Найстаріший у Європі: історія Ягеллонського університету у Кракові

Зміст

Найстаріший у Європі: історія Ягеллонського університету у Кракові історія Ягеллонського університету,Ягеллонський університет,Університет у 20 столітті,Українці в Ягеллонському університеті Istock UAinKrakow.pl

Зараз у Ягеллонському університеті навчається понад 50 тисяч студентів, а разом із Варшавським університетом він ділить перше місце у рейтингу вищих навчальних закладів Польщі. Портал UAinKrakow.pl розповідає про один з найстаріших навчальних закладів Європи, який названий на честь династії Ягеллонів. 

Розум перед силою

Король Казимир Великий, отримавши згоду від Папи, заснував навчальний заклад. 12 травня 1364 року він видав грамоту про заснування Краківської академії, яка згодом отримала назву Ягеллонського університету. Після смерті короля, заклад не працював 30 років. 

Проте все змінилося завдяки королеві Ядвізі, яка доклала чималих зусиль, аби відновити діяльність університету. В часи її правління була збудована колегія, в якій оселився професорський склад, і бурси для студентів. Це був перший навчальний заклад у Європі, в якому були окремі кафедри математики та астрономії. 

Часи розквіту Краківської академії припали на XV i XVІ ст. Під час свого навчання в ній, Миколай Коперник сформував свою геліоцентричну теорію. Університет став важливим осередком алхімічних наук та медицини.

Найстаріший у Європі: історія Ягеллонського університету у Кракові історія Ягеллонського університету,Ягеллонський університет Jan Matejko Astronomer Copernicus Conversation With God UAinKrakow.pl
Картина “Астроном Коперник”, Ян Матейко. З колекції музею Ягеллонського університету взята з Wikipedia

В середині XVI ст. наступила криза, кількість студентів різко скоротилася, адже університет відкинув Реформацію. Ситуація покращилась, коли там запровадили навчання французької та німецької мов. Важливу реформу закладу провів Гуго Коллонтай.

Завдяки йому були створені нова організаційна структура, перші лабораторії, астрономічна обсерваторія, ботанічний сад, клініки. Предмети почали викладати польською мовою, у дусі просвітницької філософії. Після чергового приєднання міста до Австрії, У 1846 р., посилилось онімечення університету.

Університет у 20 столітті 

На початку ХХ ст. кількість кафедр зросла утричі – їх було 97, а предмети знову викладалися польською. В університеті навчалися переважно чоловіки. Жінки змогли здобувати освіту лише з 1894 р. на факультеті фармакології. Перша жінка була прийнята на посаду викладача в 1927 році. 

Трагічним періодом для Ягеллонського університету стала Друга світова війна. В 1939 році нацисти запросили 144 професорів та асистентів «на лекцію», а потім вивезли до концтабору. Більшості з них вдалось вижити, проте за весь час окупації Кракова від рук нацистів загинуло 34 професори. Сам університет було закрито, а його обладнання знищено. Попри це, було створено Таємний Ягеллонський університет, який відвідувало близько 900 студентів. 

Через місяць після війни університет знову запрацював. Проте, як і вся Польща, він увійшов до складу польської народної республіки, що була підконтрольна СРСР. У 1993 році університет відновив Медичний Колегіум, а на цей час Ягеллонський Університет має 15 факультетів. 

В різні часи в університеті навчалося багато відомих людей:  Король Ян ІІІ Собеський, Ян Длугош, Папа Іван Павло ІІ, Броніслав Маліновський, Анджей Дуда, Беата Шидло, Віслава Шимборська, Станіслав Лем, Єжи Штур та інші.

Українці в Ягеллонському університеті

Від самого початку в університеті навчалося багато українців. За австрійських часів вони вивчали, в основному, теологію та медицину. Наприкінці XIX століття українські студенти Ягеллонського університету заснували «Академічну Громаду», а в 1920-х роках — Українську Студентську Громаду в Кракові, що в 1930 році нараховувала близько 400 студентів.

Там навчалися Василь Стефаник, Катря Гриневичева, І. Прийма, Роман Яросевич, Володимир Старосольський, В. Вітошинський, В’ячеслав Липинський, Михайло Галаса.

У 1926 році при Ягеллонському університеті була створена кафедра української філології (література — Богдан Лепкий, мова — Іван Зілинський); крім того, працювали доцентами українці: Степан Томашівський, Ю. Панейко, Володимир Кубійович, лекторами української мови — Юліан Ґеник-Березовський, Володимир Мокрий (з 1972 року). 

Читайте також: Жінка-король: історія польської правительки Ядвіги Анжуйської

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.

Текст: Катерина Банар, Анастасія Олексюк
Титульне фото: iStock

Оцініть пост

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка 5 / 5. Підрахунок голосів: 5

Голосів поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Читайте також
Найбільш читані пости
Підпишіться на нас