Одним з найстаріших храмів Кракова є костел Божого Тіла на Казімєжі. 3 2005 року ця святиня має статус базиліки. Саме в ній розташований найбільший орган в місті.
Про історію й легенду, повʼязані з костелом, та випробування, які йому вдалося пережити впродовж століть, розповідає журналістка UAinKrakow.pl та історикиня Тетяна Яцечко-Блаженко.
Легенда появи костелу
Костел Божого Тіла в Кракові має давню історію, яка розпочалась у 1340 році з ініціативи польського короля Казимира Великого.
Існує давня легенда, яка розповідає про появу храму на Казімєжі. Усе почалося з того, що одного разу з Колегіального костелу Всіх Святих у Кракові кілька злодіїв викрали скриньку з пресвятими Тайнами. Злодії думали, що це золото, проте частина була позолоченим оловом. Розлючені грабіжники викинули нічого не варту для них здобич у ставок біля Кракова, що межував з Казімєжом.
Через деякий час селяни помітили, що їхній ставок сяє дивним світлом. На дні водойми вони знайшли скриньку зі скарбами костелу. Селяни їх виловили та віднесли назад до храму Всіх Святих.
Король Казимир Великий дізнався про знахідку і вирішив заснувати на місці ставка храм, присвячений Божому Тілу. Ставок невдовзі засипали, територію осушили, і на цьому місці збудували готичний костел. За легендою, жителі Казімєжа навіть зараз вночі бачать дивні вогні, які блукають навколо храму.
Як будували костел
За наміром архітекторів це мав бути величний храм, проте через брак коштів будівничі спершу використовували камінь та дерево.
Будівництво не обійшлося без пригод. У 1348 році в Європі вирувала чума, тому через небезпеку її поширення зводити святиню припинили, а продовжили аж у 1369 році. Саме з того часу відомі імена будівничих, які працювали над проєктом: муляр Ян Ципсер, його син Міколай і муляр Пьотр, прізвище якого залишилося невідомим.
Костел активно зводили до 1477 року. Верхівку та вежу добудували аж у XVI столітті. На першому поверсі костелу розташована каплиця Матері Божої Ченстоховської, а сама вежа має висоту 70 метрів і складається з шести поверхів.
Непрості часи для святині
В історії храму було багато випробувань. У 1556 році внаслідок великої пожежі згоріла вежа із чотирма дзвонами. Невдовзі її вдалося відновити, але вже у 1595 році нова пожежа знищила дах та старий орган.
На початку XVII столітті для розвитку костелу та монастиря при ньому настали добрі часи, проте це тривало не більше 50 років. У 1655 році Краків захопили шведські війська, які грабували та руйнували.
Настоятелю храму Яцку Ліберіушу тоді вдалося врятувати з храму частину скарбів, а решту розграбували. Саме тоді було втрачено велику частину бібліотеки рукописів та стародруків. На період окупації храм перетворили на склади для військових та стайні. Лише після звільнення міста від шведів у 1657 році розпочали відновлювальні роботи, під час яких готичний стиль повністю змінився на бароковий.
У XVIII столітті в костелі добудували чотири бічні вівтарі й хор над головним входом та оновили підлогу.
Під час трьох поділів Польщі — у 1772, 1793 і 1795 роках, коли територію між собою розділили Австрія, Пруссія та росія — інвестиції на розвиток храму не надходили. Частину майна костелу конфіскували.
Під час переходу через Казімєж австрійці в 1795 році та росіяни у 1849 році знову розграбували храм.
У 1864 році каноніків костелу та монастиря покарали та звільнили за участь у Січневому повстанні.
Відбудова храму та зміна на базиліку
Новим етапом у відбудові храму стали 1890-ті роки. Це було присвячене до п’ятсотліття монастиря, яке святкували у 1905 році. У роки Першої та Другої світових воєн костелу пощастило уникнути суттєвих руйнувань.
Роки комуністичного панування за Польської Народної Республіки (1944-1989 роки) були справжнім випробуванням для існування храмів. Зміни відбулися лише після здобуття незалежності у 1989 році, коли відбулися перші демократичні вибори.
Справжнім скарбом базиліки є її орган. Його будівництво тривало близько 5 років. Він розташований на пишному бароковому хорі XVIII, який підтримується шістьма колонами.
Головний орган вважається найбільшим у Кракові за кількістю голосів (63 голоси) — він навіть перевершив інструмент у базиліці св. Марії.
З 1993 року в храмі розпочалися консерваційні роботи: тоді почали реставрувати готичні вітражі XV століття, західний фасад костелу, зовнішні стіни. Відбудова тривала до 2005 року, який став новим етапом у житті святині.
Саме тоді Папа Римський Іван Павло ІІ своїм рішенням підніс костел до рівня базиліки. До слова, на відміну від костелу, базиліка відіграє роль ще й громадської будівлі, де відбуваються важливі державні події, а також є місцем паломництва.
Щороку на свято Тіла Божого в храмі проходить традиційний відпуст (odpust), коли прихожанам відпускають гріхи.
Базиліка Тіла Божого в Кракові знаходиться за адресою ul. Bożego Ciała 26.
Читайте також про: Маріацький костел – взірець сакральної архітектури Польщі
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Титульне фото: Tomasz_Mikolajczyk з Pixabay