Краків Василя Стефаника

14 травня минає 150 років від народження Василя Стефаника – одного з найвідоміших українських письменників, громадського та політичного діяча.

Стефаник багато часу провів у Кракові. До річниці UAinKrakow.pl підготував розповідь про місця та людей, що були важливими для нього в цьому місті.

Ягеллонський університет

Стефаник прибув до Кракова, аби вивчати медицину в Ягеллонському університеті. У статусі студента медицини він і провів тут понад 8 років, проте з самого навчання, за його словами, «вийшло діло без пуття», оскільки  літературне та громадське життя цікавило Стефаника значно більше, ніж медицина. Про найважливіших для себе людей у Кракові Стефаник згадує сам у своїй «Автобіографії» 1927 року.

Морачевські

Однією з найважливіших подій у краківському (і не тільки) житті Василя Стефаника стало знайомство  з родиною Морачевських. В «краківській частині» автобіографії Стефаник пише: “Тут я зазнайомився і заприязнився з Вацлавом Морачевським і з його жінкою Софією з Окуневських. Вони приїхали з Цюриху, обоє високоосвічені, і я від них користувався широким европеїзмом. Вони ж і мали на університеті на мене глибокий вплив”.

Вацлав Даміан Морачевський (1867-1950) був відомим лікарем  і ветеринаром, певний час ректором ветеринарної академії у Львові. Морачевський переклав польською новели Стефаника «Новина» та «Озимина». Його дружина Софія Морачевська (Окунєвська) була однією з перших лікарок Австро-Угорщини. В автобіографічному нарисі «Серце» Стефаник каже про неї: “Софія Морачевська, пані, що навчила мене любити Русів і правду в собі”.

Літературні кола

“З польських письменників і поетів я найближче жив з Станіславом Пшибишевським і Владиславом Орканом. З Виспянським, Каспровичем, з Тетмаєрами я був добре знайомий і сходився з ними в редакції «Życia»”, – розповідає Стефаник в «Автобіографії».

Всі згадані імена належать до кола «Молодої Польщі» – культурно-мистецької епохи…

«Життя» (пол. Życie) – періодичне видання  (тижневик, а пізніше двотижневик). В 1898-1900 роках, коли головним редактором його був Станіслав Пшибишевський, «Життя» було одним з провідних літературних видань. Тут побачили світ багато творів Стефаника. В електронній бібліотеці Малопольщі можна знайти всі номери видання і прочитати, для прикладу, «Катрусю» чи «Новину» польською (1899, nr 10, s. 14).

Також Стефаник активно друкувався у виданнях  «Czas Krakowski» та «Swiat Słowiański».

Оркан

Письменник Владислав Оркан систематично перекладав польською сучасну йому українську літературу. Підготував дві антології («Młoda Ukraina» (1908) i «Antologia współczesnych poetów ukraińskich» (1910)), поява яких для знайомства польських читачів з українськими письменниками та поетами була значною.

З Василем Стефаником його пов’язували близькі дружні стосунки. У Кракові Оркан в 1876-1930 роках мешкав у кам’яниці на вул. Братській (кам’яниця «Під євангелістами», вул. Братська 1). Поряд знаходилась улюблена краківською богемою винарня «Bodega», в якій замість столів стояли діжки. Тут, як і багато інших письменників того часу, любили сидіти й Оркан зі Стефаником.

Пшибишевський

Уславлений літератор, редактор часопису «Życie», а також здібний піаніст і великий порушник краківського консервативного спокою Станіслав Пшибишевський мешкав на вул. Кармелітській 53. Його дім (кам’яниця «Богема») був культовим місцем для краківських художніх та літературних кіл, Стефаник теж туди навідувався. Відомо, що він дуже цінував Пшибишевського як письменника.

Лепкий

Богдан Лепкий – один з найбільших знаних українських діячів, що долучився до підтримки та розвитку української культури у Кракові. Він прибув сюди 1899 року – не вчитися, як багато хто з українців, а викладати: в Ягеллонському університеті якраз відкрився відділ  україністики й Лепкого запросили там працювати. В університеті вони  познайомились і заприязнитися зі Стефаником.

“Це чи не найніжніший чоловік, якого я в життю стрічав”, – згадує Лепкого Василь Стефаник в автобіографії. Родина Лепких мешкала на вул. Зеленій 28 (зараз Юзефа Сарего 28) і в їхньому домі часто знаходили прихисток місцеві українці, що опинились у скруті.

Богдан Лепкий описав краківські часи Стефаника у своїх спогадах: завдяки його нарису ми можемо дізнатись багато різноманітних деталей: про те, що Стефаник добре одягався і не любив «ходити в дранті», про те, що він (принаймні у краківські часи) читав переважно Гамсуна, Ібсена та Достоєвського, а також дуже переймався долею місцевих емігрантів. 

Де ще можна було зустріти Стефаника?

Насправді краківських місць, де можна було зустріти Василя Стефаника, та людей, в товаристві яких він проводив час, так багато, що складно вмістити їх у короткий список. Однак ще дві суттєві адреси варто згадати.

Одна з них – будівля на Ягеллонській 11, де був розташований філіал товариства «Просвіта». Поряд з культурною діяльністю, «Просвіта» у Кракові займались соціальною підтримкою українських емігрантів, для Стефаника це питання було дуже важливим.

Інше місце – Краківський залізничний вокзал. Стефаник часто ходив туди й знайомився там з українцями, що їхали на заробітки (зокрема прямували до Америки). Він багато розмовляв з цими людьми, збираючи матеріал для своїх новел. 

Василь Стефаник мешкав на вул. Аріанській 1 (вона ж Любіч 44). Будете там – згадайте нашого славного земляка.

Тест і фото: Ганна Поляк

https://uainkrakow.pl/vydatni-ukraintsi-shcho-navchalys-u-krakovi