Shopping Cart

“Небезпечні” українські жінки: авторська колонка Ольги Менько

Засновниця нашого видання Ольга Менько поділилася своїми роздумами щодо статті, яка нещодавно вийшла на сторінці Klub Jagielloński під назвою „To przez te Ukrainki”. Szkoła, praca, lekarz, mieszkanie. Polki pod presją zwrócą się ku prawicy?“. Чи правдиві загрози, які із собою несуть українки для польок, та чи об’єктивно оцінювати всіх жінок за одним випадком — далі в авторській колонці Ольги Менько.
 
Текст я побачила скорочений у краківському ЗМІ. А потім прочитала його повністю. Напишу вам коротко тези.
 
Перше, на що варто звертати увагу – це хто автор тексту? Докторант публічної політики й адміністрації. Проводить дослідження на тему статі та демографії в політиці. В описі є щось про східний напрямок, але не бачу нічого про українок і війну.
Тобто текст пише людина, яка не факт, що має хоч якесь поняття про тему. Чоловік, який пише про жінок. Звісно, жодного коментаря жодної українки в тексті немає. Тобто про баланс думок і мови бути не може.
 
З теми «біженців з України» ми швидко переходимо на тему українок (дані тих, хто отримав номер PESEL). Цікаво, що майже половина зареєстрованих у Польщі відповідно до даних — це діти. Але фокус тексту саме на жінках.
 
Далі — зазначення, що оскільки 60% біженок надалі залишається в Польщі, то, скоріше за все, вони тут залишаться на завжди. А то нічого, що в Україні все ще війна?
Тому автор на підставі невідомо чого вирішує, що українки залишаться тут на завше.
І які ж автор бачить загрози?
  •  Житло. Мовляв, воно подорожчало. А що чує керівниця паліативного відділу нашого фонду, коли шукає житло для родин з тяжкохворими дітьми і чутно її український акцент? “Пропозиція вже не актуальна”.
  •  Наступна загроза — робота. Мовляв, через українок польки не матимуть роботи. Історія про демпінг праці через іноземців стара як світ, тож не дивно, що до неї повернулися.
Аргумент: спростована(!) історія про одне(!) підприємство, де нібито звільнили польок, щоби взяти на роботу «дешевших» українок. Але автор (не знаю, на підставі чого) впевнений, що такі історії будуть повторюватися.
Підсумовуючи, маємо неправдивий приклад і переконання автора, що так буде й далі.
Автору варто було б долучитися хоча б до кількох українських груп (на щастя, фейсбук має переклад) і хоча б трохи проаналізувати, чи насправді всі українки погоджуються на нижчі ставки.
  •  Система охорони здоров’я. Прикладом є пані Кася, яка зламала ногу. А я знаю пані Світлану, українку, яку не прийняв гінеколог, і інша жінка зі своєї кишені оплатила її рахунок у приватного гінеколога. То що, мені тепер говорити, що польська система охорони здоров’я взагалі не працює і не допомагає?
І знову ми бачимо базову логічну помилку, коли на підставі однієї ситуації робиться загальний висновок.
Ні для кого не секрет, що державна система охорони здоров’я в Польщі працює кепсько. І пань з поламаними ногами не приймали й раніше, на жаль. Але тепер можна все спихнути на українок.
І, моє улюблене:
  • «Шлюбний ринок».
Мовляв, українки позабирають у польок можливість вийти заміж. Аналіз базується на публіцистичному тексті, де згадується, що в Тіндері з’явилося багато красивих українок. Як на мене, саме поєднання Тіндера та шлюбу є трохи смішним.
 
Але якщо повернутися до статистичних даних, то більшість жінок приїхали до Польщі з дітьми, тому маємо розуміти, що майже всі вони мають чоловіків в Україні й повернуться додому так швидко, як зможуть.

Przeczytać ten artykuł w języku polskim można pod linkiem.

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.

Автор: Ольга Менько

Титульне фото: Unsplash

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Наші партнери:

Fundacja Instytut Polska-Ukraina

Klub Ukraiński w Krakowie - Fundacja Zustricz

The Jewish Community Centre of Krakow

Salam Lab, Laboratorium Pokoju.

Szlachetna Paczka -Pomoc potrzebującym - ubogim, dzieciom, seniorom, chorym i niepełnosprawnym.

NIĆ. Kawiarnio-księgarnia.