Непрості президентські вибори в Польщі – розповідаємо детально

By on 16 Червня 2020 0

Як ми писали раніше, Польща вже знає дату виборів Президента: вони відбудуться 28 червня. Розповідаємо детальніше про особливості цих виборів та про те, як зараз триває передвиборчий процес у Польщі загалом та Кракові зокрема.

Коротка політологічна довідка

Найпотужнішими політичними партіями в Польщі є “Право і Справедливість” (Prawo i Sprawedliwość, PiS) та “Громадянська Платформа” (Platforma Obywatelska, PO). PiS, заснована в 2001 році Лехом та Ярославом Качиньськими, має право-консервативне спрямування. Наразі вона є правлячою партією, оскільки представники PiS складають переконливу більшість у польському Сеймі (нижній палаті парламенту): 235 із 460 депутатів. У Сенаті (верхній палаті парламенту) теж числена складова представників PiS (43 зі 100 сенаторів), але правляча партія тут не становить більшості. 

РО, яка також постала 2001 року (Дональд Туск став oдним із головних засновників) має соціально-ліберальне демократичне спрямування. PO разом з партією “Nowoczesna” складає головну опозиційну коаліцію в чинному Сеймі під назвою Koalicja Obywatelska (KO). Іншими значущими політичними силами представленими в парламенті є партія “Лівиця” (Lewica), що справді репрезентує ліве крило польської політики, а також радикально праві консервативні партії Kukiz-15 та Konfederacja, які становлять меншість у порівнянні з двома названими лідерами.

Чинний президент Анджей Дуда є представником PiS, а його головний конкурент Рафал Тшасковський належить до РО. Третій з найуспішніших кандидатів на цих виборах, Шимон Головня, декларує незалежність від усіх політичних партій, проте виступає з критикою чинного президента та політики PiS і презентує ліберально-демократичну програму, загалом дуже близьку до запропонованої кандилатом від РО.

Передісторія. Вибори, що не відбулися вчасно, та альтернативи, які не стали дійсністю

Вибори Президента мали відбутися 10 травня. З огляду на стан пандемії, звичайний порядок проведення виборів – з натовпами на дільницях – виявився  цілковито неможливим.  Варіантів розв’язання цієї ситуації було запропоновано відразу декілька. Пригадаємо, які можливості обговорювались.

Семирічна каденція Дуди

Прийняти окремий закон, що продовжує повноваження чинного Президента Анджея Дуди на два роки – таку ідею у березні та на початку квітня висловлював віцепрем’єр Ярослав Ґовін, представник правоцентристської партії  “Порозуміння” (Porozmienie). Ідея семирічної президентської каденції не знайшла великої підтримки в парламенті.

Гуманітарна катастрофа

Інший план – оголосити стан гуманітарної катастрофи (stan klęsku żywiołowej). Тоді, відповідно до чинного законодавства, термін повноважень Президента продовжується до завершення цього стану. Цю пропозицію  висували представники парламентської опозиції “Громадянська Коаліція” (Koalicija Obywatelska (KО), що об’єднує партії “Platforma Obywatelska” (PO), та Nowoczesna). Такий варіант також виявився неприйнятним.

Як детально розповідали TVN24, запровадження стану гуманітарної катастрофи передбачає, що всі, хто зазнав збитків внаслідок лиха, мають право вимагати від держави повного відшкодування втрат. Відповідні витрати значно перевершили б усі видатки на “Антикризовий щит” (ухвалену програму економічної та соціальної підтримки громадян та підприємств в умовах епідемії) і просто підірвали б польську економіку.

Кореспонденційне голосування

Щоб не йти на дільниці, можна проголосувати за допомогою листа. Саме таку ідею висловили в парламенті представники правлячої партії “Право і Справедливість” (Prawo i Sprawiedliwość (PiS)) і, зрештою, Сейм ухвалив відповідний закон, за яким вибори мали відбутися 10 травня шляхом кореспонденційного голосування. Проте  6 травня Сейм раптово скасував попередню ухвалу і відмовився  від проведення виборів 10 травня.

Вичікувальний варіант”

Тож реальністю став несподіваний варіант: “вичікувальний”. Парламент вирішив дочекатись, доки завершиться термін, а після цього, відповідно до чинного законодавства, голова парламенту (в цьому випадку Маршалек Сейму Ельжбета Вітек) мала оголосити нову виборчу кампанію, що дозволить виграти час і йти на дільниці вже в більш безпечній ситуації.

Саме так і сталося, і Маршалек Вітек нещодавно оголосила про вибори 28 червня.

Закон, за яким відбудуться вибори

Головна особливість цього закону  – передбачений змішаний тип голосування. Всі, хто не можуть або не хочуть прийти на дільницю, можуть віддати свій голос за допомогою листа. Обговорення виборчого закону видалося дуже напруженим, а отриманий результат –  Ustawa z dnia 2 czerwca 2020 r. o szczególnych zasadach organizacji wyborów powszechnych na Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej zarządzonych w 2020 r. z możliwością głosowania korespondencyjnego, що регламентує порядок  цих виборів, викликає низку питань.

Як відомо, Сенат (де переважають представники КО) запропонував низку поправок, а Сейм, де перевагу має правляча партія  PiS), найбільш принципові на думку КО поправки відхилив.  Серед іншого, Сенат пропонував:

  • продовжити термін голосування з 6:00 до 22:00 (замість звичного терміну від 7:00 до 21:00), аби зменшити кількість людей на дільницях;
  • рефінансувати кошти, витрачені на організацію кореспонденційних виборів з місцевих бюджетів;
  • надати новим кандидатам, що не зібрали підписи про підтримку раніше, щонайменше 10 днів на збирання 100 тис. підписів і подання їх до Державної Виборчої комісії (PKW);
  • передавати пакети для кореспонденційного голосування з відміткою про вручення, а не просто залишати у скриньках виборців.

 

Серед суттєвих поправок Сенату прийнятих Сеймом:

  • припис, за яким Головний санітарний інспектор інформує ґміну протягом від 12 до 2 днів до виборів про виборців, що внаслідок карантину будуть вимушені до голосування вдома;
  • вимога, за якою виборці за кордоном повинні повідомити про бажання голосувати кореспонденційно за 15 днів до виборів, а в самій Польщі – за 12 днів;
  • забезпечення доступності кореспонденційного голосування для незрячих (за допомогою накладок шрифтом Брайля).

 

(Більше про прийняті й відхилені поправки)

На думку представників КО, прийнятий Сеймом формат виборів свідчить про те, що підготовка до виборів наперед закладає нерівність умов, адже нові кандидати мають дуже мало часу, аби зібрати необхідні підписи. А розсилання бюлетенів простими листами відкриває можливість для маніпуляцій, а також не убезпечує від того, щоб і без жодного політичного підтексту загубити бюлетень. Тим не менше, ухвала нового закону дозволяє зробити головне – все ж таки провести вибори і цим уникнути політичного колапсу. Тож залишається стежити за тим, як відбувається передвиборчий процес.

Кандидати і прогнози

Наразі лідерами перегонів є чинний президент Польщі Анджей Дуда. Кандидат від опозиції, мер Варшави Рафал Тжасковський та політик-самовисуванець, колишній журналіст Шимон Головня. Загалом у виборчих перегонах візьме учась 11 кандидатів.

Цікаво, що президент Варшави Тжасковський розпочав свій передвиборчий тур з  Малопольщі, яку називають форпостом PiS і протягом трьох днів на території нашого воєводства зібрав понад 125 тисяч підписів (кандидати мусять зібрати щонайменше 100 тис.підписів у державі, аби брати участь у виборах), з них 65 тисяч – у Кракові. Всього ж виборчий штаб Тжасковського передав 9 червня  до PKW 1,6 млн. підписів.

Відповідно до офіційної виборчої статистики на порталі ewybory.eu, станом на 14 червня підтримка Головні спадає  (середній показник за даними останнього тижня – 12,3%), натомість відчутно зростає підтримка Тжасковського (середня за тиждень – 28,4), тож саме він найімовірніше буде головним конкурентом чинного президента Дуди (середня за тиждень  – 40,6%) .

У будь-якому разі, опитування свідчать, що для вирішального результату слід чекати на другий тур, який відбудеться 12 липня.

Ганна Поляк
Титульне фото: freepik

 

Коментарі