Багато біженців, які прибули з України до Польщі, могли зауважити, що їх чи їхніх близьких лякають гучні звуки: гул літака, грім, салют. Дехто міг навіть мати панічні атаки. У розмові з журналісткою UAinKrakow.pl пcихотерапевтка Оксана Єфремова розповіла, як розпізнати, що в людини посттравматичний стресовий розлад, якими є прояви панічної атаки та в яких випадках потрібно звернутися до фахівця.
Поясніть, будь ласка, що таке посттравматичний стресовий розлад.
Якщо дуже умовно і спрощено, то ПТСР – це фобія травматичних спогадів.
Через те, що травматичні події були надто сильними, вони не перенеслися в “архів” спогадів, а залишаються з людиною “тут і тепер”, прориваючись у вигляді снів, уривків спогадів, реакцій на певні тригери, що нагадують про пережите. Втім, є й хороша новина: більшість людей, що мали травматичний досвід, не матимуть симптомів ПТСР.
А чим є панічна атака?
Панічна атака – це фобія страху та його тілесних проявів, пов’язана передусім з фізіологічними відчуттями, які виникають в момент страху. У момент панічної атаки ми інтерпретуємо ці відчуття як небезпечні.
“У мене є тілесна реакція, вона небезпечна і є симптомом чогось загрозливого. Отже, слід уникати місць та подій, які можуть її викликати”. Не ходити в торгові центри, потім – у маленькі магазини, а згодом взагалі відмовлятися вийти на вулицю. Панічні атаки замикають людину в маленьку клітку.
Розкажіть детальніше про панічні атаки, які можуть виникати у тих, хто втік від війни.
У момент загрози у нас вмикається внутрішня “сирена” – мигдалина, що сигналізує нам про небезпеку. Її завдання – швидко й ефективно нас захистити. “Спочатку виживи, потім будеш аналізувати”. Але після того, як увімкнулася сирена й організм почав “рятуватись”, вмикається лобна кора. Це інша частина мозку, яка аналізує, чи загроза є справжньою, чи нам тільки здалося.
Щоб наш мозок адаптувався до нової, мирної реальності, потрібен час. Якщо людина певний період буде жити в безпечному місці, мати фізичні й психічні ресурси, підтримку оточення, щоб “переварити” події минулого, то скоріше за все її психіка сама вимкне сигнал тривоги та відправить спогади про минуле в “архів” спогадів.
При панічному розладі цього не відбувається, оскільки зовнішнього джерела загрози немає – воно всередині. Тоді тілесні відчуття інтерпретуються як реальна загроза. Ми починаємо уникати певних ситуацій, робити якісь дії, щоб “врятуватися”, і таким чином тільки закріплюємо інтерпретацію, що це справді було щось небезпечне. Але як і у випадку інших тривожних реакцій, де задіюється мигдалина, наше завдання – не уникати.
А як щодо звуків із зони бойових дій чи таких, які нагадують вибухи чи постріли?
Якщо якісь звуки, які людина чує на вулицях мирного міста, нагадують їй звуки пострілів чи вибухів, то це не просто фобія голосних звуків – це страх, який підіймається з минулого. “Я почула деренчання мотоцикла на вулиці й автоматично, неусвідомлено злякалася, що це можуть бути постріли, робота “Граду” або іншої артилерії”.
Допоки триває війна, боятися звуків, схожих на небезпечні, нормально та навіть корисно. Але нам важливо навчитися відрізняти “безпечні” звуки, предмети, картинки й інші тригери від “небезпечних”, обробити травматичні спогади.
Які є ще симптоми панічної атаки?
Панічна атака – це стан, при якому людина без видимих зовнішніх причин починає відчувати тривогу, і ця тривога наростає й посилюється. Людина фокусується на фізичному відчутті тривоги. “Ой, щось у мене серце калатає і в очах темніє. Руки наче з вати. Я задихаюся. Напевно, зараз знепритомнію. Може, це серцевий напад?”. Через це починає ще більше тривожитися, “докручує” себе своїм страхом і його прояви посилюються.
Майже всі ми потрапляли в ситуації, коли піддавалися паніці. І тут все залежатиме від того, як ми інтерпретували тоді свої відчуття, як відреагували на них ми та наше оточення. Якщо сприйняли цю фізіологічну реакцію як щось небезпечне, щось, із чим потрібно негайно боротися, то страх страху буде посилюватись.
Як порадите заспокоюватися?
Спершу нагадати собі чи близькій людині, що це – нормальна фізіологічна реакція організму на страх. “Я можу не розуміти, що саме мене стривожило, можу не зауважити цей тригер, з чого почалась тілесна реакція, але я не помру. Зі мною нічого страшного не трапиться”. Мигдалина “ввімкнула сирену”, але вона не лунатиме постійно.
Якщо відчуваєте, що починаєте сильно тривожитись, то перемкніть увагу на зовнішній світ. Зосередьте увагу на капелюшку, що лежить на столі. Якого він кольору? Добре, жовтого. А картина, що висить на стіні, що на ній намальовано? Ага, квіти. А які? Троянди. Ви починаєте фіксувати себе на зовнішньому світі, а не на внутрішніх відчуттях, і тривога стихає.
Якщо неправильно реагувати на панічну атаку, то вони з‘являтимуться дедалі частіше і будуть більш тривалими?
Існує такий ризик, що вони можуть повторюватись. Але навіть якщо ви не уникали свого страху, а перечекали, коли панічна атака мине, то це не означає, що вона не може повторитися. Вчіться жити з панічною атакою і не боятися.
Війна посилила психологічні проблеми, які були в українців до цього?
Ми всі зараз беремо участь в інтенсивному, жорсткому тренінгу зі стійкості. У декого депресія минула, бо з’явилась активність, з’явилося розуміння цінності життя, мотивація щось робити. У декого минув генералізований тривожний розлад, бо вже немає причин хвилюватися за майбутнє – найстрашніше вже відбувається. Проте в декого, навпаки, з’явилися депресія, тривога та інші розлади. Ми всі точно матимемо що пропрацювати. Але не у всіх після воєнних подій пам’ять розсиплеться на “мозаїку”. Серед тих, хто пережив травму, лише 20% матимуть ПТСР.
У разі панічних атак радили б звернутися до фахівця? І коли це краще зробити?
До фахівця краще звернутися вже після першої панічної атаки. Зазвичай терапія панічних атак є дуже короткою, не завжди навіть до п’яти сесій доходить. Якщо відчуваєте, що вас “накриває” панікою і вам страшно, ви не розумієте, що з вами відбувається, то краще звернутися до когнітивно-поведінкового терапевта.
Читайте також: “Хочу до тата в Україну!”: як допомогти дітям пережити розлуку з батьком
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Фото надала редакції Оксана Єфремова
Титульне фото: Unsplash