“Цього року в перший клас був конкурс (такий собі повноцінний Assessment center: з груповими і індивідуальними завданнями, рольовими іграми і оцінщиками). Поточні знання нікого не цікавили, лише поведінкові прояви, вміння працювати з інформацією, потенціал. Після такого відбору очікуєш пафос і як мінімум 5 депутатів на лінійці”, – розповідає мама першокласника Богдана. Чи виправдалися її очікування – читайте в нашому матеріалі про те, як проходив перший день у різних школах Кракова.
“Ніяких букетів, квітів, цукерок і подарунків вчителям”
Це вже наше четверте “перше вересня” з Мунцом (я так називаю свою старшу доньку). Цього року Мунц іде до восьмого класу. Я довго думала чи треба мені іти з нею, ну бо все буде як і всі попередні рази і вік у доньки такий, що вже хочеться більше самостійності і крім того я “проблемна мама”, є проблемні діти, а я от проблемна мама.
Я завжди підспівую чи підтанцьовую на таких заходах, можу голосно зареготати або смішно пчихнути, тому ми домовились, якщо донька захоче бачити мою мармизу в школі, якщо це не буде її напрягати, то вона мене запросить, і вона мене таки запросила!
Наша школа знаходиться далеко від дому, тому ми зазвичай добиралися автівкою, але цього разу скористалися трамваєм, їздять вони в Кракові чітко за графіком, тому тут жодної проблеми не було. Біля школи першого (цього року третього) вересня завжди проблеми з паркуванням, mission практично impossible, занадто багато машин, окрім того, цього року (вперше) біля школи паркуватися було заборонено і патрульна машина поліції наглядала, щоб не було охочих запаркуватися, не зважаючи на заборону.
Перший шкільний день, як правило, розпочинається зі святкової молитви в костьолі о 8:00 ранку, але це за бажанням, не хочеш – не мусиш. Можна пропустити цю частину і просто прийти до школи на 9:15, коли, власне, і відбувається “початок шкільного року”, в Україні ми називаємо це “лінійка”.
Моя донька не пішла до костьолу, тому що мала в школі репетицію “церемонії відкриття навчального року” ( вона і ще декілька учнів вносили і виносили до зали штандарт школи), а я вирішила піти і правильно зробила, тому що отримала купу приємних вражень. Молодий усміхнений ксьондз зустрів учнів посмішкою і жартами, він розповів цікаву історію з життя Томаса Едісона. Не було довгих нудних повчальних промов, все було коротко, легко, на позитиві. Учням побажали вірити в себе, в свій потенціал, не зважаючи на оцінки і думки інших. Після костьолу всі пішли до школи на відкриття року шкільного.
Треба сказати, що в Польщі як такої шкільної форми немає, на особливі оказії учні одягають темно синій низ і білий верх. Так було і сьогодні, ну і, звичайно, ніяких букетів, квітів, цукерок і подарунків вчителям. Відкриття року у нашій школі проходило в спортивному залі, окремо для 1-5 класів, і окремо для 6-8. Вся церемонія тривала від сили хвилин 20, не більше. Учні заспівали гімн Польщі, послухали вітальне, але коротке слово директора і віце директора, привітали оплесками нових учнів і вчителів, яких представив віце директор і розбрелися по своїм класам на організаційний урок з класним керівником, який теж тривав недовго, хвилин 10-15. Класний керівник окремо привітала своїх підопічних, побажала успіхів і нових досягнень. На такому уроці можуть бути присутніми батьки, але так, як це вже восьмий клас, батьків не було. Після уроку нарешті діти мали можливість зробити те, для чого вони сьогодні, власне, прийшли: зустрітись і потеревеніти з однокласниками, піти разом на піцу і насолодитися останнім вільним днем перед десятимісячною подорожжю восьмим класом, останнім в школі, далі будуть ліцеї або технікум”.
“Нам видали багато підручників, сучасних, цікавих, вони нам дуже сподобалися. І ми підписали купу документів”

“Після такого відбору очікуєш пафос і як мінімум 5 депутатів на лінійці”

“Ми вирішили, що вишиванка Максима, яку я купила ще в Україні, добре пасувала б! І не помилилися”
