Мігранти в умовах пандемії: вчені з Економічного університету Кракова дослідили ситуацію

By on 22 Січня 2021 0

Вчора, 21 січня, відбувся онлайн-семінар  «Pandemia COVID-19 a sytuacja imigrantów w Krakowie».

Професори Економічного університету Ян Бжозовський, Кароль Качоровський, Конрад Пендзівятр і Доброслава Віктор-Мах представили результат дослідження впливів пандемії на економічні й соціальні аспекти життя мігрантів. Дослідження проведене в межах OWIM (Obserwatorium wielokulturowości i migracji).

Вчені протягом червня-жовтня 2020 року провели інтерв’ю з краківськими мігрантами – представниками різних галузей праці, а також сім інтерв’ю з експертами, аби визначити  як пандемія впливає на життя іноземців.

Ознайомитись із повним текстом рапорту дослідження можна тут. Підсумуємо коротко, що вдалося довідатись із семінару та рапорту дослідження, з увагою передусім до ситуації українців.

Загрози для мігрантів

Мігранти – частина суспільства, що відчуває найбільшу загрозу під час пандемії, тому що:

  • глобальне спостереження щодо мігрантів на ринку праці, каже що вони «first hired, last hired», тож мігрантам загалом  складніше знайти роботу і легше її втратити;
  • багато з них не пристосовані до дистанційної праці;
  • вони часто не мають власного житла;
  • пандемія може утворювати додаткові проблеми з оформленням документів і перетином кордону;
  • внаслідок пандемії мігранти найбільше потерпають від розлуки з рідними (багато хто з опитаних вважають це одним з найтяжчих наслідків обмежень).

 

Рух українських мігрантів

Дослідження свідчить, що потік міграційного руху з України в Польщу і з Польщі в Україну у 2020 році скоротився і становив 61%-62% від аналогічних показників 2019 року. Зменшився також малий прикордонний рух (на більш ніж 70% у порівнянні з 2019 роком). Втім, після завершення першої хвилі обмежень і відкриття кордонів у червні 2020 року, почався надзвичайно інтенсивний наплив українських мігрантів  до Польщі, і тривав до жовтня 2020 року (до встановлення нових обмежень). Вчені пояснюють це тим, що соціальна ситуація в умовах епідемії Україні «ще гірше, ніж у Польщі»; багато українських робітників успішно перекваліфікувались (наприклад, вийшли із «сірої зони» домашньої допомоги тощо, почали працювати в  потрібних під час пандемії напрямках – наприклад, у сфері кур’єрських послуг. 

Добробут під час пандемії і професія

Дослідження підтвердило інтуїтивні спостереження: чим вища кваліфікація мігрантів, тим легше їм було адаптуватись до життя і праці в умовах епідемії. Працівники компаній, що змогли перейти на дистанційну роботу, не відчули економічних змін. Найскладніше доводиться працівникам сфери послуг: дуже багато людей втратили роботу. Хоча дехто з опитаних мігрантів розповідав про відчутну підтримку роботодавців, які справді докладали зусиль, аби допомогти працівникам пережити неприємні зміни.

Формальна і неформальна підтримка, ставлення до мігрантів

Як свідчить дослідження, останніми роками ставлення до трудових мігрантів зі сходу (зокрема з України) дещо погіршилось. Проте пандемія, принаймні у Кракові, безпосередньо не вплинула на зміну і не можна говорити про погіршення ситуації протягом останнього року.

Для іноземних працівників у Польщі дуже суттєвим виявився дозвіл на продовження легалізації на час епідемії – це допомогло уникнути проблем з документами величезній кількості людей.

Що ж до соціальної підтримки, то для краківських мігрантів дуже важливою виявилась роль груп для спілкування та взаємодопомоги в соціальних мережах (таких як «Українці у Кракові» чи «Krakow Expats»), а також певна підтримка в межах своїх  невеликих спільнот (етнічних і релігійних громад, або й просто  сусідів).

Дослідники, зокрема, відзначили велику солідарність українських мігрантів, численні випадки взаємної підтримки краківських українців (наприклад, допомога під час карантину).

Рекомендації

З огляду на те, що вдалось довідатись, автори дослідження висловили кілька рекомендацій для місцевої влади Кракова, покликані покращити ситуацію мігрантів. Серед іншого йшлося про те, що варто:

  • й надалі полегшувати процеси легалізації та оформлення документів;
  • забезпечити медичну та психологічну допомогу для мігрантів рідними мовами (передусім йшлося про українців);
  • налагодити співпрацю з адміністраторами найбільш впливових груп для мігрантів у соціальних мережах.

 

Як зауважили дослідники наприкінці семінару, попри проблеми, пов’язані з пандемією, Краків залишається привабливим містом для мігрантів.

Ганна Поляк
Титульне фото: pixabay

Коментарі