Цьогоріч найсолодший день у році в Польщі припадає на 27 лютого. На масний четвер (tłusty czwartek) поляки випікають чи ненайбільше пампухів та млинців.
Про появу свята в Польщі, особливості його святкування в Кракові, звичаї та спогади розповідає журналістка UAinKrakow.pl та історикиня Тетяна Яцечко-Блаженко.
Історія та традиції свята в Польщі
Масний четвер – це рухоме свято в християнському календарі, яке припадає на останній четвер перед початком Великого посту, який розпочинається в Попільну середу (цьогоріч це 5 березня). Дата масного четверга тісно пов’язана із датою Великодня, який цьогоріч католики і православні будуть святкувати 20 квітня.
Масний четвер символізує завершення карнавалу (karnawału) – періоду зимових забав, який розпочинається в Польщі 6 січня у свято Трьох царів.
Найпопулярнішими смаколиками свята є пампухи, млинці та хрустики (хрусти).
До речі, перші польські пампухи були зовсім не солодкими. Вони мали форму хлібного тіста, начиненого салом і обсмаженого на салі. Крім того, їх подавали з жирним м’ясом, запиваючи горілкою.
Перші солодкі пампухи на свято польські господині почали готувати в XVI столітті. Спочатку в містах і шляхетських маєтках, а пізніше селах.
Тоді до деяких пампухів вкладали так званий скарб – горішки. Це могли бути арахіс чи мигдаль. Якщо хтось знаходив такий у своєму смаколику, то міг очікувати на багатства в наступному році.
У XVII столітті до переліку смаколиків в цей день додали ще й випічку з дріжджового тіста, яка набула спершу популярності у Франції, а потім поширилася до Польщі.
Згідно з давнім польським повір’ям, хто не з’їсть жодного пампуха в це свято, то й не може розраховувати на прихильність долі в подальшому році.
Окрім солодких жирних смаколиків на столах традиційно є страви з м’яса, ковбаса та інші ласощі. Вважається, що потрібно з’їсти стільки різних страв, скільки разів кіт у хаті ворухне хвостом. Адже після свята, з середи починався 40-денний піст, до якого господині старанно готувалися. У хатах каструлі старанно мили від залишків смальцю та м’яса. Далі до Великодня їли лише пісну їжу: кашу, картоплю та пісний борщ, молилися та ходили до костелу.
Про назву “Комбровий четвер” у Малопольщі
Хто такий Комбер?
Кожне свято має свої регіональні особливості та історії пов’язані з ними. У Малопольщі та Кракові свято масного четверга має назву – “комбровий четвер” (combrowy czwartek). Її історія походить з XVII століття, і вона пов’язана із постаттю бурмістра Кракова на ім’я Комбер.
За переказами цей урядовець був не дуже приязний до міщан, особливо не любив жінок, які мали свої крамниці на Головному Ринку і торгували там різною продукцією. Саме вони часто потерпали від штрафів, утисків і навіть арештів бурмістра.
Коли очільник міста помер у масний четвер перед Великим постом – це стало справжнім святом для краків’ян. Щасливі пекарі та торговці приготували велику кількість смаколиків та влаштували гуляння з танцями та співами.
До нашого часу дійшли спогади про це свято в Кракові в 1830-х роках. Лукаш Ґолембьовський у першій польській етнографічній праці “Ігри та забави різних станів у цілій країні та в окремих губерніях” пише: “Зі світанку прості люди під звуки гучної музики, серед танців, гуляють гуртами по вулицях”.
Гра „бабський комбер”
З XVII століття в Кракові cеред продавчинь була поширена певна гра. Краківські гандлярки в неї грали на масний четвер і називали „бабський комбер” (babski comber). Це були різного роду змагання, після яких вони обирали серед усіх учасниць „маршалкиню”, яка очолювала подальше святкування.
У цей день жінки з ранку до обіду святкували в кондитерських та шинках, ласуючи смаколиками. Опівдні вони витягали на площу Ринок солом’яне опудало, що символізувало Комбра. Далі натовп розривав опудало на частини.
Традиція відзначати роковини смерті бурмістра святом випікання смаколиків та танцями, як і сама назва “комбровий четвер” – поширилися всією Малопольщею. Такі святкування могли тривати декілька днів, проте у 1846 році австрійська влада заборонила ці традиції в Малопольщі.
Масний або жирний четвер – це польський звичай. Однак у багатьох європейських країнах існують різні варіанти цього свята. Усі вони мають спільну мету: веселитися та їсти досхочу.
З 1990-х років традиція свята почала відроджуватися в Польщі. У масний четвер у наших читачів також буде можливість долучитися до традиції, адже багато цукерень та кав’ярень Кракова спеціально підготували святкове меню із традиційними смаколиками із різноманітною начинкою з фруктів чи шоколаду. Кондитери також пропонують пончики для веганів, так звані фітнес-пончики.
Читайте також: Анджейки: історія та традиція свята в Польщі.
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Титульне фото: Pexels