Добре розбиратися у молодіжному сленгу чи популярних фразеологізмах, але вивчення польської – це ще й взаємодія з численними і не завжди найпростішими граматичними правилами. Серед них є деякі, в яких плутаються і самі поляки.
Одне з таких правил – про закінчення у називному відмінку множини іменників, які позначають осіб чоловічого роду. Тобто: on – profesor, a oni – profesorowie чи profesorzy?
Закінчення, які можуть мати так іменники, це:
- -оwie. Вживається у випадку назв родинних зв’язків, деяких національностей, титулів, звань, суспільних ролей: mąż – mężowie, uczеń – uczniowie, świadek – świadkowie, siędzia – sędziowie.
- –і. Вживається у випадку деяких іменників, що закінчуються на тверду приголосну, під час відмінювання відбувається чергування: student – studenci, sąsiad – sąsiedzi, stażysta – stażyści.
- –y. Вживається у випадку іменників. що закінчуються на ec, –ca, k, g, r, тут також відбувається чергування: pracownik – pracownicy, doktor – doktorzy, Niemiec – Niemcy.
- –e. Вживається після м’яких приголосних та c, dz, cz, dź, sz, ż, rz, а також в іменниках на –anin, –an, –ans: gość – goście, złodziej – złodzieje, Amerykanin – Amerykanie.
До першої групи (іменники із закінченням -owie) за логікою мали б належати і професори із заголовку. Проте у деяких іменниках допускаються два закінчення: для слова profesor це і profesorowie, i profesorzy, хоча у мові поширеніший перший варіант. Така ж сама історія, наприклад зі словом bohater: правильними вважаються обидві форми – bohaterowie i bohaterzy.
Оля Русіна
Титульне фото: Freepik