часом у рамках проєкту “Обсерваторія мультикультуралізму й міграції” дослідники спробують вивчити потреби українців, які приїхали до Кракова. 

Зараз найважливішою потребою українських біженців у Кракові, на думки голови фонду “Інститут Польща-Україна”, є доступ до роботи, а також можливість знайти доступне житло і вивчити польську мову. 

Читайте також: Стало відомо, скільки біженців, які оформили номер Pesel знайли роботу

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.

Текст: Анастасія Олексюк

Фото: Лідія Кожевнікова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Оцініть це

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Наші партнери:

Fundacja Instytut Polska-Ukraina

Klub Ukraiński w Krakowie - Fundacja Zustricz

The Jewish Community Centre of Krakow

Salam Lab, Laboratorium Pokoju.

Szlachetna Paczka -Pomoc potrzebującym - ubogim, dzieciom, seniorom, chorym i niepełnosprawnym.

NIĆ. Kawiarnio-księgarnia.