Нині, прогулюючись Краковом, можна знайти бульвари, вулиці та алеї, назви яких пов’язані з Україною. Редакція UAinKrakow.pl зібрала для читачів інформацію про ці місця.
Київська алея (пол. al. Kijowska)
Назва була надана у 1980 році.
Вулиця Львівська (пол. ul. Lwówska)
Раніше, коли Подґуже було відокремлене від Кракова, сучасна вулиця Львівська звалася Салінарною, а cусідня вулиця Лімановського мала назву Львівська. У 1935 році вулиці було перейменовано.
Поліський, Волинський та Подільський бульвари
У 1991 році Вісленські бульвари, що проходять вздовж ріки, були адміністративно поділені на дев’ять частин. Цікаво, що три з них отримали назви від історичних регіонів України – Поліський (між Дембницьким та Грюнвальдським мостами), Волинський (між Грюнвальдським мостом і гирлом річки Вільги) та Подільський (між гирлом річки Вільги та залізничним мостом в районі Заблоче).
Кінотеатр «Kijów.Centrum»
Будівництво кінотеатру «Kijów.Centrum» було розпочато у 60-х роках. В той же час у Києві будували кінотеатр під назвою «Краків». 6 листопада 1967 року відбулося урочисте відкриття краківського кінотеатру – того дня тут відбувся прем’єрний показ кіноепопеї «Війна і мир» (реж. С. Бондарчук), на який прибула офіційна делегація з України. Тоді це був найсучасніший кінотеатр у Польщі та найбільший у Кракові – зала вміщала 960 глядачів. Це перший кінотеатр у Польщі, в якому був встановлений широкоформатний увігнутий екран та стереофонічне обладнання. Знаходиться за адресою al. Zygmunta Krasińskiego 34.
Театр ім. Ю. Словацького
Один із найвеличніших театрів Кракова був відкритий у 1893 року під назвою “Міський театр”, а від 1909 року має назву “Театр ім. Юліуша Словацького” – в честь відомого польського драматурга і поета, який родом з Кременця (нині Тернопільська область). У своїх творах Словацький неодноразово писав про події в Україні. Зокрема, в драмах «Фантазій», «Балладина» і «Лілля Венеда» автор змальовує пейзажі Волині й Поділля, а в поетичній повісті «Змій» відтворив образ козацтва. В багатьох творах Словацького події розгортаються на Поділлі. Автор присвятив Україні також драму «Голштинський» і «Пісня козацької дівчини». Помер великий поет у Парижі, проте згодом його тіло було перевезено до Кракова і поховано на Вавелі. На честь нього названа також алея у Кракові.
Вулиця Ґабріели Запольської (пол. ul. Gabrieli Zapolskiej)
Названа в честь польської письменниці та акторки. Народилася жінка у Підгайках на Волині. За життя виступала у театрах Кракова, Львова, Познаня та в галицьких мандрівних трупах, а також в бульварних театрах у Парижі. Переїхавши у 1904 році до Львова, організувала з чоловіком театральну трупу, з якою гастролювала Галичиною. Померла жінка у Львові. Її поховали на Алеї Заслужених на Личаківському кладовищі.
Вулиця Юзефа Коженьовського (пол. ul. Józefa Korzeniowskiego)
Польський прозаїк, драматург, поет та педагог Юзеф Коженьовський народився у Бродах (нині Львівська область). Навчався у Кременецькому ліцеї (Волинь), Збаражі та Чернівцях. Викладав польську філологію та літературу в ліцеї, класичну філологію у Київському університеті, працював директором у Харківській гімназії. У 66 років виїхав у Дрезден, де й помер.
Вулиця Львівських орлят (пол. ul. Orląt Lwowskich)
Названа в честь молодих польських добровольців, які брали участь у боях з українцями у Львові та в Галичині під час Польсько-української війни (1918-1920 рр).
Естакада ім. Захисників Львова (пол. Estakada im. Obrońców Lwowa)
Збудована у 2003 році неподалік вулиць Вєліцької, ал. Повстанців Сілезьких та Повстанців Вєлькопольських. Так само названа на честь учасників битви за Львів (1919-1920 рр.).
Ірина Давиденко
Фото: pixabay
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.