Наприкінці минулого тижня польський Сейм проголосував за зменшення цьогорічного фінансування на вивчення меншинних та регіональних мов майже на 40 мільйонів злотих.
Як повідомляє UAinKrakow.pl, за поправку до бюджету проголосувало 239 депутатів. Більшість з них належало до партій “Право і справедливість” та “Конфедерація”.
Прихильники поправки стверджують, що скорочення бюджету торкнеться виключно німецької меншини. Про це, зокрема, заявив у своєму твіттері міністр освіти Польщі Пшемислав Чарнек. Зекономлені кошти планують спрямувати на вивчення польської мови у Німеччині. На думку парламентарів, тамтешня влада не фінансує цю галузь достатньо.
Wobec pojawiających się w dalszym ciągu kłamliwych informacji o zmniejszaniu środków na naukę języków wszystkich mniejszości i grup, w tym j. kaszubskiego, przedstawiam uzasadnienie poprawki, z którego jednoznacznie wynika, że dot. WYŁĄCZNIE j. niemieckiego #StopKłamstwomOpozycji pic.twitter.com/GjuZAfc5TH
— Przemysław Czarnek (@CzarnekP) January 20, 2022
У відповідь на ці звинувачення Посольство Німеччини в Польщі опублікувало пост, де зазначило, що польська мова має у їхній країні привілейоване становище. Її вивчає 14 246 учнів середніх шкіл. На вивчення польської у 2020 році у Німеччині виділили 202,3 мільйона євро.
Експерти також наголошують, що від зменшення фінансування постраждають й інші меншини. Професор Гжегож Януш, котрий спеціалізується на правах нацменшин, у коментарі “Gazeta Wyborcza” зазначив, що з точки зору законодавства такі дії не мають сенсу. Як сказав науковець, субвенції на вивчення мов нацменшин у Польщі розподіляються на підставі складного алгоритму, тому не вдасться “забрати гроші у німецької меншини” за допомогою поправки до бюджету, не змінюючи законів про освіту.
Справу також прокоментував омбудсмен з прав людини Марчін Вьонцик. У відкритому листі до прем’єр-міністра Польщі він написав:
“Варто підкреслити, що наслідком ухвалення поправок може бути погіршення правової ситуації усіх меншин”
Щоб висловити свій протест проти скорочення фінансування, представники німецьких організацій у Польщі започаткували інтернет-флешмоб “#niemaMowy #sprachlos”. З цими хештегами люди публікували у соцмережах світлини, на яких вони прикривали рот долонею.
Як відреагували українці у Польщі?
Представники організацій української меншини у Польщі також виразили свій протест проти скорочення фінансування. Зокрема, очільник Українського товариства та співголова Спільної комісії уряду та національних й етнічних меншин, Григорій Купріянович, скерував до прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького листа.
“Ця ситуація вже викликала багато побоювань серед етнічних та національних меншин, а також спільнот, що користуються регіональною мовою. Ми не знаємо, що ця ситуація може означати для освіти меншин. Не відомо також, які правові зміни можуть бути пов’язані з таким рішенням у справі державного бюджету”, — написав він.
Крім того, Григорій Купріянович прокоментував слова посадовців щодо того, що зменшення фінансування стосуватиметься виключно німецької меншини:
“Це викликає обурення, адже означає, що громадян Польщі, котрі перебувають у тій самій ситуації, трактують по-різному. Важко собі уявити, щоб у демократичній та правовій державі навчання однієї меншини відбувалося б на відмінних засадах, ніж решти меншин. Це означало б нерівне трактування громадян за національною ознакою”, — додав голова Українського товариства.
У знак солідарності з німецькою меншиною громадський діяч взяв участь у флешмобі “#niemaMowy #sprachlos”, опублікувавши на своїй фейсбук-сторінці відповідне фото.
Додатково Об’єднання українців у Польщі оприлюднило у своїх соцмережах заклик долучитися до акції.
Читайте також: Прем’єр-міністр Польщі відвідав Україну. Про що вдалося домовитися?
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.
Титульне фото:Unsplash