У п’ятницю 6 травня у краківському клубі Kwadrat відбувся концерт українського гурту “Друга Ріка”. Усі кошти, отримані з продажу квитків, підуть на підтримку ЗСУ та постраждалих під час бойових дій.
Краків став останнім містом у турі гурту. До цього “Друга Ріка” вже зіграли в Литві, Латвії, Естонії та Чехії. UAinKrakow.pl розказує, як це було.
“Хочу, щоб це був позитивний вечір, щоб ми не плакали і не страждали”
Цього вечора зала була залита синім неоном. Поки гурт ще не вийшов на сцену, українці розмовляли один з одним, фотографувалися з українськими стягами на плечах та просто посміхалися. І хоча синій — це холодний колір, тут було дуже “тепло”.
Після вступного слова організаторів заходу на сцену вийшли дівчата з колективу “Коралі” в українському національному вбранні й пронизливо заспівали народну “Ой, у вишневому саду” та ще кілька пісень.
Глядачі гаряче вітали цей виступ, а потім оплески стали ще гучнішими: на сцену вийшли учасники гурту “Друга Ріка”. Валерій Харчишин подякував усім присутнім за участь у благодійності й емоційно промовив “Слава Україні”.
“Героям Слава”, — не менш натхненно відповіла публіка.
Хоч Харчишин і його гурт вже більше 25 років на сцені, та кожен наступний виступ стає ніби ще більш філософським та ліричним, але не менше запальним і потужним.
Драйвові “Париж” і “Пробач (Все мине)” майже перенесли глядачів у іншу реальність. Протягом цих хвилин все й справді минуло, немов усі присутні просто зібралися тут послухати улюблену музику, ніби війни й не було.
“Я хочу, щоб це був позитивний вечір, щоб ми не плакали й не страждали, а зберегли сили. Нам ще повертатися”, — сказав Валерій і заспівав пісню “Монстр”.
Але війна все ж є.
Хто, якщо не ти
Цю пісню Валерій написав ще у 2013-2014 роках. Тоді, у період Євромайдану і анексії Криму та війни на Донбасі, вона звучала трохи по-іншому. Зараз же рядки з пісні лунають ще гучніше:
День ще не настав, ще не прийшов той час,
Коли вони зупинять нас, чи скажуть куди йти.
Ще не настав той день, коли вони нас куплять,
Чи притиснуть головою до стіни.
Так, ще не фінал. Дай шанс своїм надіям, мріям.
Обійми мене не бійся. Чуєш:
“Хто якщо не я? Хто якщо не ти?
Хто якщо не ви? Прийдуть вони замість весни”.
Валерій ніби звертався до кожного в залі: “Хто, якщо не ти”? І дійсно, хто?
Цю неймовірну композицію Харчишин закінчив у світлі софітів грою на трубі, що подорожує з гуртом з концерту на концерт.
Такі пісні як “Я чую” ще більше повертають нас у болісну реальність, але й разом з тим нагадують, що разом — ми сила.
На концертах благодійного туру гурт іменував пісні назвами українських міст, які кожному глядачу відгукуються невимовним болем. Цього вечора ми чули пісні “Маріуполь” та “Ірпінь” і, знаєте, здається, що майже всі люди в залі слухали їх, затамувавши подих.
“Як Ірпінь не дав пройти російським військам до Києва, він став форпостом, так і Україна стала форпостом для Європи“, — сказав Харчишин. Одночасно він подякував європейцям за підтримку, без якої Україні було б дуже важко.
Сьогодні я хочу жити
Наостанок “Друга Ріка” порадували давніх фанатів легендарними піснями “П‘ю з твоїх долонь”, “Так мало тут тебе” і “3 хвилини”, яку заспівали разом з гуртом “Коралі”.
Але коли я йшла з концерту, то в мене засів у голові рядок з улюбленої “ДеньНіч”: “Сьогодні я хочу жити, сьогодні так модно жити”.
І, як сказав Валерій: “Щоб знищити Україну, потрібно вбити всіх українців до останнього”. А це неможливо. Ми будемо жити.
Читайте також: Катерина Павленко з гурту Go_A про евакуацію, концерт в Гаазі та приховані меседжі фольклору
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Автор: Олена Леонова
Фото: Надія Пожитонова