Вчора, 21 січня, відбувся онлайн-семінар «Pandemia COVID-19 a sytuacja imigrantów w Krakowie».
Професори Економічного університету Ян Бжозовський, Кароль Качоровський, Конрад Пендзівятр і Доброслава Віктор-Мах представили результат дослідження впливів пандемії на економічні й соціальні аспекти життя мігрантів. Дослідження проведене в межах OWIM (Obserwatorium wielokulturowości i migracji).
Вчені протягом червня-жовтня 2020 року провели інтерв’ю з краківськими мігрантами – представниками різних галузей праці, а також сім інтерв’ю з експертами, аби визначити як пандемія впливає на життя іноземців.
Ознайомитись із повним текстом рапорту дослідження можна тут. Підсумуємо коротко, що вдалося довідатись із семінару та рапорту дослідження, з увагою передусім до ситуації українців.
Загрози для мігрантів
Мігранти – частина суспільства, що відчуває найбільшу загрозу під час пандемії, тому що:
- глобальне спостереження щодо мігрантів на ринку праці, каже що вони «first hired, last hired», тож мігрантам загалом складніше знайти роботу і легше її втратити;
- багато з них не пристосовані до дистанційної праці;
- вони часто не мають власного житла;
- пандемія може утворювати додаткові проблеми з оформленням документів і перетином кордону;
- внаслідок пандемії мігранти найбільше потерпають від розлуки з рідними (багато хто з опитаних вважають це одним з найтяжчих наслідків обмежень).
Рух українських мігрантів
Дослідження свідчить, що потік міграційного руху з України в Польщу і з Польщі в Україну у 2020 році скоротився і становив 61%-62% від аналогічних показників 2019 року. Зменшився також малий прикордонний рух (на більш ніж 70% у порівнянні з 2019 роком). Втім, після завершення першої хвилі обмежень і відкриття кордонів у червні 2020 року, почався надзвичайно інтенсивний наплив українських мігрантів до Польщі, і тривав до жовтня 2020 року (до встановлення нових обмежень). Вчені пояснюють це тим, що соціальна ситуація в умовах епідемії Україні «ще гірше, ніж у Польщі»; багато українських робітників успішно перекваліфікувались (наприклад, вийшли із «сірої зони» домашньої допомоги тощо, почали працювати в потрібних під час пандемії напрямках – наприклад, у сфері кур’єрських послуг.
Добробут під час пандемії і професія
Дослідження підтвердило інтуїтивні спостереження: чим вища кваліфікація мігрантів, тим легше їм було адаптуватись до життя і праці в умовах епідемії. Працівники компаній, що змогли перейти на дистанційну роботу, не відчули економічних змін. Найскладніше доводиться працівникам сфери послуг: дуже багато людей втратили роботу. Хоча дехто з опитаних мігрантів розповідав про відчутну підтримку роботодавців, які справді докладали зусиль, аби допомогти працівникам пережити неприємні зміни.
Формальна і неформальна підтримка, ставлення до мігрантів
Як свідчить дослідження, останніми роками ставлення до трудових мігрантів зі сходу (зокрема з України) дещо погіршилось. Проте пандемія, принаймні у Кракові, безпосередньо не вплинула на зміну і не можна говорити про погіршення ситуації протягом останнього року.
Для іноземних працівників у Польщі дуже суттєвим виявився дозвіл на продовження легалізації на час епідемії – це допомогло уникнути проблем з документами величезній кількості людей.
Що ж до соціальної підтримки, то для краківських мігрантів дуже важливою виявилась роль груп для спілкування та взаємодопомоги в соціальних мережах (таких як «Українці у Кракові» чи «Krakow Expats»), а також певна підтримка в межах своїх невеликих спільнот (етнічних і релігійних громад, або й просто сусідів).
Дослідники, зокрема, відзначили велику солідарність українських мігрантів, численні випадки взаємної підтримки краківських українців (наприклад, допомога під час карантину).
Рекомендації
З огляду на те, що вдалось довідатись, автори дослідження висловили кілька рекомендацій для місцевої влади Кракова, покликані покращити ситуацію мігрантів. Серед іншого йшлося про те, що варто:
- й надалі полегшувати процеси легалізації та оформлення документів;
- забезпечити медичну та психологічну допомогу для мігрантів рідними мовами (передусім йшлося про українців);
- налагодити співпрацю з адміністраторами найбільш впливових груп для мігрантів у соціальних мережах.
Як зауважили дослідники наприкінці семінару, попри проблеми, пов’язані з пандемією, Краків залишається привабливим містом для мігрантів.
Ганна Поляк
Титульне фото: pixabay