Понад 2,5 місяці в Кракові функціонує українська школа, трохи менш як місяць діти відвідують заняття офлайн. Тут діти з України, що через війну вимушено покинули власні домівки, можуть продовжувати навчання.
“Перша українська школа в Польщі” — саме таку назву має освітній проєкт, який з’явився за ініціативи фонду “Незламна Україна”. Журналістка UAinKrakow.pl поспілкувалася зі співзасновницями організації Вікторією Гнап та Ларисою Жигун про створення школи, її теперішню роботу та плани на майбутнє.
Від ідеї до реалізації
За словами Вікторії Гнап, зараз у Польщі діють три школи під егідою фонду “Незламна Україна”: у Вроцлаві, Варшаві та Кракові. Ідея їхнього створення виникла на початку війни. Оскільки Польща прийняла найбільше українських біженців, зокрема, дітей, то слід було дати їм можливість мати безперервний доступ до освіти.
“Ми хотіли, щоб, по-перше, учні продовжували навчання, а по-друге, мали можливість поспілкуватися з однолітками й відволіктися від жахіть війни”, — коментує засновниця.
Учнів можна було записати на навчання за допомогою телеграм-бота. Водночас зі збором заявок від батьків, фонд шукав вчителів.
“Ми отримали 600 заявок від різних спеціалістів. Команда з HR-менеджера, психолога та директора школи проводила співбесіди з педагогами. Багато з них нам не підходили. Наприклад, вони мали відповідну освіту, але останні 15 років не працювали за фахом. До роботи у нас в школі ми допускали тільки тих, хто мав досвід викладання в Україні”, — розповідає Вікторія.
Часто вчителі в першу зміну проводять онлайн-уроки в Україні, а в другу — навчають дітей у Кракові. Бували також випадки, коли працівники вирішили повернутися додому, але їм швидко знаходили заміну.
В усіх трьох містах учні вчаться в класах з 1 по 11. Проте до краківської школи записалося найбільше охочих. Тут у кожному класі в середньому по 30 дітей. Їх прийняла у себе в приміщенні початкова школа №12.
“Приміщення нам погодилися надати досить швидко. Ми мали одну телефонну розмову, потім зустріч між директорками української та польської шкіл, а далі підписали договір про оренду. Між зустріччю директорів та днем, коли діти пішли до школи, минуло лише дві доби”, — ділиться співзасновниця і додає, що адміністрація навчального закладу дозволила українським учням та вчителям користуватися всім, що є на території закладу: проєкторами, інтерактивними дошками, спортивними майданчиками тощо.
Як відбувається навчання?
У школі діти навчаються за українськими програмою та підручниками. Оцінки отримують за дванадцятибальною шкалою.
“Ми умовно поділили наших учнів на дві категорії: діти з місць, де не ведуться бойові дії і є зв’язок з їхньою школою, та діти з окупованих територій або з міст, де навчальні заклади зруйновані. Перша група й надалі зарахована до своїх шкіл. Вони отримають документи від нашої школи з переліком прослуханих годин, предметів і виставлених оцінок. Інші учні зараховані до однієї з українських гімназій, яка й видасть дітям документ про освіту. З цим документом діти або продовжать навчання наступного року в наших навчальних центрах, або ж будуть зараховані до будь-якої іншої школи в Україні”, — говорить Лариса Жигун.
Протягом перших двох тижнів навчання відбувалося за адаптивною програмою. Діти могли познайомитися між собою, адаптуватися до нового середовища, а вчителі – оцінити рівень їхніх знань. Після цього періоду учні почали опановувати новий матеріал.
Вікторія Гнап зізнається, що дітям, які пережили війну, часто важко звикнути до нової реальності.
“Яку дитину ви б не запитали — всі скажуть, що їм тут подобається, але вони все одно хочуть повернутися додому. Гуртки та заняття допомагають їм почуватися набагато краще, але, звичайно, є проблеми з психологічним станом”, — каже президентка фонду.
“Вчора я говорила з одним 8-річним хлопцем, і як завжди на завершення сказала: “Слухайся тата та маму”. А він відповів, що його батьки воюють, а він зараз живе з двоюрідною сестрою, яка є його опікуном. І таких історій дуже багато”, — зазначає Вікторія.
Незабаром кінець навчального року. Учні писатимуть контрольні. Їх школам надала українська гімназія, з якою вони співпрацюють. Натомість випускники готуються до державних іспитів. Нещодавно для випускників онлайн організували майстер-клас із підготовки до Національного мультипредметного тестування, який провів популяризатор української мови Олександр Авраменко.
Пошуки фінансування
Перші два місяці школа не мала постійного фінансування. Зарплатні вчителям за квітень і травень платили з власної кишені співзасновники фонду. Співробітники теж працювали на волонтерських засадах до моменту отримання постійного фінансування. Нещодавно організація підписала договір про партнерство з Дитячим фондом ООН (UNICEF), який відкрив спеціальний офіс у Польщі для реагування на ситуацію в Україні.
Також допомагають всі, хто донатить на рахунок фонду. З цих пожертв покривають частину постійних витрат, наприклад, оренду приміщення школи в Кракові. Крім того, у Варшаві організації допомагає Український дім.
Водночас Вікторія Гнап каже, що Міністерство освіти й науки надає лише методичну підтримку. Фінансово підтримати діяльність школи за кордоном з державного бюджету не має можливості. Фонд продовжує активно шукати ресурси, які дозволять йому й надалі працювати.
Плани на майбутнє
Влітку організатори планують створити пришкільний табір, гуртки за інтересами, а також польсько-українські розмовні клуби, до яких можуть долучатися теж польські діти. Зареєструватися на літні активності можна через телеграм-бот. Участь безоплатна.
“Школа буде працювати й після літніх канікул. Якщо батьки вирішать повертатися в Україну, то діти зможуть продовжити навчання у своїх школах, маючи довідки про навчання. Якщо ж залишаться в Польщі, то зможуть і далі ходити на заняття до нас, — каже Лариса Жигун і наголошує, — важливо, щоб діти мали безперервний доступ до освіти”.Прочитати більше про школу та про те, як її підтримати, можна на фейсбук-сторінці фонду “Незламна Україна”.
Читайте також: Жінка в Польщі, чоловік в Україні: психолог радить, як зберегти сім’ю
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Інтерв’ю: Анна Каленіченко
Фото: Оксана Кушнір