На площі на сході від Сукенніц продавали м’ясо та рибу, там розкинулась міська барахолка, а пізніше – паркінг. Саме на Малому ринку відбулась єдина страта, а у одному з будинків надрукували першу газету у Польщі. Портал UAinKrakow.pl розповідає історію видатної площі.
Навіщо місту ще один ринок
З самого початку площа мала назву «Старий ринок» – це була барахолка на якій продавали вживані речі. Пізніше там почали торгували м’ясом та рибою просто на дерев’яних столах, оскільки такі товари не пасували до ландшафту Ринкової площі. Часто ці продукти були не першої свіжості, тому навкруги панував страшенний сморід. Для того створили «малий» ринок, а навкруг нього довгий час не зводили жодних будівель.
За часів свого існування площа мала кілька назв: Rynek Stary, Tandeta, Wendeta, Rynek Rzeźniczy.
На перехресті вулиць Сєнної та Столярської раніше була школа, побудована ще перед 1257 роком, коли тільки формувались вулиці. Це була перша парафіяльна школа на польських землях, її заснував Іво Одровонж, єпископ краківський. На переломі XVIII i XIX століть на її місці запланували побудувати дорогу для проїзду кіньми з возами від Сєнної до вже неіснуючої Нової Брами. Найстаршу парафіяльну школу знесли, а згодом на її місці почали будувати кам’яниці.
Найперша газета у Польщі
Зведені на початку у готичному стилі будинки з часом почали перебудовувати у стилі бароко. В одній з таких кам’яниць досі збереглася поліхромія (різноколірний розпис), а візитівкою ще однієї є скульптура могутнього рицаря на фасаді. Найвідоміший будинок на площі – Шоберська кам’яниця під номером 6.
Саме у її стінах 3 січня 1661 року надрукували найпершу польську газету «Merkuriusz Polski Ordynaryjny», або ж «Merkuriusz Polski dzieje wszystkiego świata w sobie zamykający dla informacji pospolitej». Газету назвали на честь давньоримського бога-покровителя торгівлі Меркурія. Цікаво, що його символи має й одна з кам’яниць на Ринковій площі, бо Краків в ті часи мав неабияку торгову значущість.
Газета виходила 1-2 рази в тиждень і в ній писали, в основному, про політику, європейську монархію, королівські реформи тощо. Всього в друк вийшов 41 екземпляр латиницею.
В будинку №6 в дитинстві жив Броніслав Маліновський – найвизначніший антрополог сучасності.
На площі спалили жінку живцем
Катажину Вейгльову 19 квітня 1539 року спалили на вогнищі просто в центрі Малого Ринку за відступництво від католицької віри. На той час їй було вже 80, а перед тим вона 10 років провела у в’язниці.
Страта Катажини Вейгльової стала єдиним випадком спалення за відступництво від католицизму у Польщі. Вважається, що такий жорстокий смертний вирок для самотньої та старої жінки (до того ж міщанського, а не шляхетного походження) був легшим виходом, ніж напад на усі протестантські спільноти. Це був компроміс королеви Бони на вимогу «католицького табору» проводити репресії проти невірних.
Ян Матейко зобразив страту жінки на полотні під назвою «Spalenie mieszczki krakowskiej Katarzyny Malcherowej». Зараз картина входить до експозиції Львівської національної галереї мистецтв.
Малий ринок у сучасності
До 2006 року на площі знаходився паркінг для автомобілів і таксі. Після ремонту сусідніх вулиць та будинків, рух в цій частині міста зменшили до мінімуму, а на ринок повернули старовинну бруківку, встановили ліхтарі, лавки та фонтан.
Зараз тут часто відбуваються різноманітні культурні заходи, концерти, виступи, ярмарки та виставки.
Читайте також: Ботанічний сад у Кракові: чому його варто відвідати? [ФОТО]
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Катерина Банар, Анастасія Олексюк
Титульне фото: Pixabay