Роль міжкультурних асистентів у польських школах стала особливо актуальною після початку повномасштабного вторгнення, адже до Польщі прибуло багато сімей з дітьми шкільного віку. У рамках проєкту «Advocate for diversity», було проведено дослідження про роботу міжнародних асистентів у Польщі та з якими викликами вони стикаються.
Про те, які труднощі у роботі мають міжкультурні асистенти, яка їхня роль, та на що особливо варто звернути увагу, розповідає UaInKrakow.
Після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році, Польща зіткнулася з викликом – інтеграцією тисячі дітей до освітньої системи. Міжкультурні асистенти стали ключовою ланкою цього процесу. Їхня робота забезпечує мовну, культурну та психологічну підтримку дітям, допомагає вчителям адаптувати навчальні матеріали та методики, а також сприяє створенню інклюзивного шкільного середовища.
Проте, як показує дослідження, проведене в рамках проєкту «Advocate for diversity», професія міжкультурного асистента стикається з багатьма викликами.
Роль міжкультурних асистентів у системі освіти
Лише у 2022–2023 навчальних роках понад 300 тисяч українських дітей навчалися у польських школах, і близько 75% з них отримали допомогу від міжкультурних асистентів. Їхня робота включає:
- Мовну підтримку: забезпечення перекладу для дітей і їхніх родин, які стикаються з мовним бар’єром.
- Культурну медіацію: допомога дітям і їхнім родинам у розумінні норм і правил польської системи освіти.
- Психологічну підтримку: робота з дітьми, які пережили травматичні події, включаючи війну та розлуку з родиною.
- Співпрацю з учителями: адаптація навчальних матеріалів до потреб дітей-мігрантів.
У дослідженні, що проведено в рамках проєкту «Advocate for diversity», міжкультурні асистенти Польщі поділились своїм досвідом роботи та викликами, з якими стикаються.
«Моя робота – це не лише переклад, а й допомога дітям зрозуміти, що їх тут приймають і підтримують», – говорить одна з міжкультурних асистенток.
Основні виклики
Дослідження виявило, що міжкультурні асистенти стикаються з низкою системних, культурних та організаційних проблем.
- Тимчасове працевлаштування.
Лише 18% міжкультурних асистентів мають постійні контракти, тоді як 66% працюють за договорами, що закінчуються в червні 2025 року, а 26% мають контракти до серпня 2025 року. Це створює невпевненість у майбутньому.«Кожного разу, коли отримую контракт до червня, не знаю, чи матиму роботу у вересні», – зазначає одна з асистенток.
- Відсутність робочих ресурсів.
Багато асистентів працюють без належного обладнання, включаючи робочі місця, навчальні матеріали та технічне забезпечення.«Я не маю навіть власного столу. Для роботи доводиться використовувати свій ноутбук», – скаржиться респондентка.
- Недооцінка ролі.
У багатьох випадках асистентів сприймають лише як помічників учителів, а не як рівноправних учасників освітнього процесу.«Мене називають “пані від українців”. Це принижує, адже моя посада – міжкультурний асистент», – додає одна з учасниць дослідження.
- Дискримінація.
71% респондентів повідомили про випадки дискримінації через їхнє походження чи культуру. 36% опитаних сказали, що деколи також зіштовхувались з подібним ставленням. Це стосується як самих асистентів, так і учнів.«На одній із нарад учителька сказала, що “українські діти поводяться гірше за польських”. Це було дуже боляче», – ділиться респондентка.
- Емоційне навантаження.
Робота з дітьми, які пережили травму війни, вимагає значної психологічної стійкості.«Коли діти слухають пісні про війну на уроках музики, вони плачуть. Я теж не можу стримати сліз», – згадує одна з асистенток.
Вплив дискримінації на роботу міжкультурних асистентів
Дослідження також висвітлює складні питання дискримінації. 60% опитаних відзначили нерівне ставлення до учнів із різних культур, особливо до українських дітей. Окремі випадки демонструють упереджене ставлення навіть серед педагогів.
«Учителька сказала, що в Україні не вчать дітей хороших манер. Це було дуже неприємно чути», – зазначає асистентка.
Дискримінація також посилюється через мовні бар’єри:
«Учнів із України суворо оцінюють за поведінку, тоді як дітей з інших країн майже не критикують», – додає інша респондентка.
Рекомендації зі звіту
Для покращення умов роботи міжкультурних асистентів і підвищення ефективності діяльності, рекомендується покращити такі аспекти:
- Стабілізувати працевлаштування: запровадити довгострокові контракти для зменшення стресу через невизначеність.
- Забезпечити ресурсами: створити робочі місця, надати доступ до комп’ютерів, навчальних матеріалів і технічної підтримки.
- Підвищити престиж професії: офіційно визнати роль міжкультурних асистентів у школах.
- Покращити освітні програми: організувати тренінги із психології, інтеграції та роботи з дітьми, які пережили травму через війну.
- Запровадити антидискримінаційну політику: впровадити чіткі процедури для боротьби з дискримінацією у школах.
Міжкультурні асистенти відіграють ключову роль у покращенні навчання дітей та забезпеченні рівності та у польських школах. Вони допомагають дітям подолати мовні та культурні бар’єри, забезпечують їхню психологічну підтримку і створюють умови для гармонійної інтеграції.
Інвестиції у розвиток цієї професії мають стати пріоритетом для польської системи освіти. Це не лише сприятиме успішній інтеграції дітей-мігрантів, але й допоможе побудувати більш толерантне й інклюзивне суспільство.
Дослідження було проведено в рамках діяльності коаліції “Solidarity for Diversity”, яку підтримує NDI. Членами коаліції є: Fundacja Instytut Polska-Ukraina, Fundacja SonderTime, Fundacja Jaw Dikh, Żydowskie Stowarzyszenie Czulent та Неформальна група вірменської спільноти
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.