UA

Міжнародний захист є правовим інститутом для людей, які не можуть повернутися до своєї країни через небезпеку. Поняття міжнародної охорони включає два типи захисту: статус біженця та додатковий захист.

Пояснюємо, чим ці два види допомоги відрізняються та як їх отримати. Поради щодо написання тексту надала Анна Страма, юрист Центру правової допомоги ім. Галіни Нєць та Інформаційного пункту для іноземців у Кракові. 

Особи з України можуть подавати заяви про міжнародний захист у Польщі. Тип захисту, який надається, залежить від індивідуальної ситуації.

Для кого призначений статус біженця?

Статус біженця надається тим людям, які можуть довести, що вони мають обґрунтований страх бути переслідуваним у своїй країні походження з конкретних причин, таких як раса, релігія, національність, політичні переконання, приналежність до певної соціальної групи, і не в змозі користуватися захистом цієї країни або не  бажають  користуватися  ним  внаслідок  побоювань.

Якщо хтось не може довести, що це індивідуальне переслідування на основі вказаних  причин, то орган  відмовляє у наданні статусу біженця, але автоматично переходить до перевірки, чи можуть вони надати додатковий захист.

Додатковий захист

Іноземцю, який не відповідає умовам для отримання статусу біженця, можуть надати додатковий захист. Однак лише у тому випадку якщо його повернення в країну походження матиме реальний ризик, пов’язаний зі смертною карою чи стратою, катуваннями, нелюдським або таким, що принижує гідність ставленням, серйозною загрозою життю чи здоров’ю, що виникає внаслідок широкого застосування насильства проти цивільного населення у разі міжнародного чи внутрішнього збройного конфлікту і через цей ризик людина не може або не хоче отримати захист від  країни походження.

Куди звернутися за захистом?

Про готовність подати заяву про міжнародний захист необхідно повідомити найближче відділення прикордонної служби. Якщо особа  приїжджає до Польщі і має перший контакт з прикордонником, вона  повинна на кордоні  повідомити  йому про бажання подати заяву.

Коли людина  вже перебуває в Польщі, то вона може звернутися до найближчого відділу прикордонної служби та подати заяву там. Потрібно заздалегідь зателефонувати та записатися на прийом та особисто з’явитися до відділення чи посту прикордонної служби.

Чи потрібен мені дійсний паспорт під час звернення за міжнародним захистом?

Навіть без документів можна подати заяву на міжнародний захист у Польщі,. Якщо у  вас є паспорт, звісно, ​​його потрібно пред’явити, але це не є обов’язковою вимогою.

Яка зараз ситуація?

«Зараз ми перебуваємо в абсолютно безпрецедентній ситуації, тому, щоб покращити рух на кордоні (оскільки прийняття такої заяви про міжнародний захист – це процедура, яка займає кілька годин) та процедуру перетину кордону, коменданти дозволяють перетин польсько-українського кордону на індивідуальних засадах», – розповідає Анна Страма.

В даний момент найголовніше, щоб громадяни України, яким загрожує війна, потрапили до Польщі та були в безпеці. Після цього іноземець має  вирішити, чи хоче він отримати міжнародний засіб чи легалізувати своє перебування у інший спосіб.

«Наскільки нам відомо, уряд працює над впровадженням конкретних додаткових рішень для громадян України. Проте жодного нового закону чи постанови ми поки не бачили. Є ймовірність, що з’явиться зовсім інше рішення», – каже юрист.

Якщо особа отримує статус біженця або додатковий захист:

• по-перше, вона може працювати і має повний доступ до ринку праці, не потрібні додаткові дозволи.
• отримує безстрокове право на перебування в Польщі, хоча сама карта видається на певну кількість років, саме перебування діє до тих пір, поки не можна буде безпечно повернутися в країну походження. Тоді така особа отримує інтеграційну допомогу, яка триває рік. Це невелика фінансова підтримка (також є підтримка з навчання польської мови, допомога з пошуком квартири тощо).

«Єдина різниця між статусом біженця та додатковим захистом полягає в тому, що людина, яка отримує статус біженця, отримує так званий женевський паспорт  », – каже Анна Страма та додає:

«Однак у разі отримання додаткового захисту вам не видають паспорт. Проте ви отримуєте карту побиту, і ви можете залишатися тут на підставі додаткового захисту, доки вам загрожує небезпека у вашій країні».

Які документи мені потрібні для в’їзду в Польщу?

Через війну всі люди можуть евакуюватися з території України на підставі будь-яких документів, що посвідчують особу: 

• паспорт (навіть недійсний) – віза не вимагається, 
• ID-картка – внутрішній паспорт (навіть недійсний) 
• свідоцтво про народження дитини
• тощо

Тести на Covid не потрібні.

Однак заяву можна подати, навіть якщо у вас немає документів (паспорта, візи, дозволу на проживання). Це не позбавляє вас права в’їзду до Польщі.

Чи можуть люди, які претендують на захист, працювати в Польщі?

Розгляд справи про міжнародний захист може тривати доволі довго. Під час її розгляду не можна працювати. Отож, за наявності біометричного паспорту,  краще в’їхати на підставі безвізового руху та спробувати знайти роботу. 

Водночас, якщо рішення у справі про міжнародний захист не винесено  протягом шести місяців з дня подання заяви органом першої інстанції, а провадження продовжено з незалежних від заявника причин, то керівник Управління у справах іноземців за клопотанням заявника видає посвідчення, яке разом з тимчасовим посвідченням іноземця є підставою для виконання роботи на території Польщі.

Тимчасове посвідчення особи –  це тимчасовий документ, що посвідчує особу на час процедури.

Правова допомога

Ви можете звернутися за консультацією в Кракові в Інформаційний пункт для іноземців (загальні питання, включаючи міжнародний захист) та в Центр правової допомоги ім. Галіни Нєць (особи, які мають запитання до адвоката щодо процесу міжнародного захисту).

Контакти

Центр правової допомоги ім. Галіни Нєць

вул. Кроводерська 11/7

31-141 Краків

biuro@pomocprawna.org

porady@pomocprawna.org

+48 693 390 502 (ТЕРМІНОВІ справи)

+48 12 633 72 23

Інформаційний пункт для іноземців

вул. Дашинського 22, Краків

9:00-19:00 7 днів на тиждень (на даний момент)

punkt@open.krakow.pl

+48 887 201 598

Більше інформації про міжнародний захист можна знайти на сайті Centrum Pomocy Prawnej im. Haliny Nieć (також в українській версії).

Актуальну інформацію для громадян України можна знайти на сайті Прикордонної служби Польщі. 

 

PL

Ochrona międzynarodowa. Czym się różni status uchodźcy od ochrony uzupełniającej

Ochrona międzynarodowa to instytucja prawna dla tych osób, które nie mogą wrócić do swojego kraju dlatego, że tam jest niebezpiecznie. Pod pojęciem ochrony międzynarodowej mieszczą się dwa pojęcia: status uchodźcy i ochrona uzupełniająca. 

Wyjaśniamy czym się różnią te pojęcia i jak wnioskować o taką ochronę. Porad przy napisaniu tekstu udzieliła Anna Strama – prawnik Centrum Pomocy Prawnej im. Haliny Nieć i Punktu Informacyjnego dla Obcokrajowców. 

Osoby z Ukrainy mogą składać w Polsce wnioski o udzielenie im ochrony międzynarodowej. Przyznanie konkretnego rodzaju ochrony zależy od indywidualnej sytuacji.

Dla kogo jest status uchodźcy?

Status uchodźcy jest dla tych osób, które mogą wykazać, że w kraju pochodzenia żywią uzasadnioną obawę przed prześladowaniem z konkretnych powodów, takich jak rasa, religia, narodowość, przekonania polityczne, przynależność do określonej grupy społecznej i nie mogą lub nie chcą korzystać z ochrony tego kraju.

Jeśli, ktoś nie jest w stanie wykazać, że to jest właśnie takie indywidualne prześladowanie z tych konkretnych przyczyn, to wtedy Urząd odmawia statusu uchodźcy, ale przechodzi automatycznie do badania, czy może udzielić ochrony uzupełniającej. 

Ochrona uzupełniająca

Cudzoziemcowi, który nie spełnia warunków do nadania statusu uchodźcy, udziela się ochrony uzupełniającej, w przypadku, gdy powrót do kraju pochodzenia może narazić go na rzeczywiste ryzyko doznania poważnej krzywdy przez orzeczenie kary śmierci lub wykonanie egzekucji, tortury, nieludzkie lub poniżające traktowanie albo karanie, poważne i zindywidualizowane zagrożenie dla życia lub zdrowia wynikające z powszechnego stosowania przemocy wobec ludności cywilnej w sytuacji międzynarodowego lub wewnętrznego konfliktu zbrojnego i ze względu na to ryzyko nie może lub nie chce korzystać z ochrony w kraju pochodzenia. 

Gdzie wnioskować o ochronę?

Chęć ubiegania o ochronę międzynarodową trzeba zgłaszać w najbliższej  placówce Straży Granicznej. Jeśli ktoś przyjeżdża do Polski i pierwszy kontakt ze Strażą Graniczną ma na granicy, to powinien to zgłosić na granicy, natomiast jeśli ktoś już jest w Polsce, to wtedy może się zwrócić do najbliższej Placówki Straży Granicznej i tam złożyć taki wniosek. W Placówce Straży Granicznej trzeba stawić się osobiście, jednak można wcześniej zadzwonić i umówić się na konkretny termin.

Czy składając wniosek o ochronę międzynarodową  trzeba mieć ważny paszport?

Nawet bez dokumentów można złożyć wniosek o ochronę międzynarodową w Polsce; jeśli ktoś ma paszport, oczywiście, trzeba go mieć ze sobą, ale ważny paszport nie jest wymagany. 

Jak wygląda obecna sytuacja?

“Teraz jesteśmy w sytuacji zupełnie bezprecedensowej, w związku z czym, aby usprawniać ruch na granicy, (ponieważ przejęcie takiego wniosku o ochronę międzynarodową, to procedura, która trwa kilka godzin) i procedurę przejścia przez granicę komendanci straży granicznej pozwalają na razie indywidualnie przekroczyć granicę polsko-ukraińską” 一 mówi Anna Strama. 

 Na ten moment najważniejsze jest, żeby zagrożeni wojną obywatele Ukrainy wjechali do Polski i byli bezpieczni. Potem cudzoziemiec będzie podejmować decyzje dotyczące wnioskowania o jeden z wymienionych wyżej statusów lub inne rodzaje tytułów pobytowych. 

“Z tego, co wiemy, Rząd pracuje nad tym, żeby wprowadzić szczególne dodatkowe rozwiązania dla osób z Ukrainy. Natomiast jeszcze nie widzieliśmy żadnej nowej ustawy, czy rozporządzenia. Jest taka możliwość, że pojawi się nam coś zupełnie innego” 一 mówi prawnik.

Jeśli osoba otrzymuje status uchodźcy lub ochronę międzynarodową to:

• po pierwsze może pracować i ma pełny dostęp do rynku pracy, już nie potrzebuje żadnych dodatkowych zezwoleń. 
• dostaje bezterminowe prawo pobytu w Polsce, co prawda sama karta, jest wydawana na określoną liczbę lat, ale sam pobyt jest już do momentu, kiedy będzie możliwy bezpieczny powrót do kraju pochodzenia. Dostaje się wtedy pomoc integracyjną, która trwa rok. Jest to niewielkie wsparcie finansowe (powinno też być jakieś wsparcie z nauczaniem języka polskiego, pomoc z szukaniem mieszkania itd.).

“Jedyna różnica między statusem uchodźcy a ochroną międzynarodową jest taka, że osoba, która dostanie status uchodźcy otrzymuje od Polski paszport” 一 mówi Anna Strama, kontynuując: 

“Natomiast w przypadku ochrony międzynarodowej nie dostaje się paszportu. Jednak dostaje się kartę pobytu i można tak długo być tutaj na podstawie tej ochrony uzupełniającej, jak długo grozi osobie niebezpieczeństwo w jej kraju”.

Czy osoby, które ubiegają się o ochronę mogą podjąć pracę w Polsce?

W trakcie trwania procedury o udzielenie ochrony międzynarodowej – nie. W przypadku, gdy decyzja organu pierwszej instancji nie zostanie wydana w terminie sześciu miesięcy od dnia złożenia wniosku, a postępowanie zostało przedłużone z powodu, na który wnioskodawca nie miał wpływu, Szef Urzędu do Spraw Cudzoziemców, na wniosek wnioskodawcy, wydaje zaświadczenie, które wraz z tymczasowym zaświadczeniem tożsamości cudzoziemca, stanowi podstawę do wykonywania pracy na terytorium Polski.

Tymczasowe Zaświadczenie Tożsamości to dokument, który otrzymuje się jako dokument tożsamości na czas procedury.

Jakich dokumentów potrzebuję, żeby wjechać do Polski?

Ze względu na wojnę wszyscy cudzoziemcy (szczególnie ob. Ukrainy) mają możliwość ewakuacji z terytorium Ukrainy na podstawie jakichkolwiek dokumentów tożsamości (paszport (również nieważny) – wiza nie jest wymagana, dowód osobisty-paszport wewnętrzny (nieważny również) a nawet akt urodzenia dziecka), na podstawie których można będzie potwierdzić ich tożsamość. Wskazane jest aby posiadali jakiekolwiek inne dokumenty potwierdzające ich dane personalne. Testy na covid nie są wymagane.

Wniosek można złożyć nawet jeśli nie ma się żadnego dokumentu (paszportu, wizy, karty pobytu). Jeśli ktoś składa wniosek nawet nie mając żadnego dokumentu, powinien dostać prawo wjazdu do Polski.

W Krakowie można zwrócić się o poradę w Punkcie Informacyjnym dla Obcokrajowców (ogólne pytania, w tym jeśli chodzi o ochronę międzynarodową) oraz w Centrum Pomocy Prawnej im. Haliny Nieć (osoby, które mają pytania do prawnika związane już z samym procesem o ochronę międzynarodową).

Kontakt 

Centrum Pomocy Prawnej im. Haliny Nieć

Krowoderska 11/7

31-141 Kraków

biuro@pomocprawna.org

porady@pomocprawna.org

+48 693 390 502 (PILNE sprawy)

+48 12 633 72 23

Punkt Informacyjny dla Obcokrajowca

ul.Daszyńskiego 22, Kraków

9:00-19:00 7 dni w tygodniu (w obecnej sytuacji)

punkt@open.krakow.pl

+48 887 201 598

Więcej informacji na temat ochrony międzynarodowej można znaleźć na stronie Centrum Pomocy Prawnej im. Haliny Nieć (także w wersji ukraińskiej).

Aktualne informacje dla obywateli Ukrainy znajdują się na stronie Straży Granicznej. 

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті