Shopping Cart
Робота в Україні, життя в Польщі.  Як уникнути подвійного оподаткування?  Arisa Chattasa Labrkmh Fm Unsplash UAinKrakow.pl

Робота в Україні, життя в Польщі.  Як уникнути подвійного оподаткування?

Зміст

Через війну до Польщі приїхали тисячі біженців, які продовжують віддалено працювати на українських роботодавців. Тих, які перебувають у Польщі понад 183 дні, можуть змусити платити податки в обох державах. 

Як розв’язати цю проблему з’ясовував UAinKrakоw.pl.

“Не звільняюся з роботи в Україні, бо планую повернутися додому”. Історії українських біженок

Марія приїхала до Польщі з Києва наприкінці березня. Зараз вона живе в Кракові. У першій половині дня жінка дистанційно працює вчителькою інформатики в українській школі, пізніше підробляє в польській фірмі. З українських доходів киянка сплачує податок в Україні, з польських — у Польщі. За якийсь час Марія дізналася, що тутешня влада може вимагати від неї сплатити податок ще й з української зарплати.

 “Офіційних роз’яснень щодо цього немає, а потрапити в неприємну ситуацію не хочеться”, — каже біженка.

У схожій ситуації опинилася й Анастасія, яка приїхала до Кракова з п’ятирічним сином та двома котами. Жінка продовжує працювати режисеркою на українському каналі.

“Люблю свою працю, свій колектив. Крім того, мій син часто хворіє, і я не маю на кого його залишити. Через це на офлайн-роботі я б протрималася максимум два тижні. Ситуацію ускладнює також те, що торік ми з чоловіком придбали в кредит квартиру в Києві. Отож, домовилися, що я даю собі раду в Польщі, а чоловік в Україні робить ремонт і сплачує кредит”, — пояснює чому не звільнилася жінка й додає, що коли закінчиться війна, вона збирається повернутися додому. 

Що кажуть експерти 

Як пояснили у коментарі для UAinKrakоw.pl юристи з Асоціації правової інтервенції, те, де людина має сплачувати податки, залежить від її податкової резиденції. У Польщі людина може її набути, якщо підпадає хоча б під один з двох критеріїв:

  • має центр життєвих інтересів у Польщі, тобто працює тут, навчається, орендує житло тощо;
  • перебуває на території Польщі більш ніж 183 дні у податковому (календарному) році.

Це означає, що якщо ви живете в Польщі понад 183 дні, то мусите сплачувати податки тут, навіть якщо отримуєте українську зарплату.

Водночас правозахисники кажуть, що в питанні з українськими біженцями є багато змінних, тому податкові органи будуть розглядати кожну справу індивідуально. 

Що робити українцям, які втікають від війни

Як розповіла бухгалтерка Ірина Денисова, після приїзду до Польщі людина повинна сама визначитися, де вона хоче сплачувати податки.

Між Україною та Польщею діє двостороння угода про уникнення подвійного оподаткування. Отож, якщо ви сплатили податки в обох державах, то маєте право вимагати в тієї країни, податковим резидентом якої ви не є, повернути сплачені вами  кошти. 

Як підтвердити податкове резидентство України

Щоб підтвердити статус податкового резидента України, необхідно отримати довідку українських органів. Заяву, написану у довільній формі, слід надіслати рекомендованим листом на адресу Головного управління Державної податкової служби України у вашій області. Крім того, заяву можна заповнити онлайн у додатку “Дія”. Готову довідку може забрати заявник або його законний представник. Її також можуть надіслати вам поштою на українську адресу. 

Чекати на документ доведеться до 10 днів. 

Як стати податковим резидентом Польщі 

Щоб отримати сертифікат податкової резиденції Польщі, слід також подати заяву. Це можна зробити в електронній чи паперовій формі.

Якщо ви бажаєте подати заяву в паперовій формі:

  • напишіть у податковій службі (візит можна зарезервувати онлайн);
  • вишліть поштою.

Подати заяву в електронній формі можна за допомогою платформ: 

Обробка запиту в e-Urząd Skarbowy є безплатною. В інших випадках доведеться заплатити 17 злотих.

На видачу довідки доведеться чекати до 7 днів. 

Коли і як сплачувати податки в Польщі за українські доходи?

Після того, як мине 183 дні від дати вашого в’їзду до Польщі, ви набудете податкове резидентство і відтепер мусите робити платежі до 20 числа кожного місяця. Наприклад, якщо 183 дні збігли між 20 листопада та 20 грудня, перший платіж слід внести до 20 грудня. 

Для цього вам нададуть індивідуальний банківський рахунок. Його можна отримати, зареєструвавшись на платформі “e_Urząd Skarbowy” або звернувшись до податкової інспекції. Розмір платежа складає 17% або 32% від вашого прибутку залежно від розміру надходжень. 

Зверніть увагу: якщо за рік ви заробите менше 30 тисяч злотих, сплачені податки вам повернуть.

Звідки польська податкова може дізнатися про українські доходи

Польські податківці не мають доступу до інформації про українські доходи біженців і навпаки. Цими даними дві країни не обмінюються — поки що. 

Однією з умов вступу України в ЄС є впровадження міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки громадян між українськими та іноземними податковими органами. Його імплементацію Міністерство фінансів України перенесло на кінець 2022 року, а перший обмін інформацією відбудеться у вересні 2023 року (це будуть дані за 2022 рік).

Яке покарання загрожує в разі несплати податків

У Польщі є різні види покарання за несплату податків. Серед найпоширеніших:

    • комісія за продовження терміну оплати — вам можуть відтермінувати погашення податкової заборгованості, але тоді слід буде сплатити комісію. Її розмір залежить від суми боргу;
    • податкові санкції — їх можуть накласти, якщо ви занизили суму податку, який мали сплатити, або маєте прибутки з незареєстрованих джерел. Сума санкцій може складати від 35% до 75% від неоподаткованих доходів; 
  • штраф або штрафний податок можуть накласти на людину, яка довго та систематично ухиляється від сплати податків. Штраф не може перевищувати двох мінімальних зарплат. Станом на зараз це 6020 злотих. Натомість розмір штрафного податку складає від 1/10 до 20 мінімальних зарплат. У 2022 році сума складала від 301 до 60 200 злотих.  

Яка позиція польської влади ?

Ще в травні Офіс ефективного врегулювання BRDO разом з ІТ-асоціацією звернувся з офіційним листом до українського Кабміну та Мінфінів кількох європейських країн, зокрема, Польщі, щоб вони не змінювали податкового резидентства українців, які покинули країну через бойові дії. У зверненні наголошувалось, що для держави, яка воює, критично важливо, щоб фінансові потоки залишалися в країні. 

У Міністерстві фінансів Польщі відповіли: біженці з України можуть не сплачувати тут податки за винятком доходів з місцевих джерел. У листі наголосили, що допоки триває війна, центр життєвих інтересів біженців може зберігатися в Україні.

У BRDO таку відповідь назвали проявом солідарності польського народу з українським, проте наголосили, що вона не має юридичної сили: “Отримане роз’яснення не слід розглядати як універсальний та всеосяжний дозвіл українцям не платити податки в Польщі. Визначення центру життєвих інтересів та податкової резидентності в кожному окремому випадку комплексне юридичне питання, яке може потребувати звернень до юристів, офіційних органів Польщі або податкових консультацій”.

Проте невдовзі Мінфін Польщі змінив свою позицію й у коментарі порталу “Money.pl”  заявив, що “українські біженці мають платити податки з українських доходів”.

Уповноважений з прав людини Польщі наприкінці серпня також звернувся до Міністерства фінансів з проханням розв’язати проблему юридичної невизначеності статусу польського податкового резидентства громадян України, які у зв’язку з війною перебувають у Польщі понад 183 дні.

У відповіді віцеміністр фінансів Артур Собонь зазначив, що Мінфін не планує вводити конкретні правові рішення, які б змінювали чинні правила оподаткування громадян України. “За оцінками Польського економічного інституту, цьогорічні державні видатки, пов’язані із забезпеченням біженцям доступу до соціальних пільг і соціальної допомоги, а також можливістю користуватися державними послугами (особливо у сфері охорони здоров’я та освіти) становлять близько 15,9 мільярдів злотих. Це ще не беремо до уваги обсяг військової допомоги”, підсумував він.  

Які наслідки матиме ситуація для українських біженців?

Киянка Анастасія каже, що її українська зарплатня режисерки є для неї єдиним джерелом доходів. Більша частина її прибутку йде на оренду квартири та візити до ветеринара, адже один з її котів — старий і тяжкохворий. Рятують ситуативні підробітки та соціальні виплати. Жінка наголошує, що якщо їй доведеться сплачувати штраф, то це буде серйозний удар по її бюджету. 

Водночас, зі слів Анастасії, жінка з першого дня знала, що Польща може вимагати від неї сплати податків, і навіть зверталася з цим питанням до юриста. Той запевнив українку, що хвилюватися не варто, адже польський уряд повинен невдовзі розставити крапки над “і”.

Однак влада досі не озвучила офіційної й чіткої позиції щодо цього питання. А це значить, що тисячі українців, які прибули до Польщі, рятуючись від війни, можуть змусити сплатити штрафи наприкінці податкового року. 

Читайте також: Де отримати безплатну юридичну допомогу в Кракові: список пунктів

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.

Текст: Наталія Глей

Титульне фото: Unsplash

Рейтинг: 5/5 / кількість голосів: (2)

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наші партнери:

Fundacja Instytut Polska-Ukraina

Klub Ukraiński w Krakowie - Fundacja Zustricz

The Jewish Community Centre of Krakow

Salam Lab, Laboratorium Pokoju.

Szlachetna Paczka -Pomoc potrzebującym - ubogim, dzieciom, seniorom, chorym i niepełnosprawnym.

NIĆ. Kawiarnio-księgarnia.