Хто такий Григорій Купріянович і чому ми закликаємо його підтримати? Коли ви прочитаєте цей текст – ви самі усе зрозумієте. І коли це станеться, зайдіть на сторінку Wspieramy Grzegorza Kuprianowicza/ Підтримуємо Григорія Купріяновича, вподобайте її та поширте інформацію серед знайомих.
Ця історія почалася в липні, в Сагрині, під час вшанування українцями пам’ять загиблих. Серед них був і Григорій Купріянович. Хронологію подій, що відбулися далі, – розповідає український тижневик у Польщі “Наше слово”.
Хто такий Купріянович?
Доктор Григорій Купріянович – відомий в українській громаді в Польщі історик, активний в українському громадському русі з 80-тих років, організатор важливих культурних і наукових подій в Любліні та Холмі, автор книжок і статей, активіст мирянського руху Православної церкви у Польщі, голова Українського товариства в Любліні. 7 березня його обрано новим співголовою Спільної комісії уряду на національних і етнічних меншин.
До того впродовж понад десяти років він є представником української меншини в Комісії (другий такий представник – Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі).
Щороку в березні Григорій Купріянович організовує вшанування жертв в Сагрині. Також як історик він досліджує тему нищення церков у Холмщині та на південному Підляшші в 1938 році.
Крім того, Григорій Купріянович входить до Комітету захисту пам’яті боротьби та мучеництва при Інституті національної пам’яті у Любліні.
Що сталося?
8 липня Президент України Петро Порошенко прибув до села Сагринь (Люблінське воєводство). У цьому селі знаходиться пам’ятник українцям, яких було вбито в рамках акції Армії крайової та тзв. „батальйонів хлопських” 10 березня 1944 року. Загалом в Сагрині та навколишніх селах загинуло близько 1300 мирних українців.
Під час урочистостей промову виголосив доктор Григорій Купріянович. Ось тут повний текст цієї промови.
Зокрема, історик зазначив: «Атака на Сагринь почалася біля 4 години ранку і продовжувалася до 10 години, коли село було повністю спаленим. Досі не знаємо точної кількості жертв. Цього ж дня формування Армії крайової провели також атаки на інші сусідні українські села: Шиховичі, Ласків, Малиці, Метелин, Турковичі, Прегоріле, Теребин, Теребинець, Верешин та інші. У результаті акції польського підпілля ці села були частково або повністю спаленими, а їхні українські мешканці вбиті».
А ще додав: «Руйнування православних церков, як і вся полонізаційно-ревіндикаційна акція, були елементом послідовної і спланованої на довгі роки політики тодішньої польської держави».
До речі, того ж дня президент Польщі Анджей Дуда поїхав на Волинь. Там він вшановував пам’ять поляків, що загинули в 1943-1944 р. Свій візит президент Польщі здійснив напередодні дня пам’яті жертв Волинської трагедії, який офіційно відзначають 11 липня.
9 липня Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву до прокуратури на д-ра Григорія Купріяновича у справі його промови. Воєвода назвав подію у Сагрині „провокацією”, українців, які приїхали з України чи Польщі на неї, – націоналістами.
Чарнек зазначив, що думки, які Купріянович висловлював протягом останніх років та доповідь на цвинтарі у Сагрині, якою українець зрівнює вбивство у Сагрині з „вбивством 130 тис. поляків на Волині”, однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише „зневажив польський народ”, але порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі (ІНП).
Прокуратура передала справу Інституту національної пам’яті, до комітету якого в Любліні, за іронією долі, входить також Купріянович. Правда, через сагринські події деякі члени вже виступають за його відставку.
Професійний історичний аналіз інтерв’ю Чарнека, де той звинувачує Купріяновича та намагається перекручувати факти польсько-української історії, можете почитати тут (польською).
Що Купріяновичу загрожує?
Виглядає, ніби справа Купріяновича є показовою. Бо, по суті, звернення до прокуратури найвищим представником виконавчої влади в регіоні засвідчує, що кожен: історик, журналіст, громадський активіст, – може отримати такі ж закиди, як тільки спробує, наприклад, вшанувати пам’ять українських жертв у Польщі або висловить своє бачення історії, відмінне від офіційного.
Відповідно до діючого закону про ІНП, якщо вину Купріяновича буде доведено, йому загрожує штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за «заперечення злочинів українських націоналістів».
Як можна допомогти і як це вже роблять інші?
На жаль, офіцйна Україна в справі Купріяновича не виступила чітко на його захист. Зокрема, не було заяви українського Міністерства закордонних справ, Інституту національної пам’яті чи президента Порошенка, який був присутнім на цій події.
З заявою виступило Посольство України в Польщі, зазначивши: „Вшанування пам’яті загиблих представників кожної з країн, якої б національності вони не були – це не провокація, а високоморальний християнський вчинок (…). Українців, які піднімають на офіційних заходах національні прапори, ніяким чином не можна називати націоналістами і провокаторами”.
Члени Українського історичного товариства (УІТ) у Польщі звернулися з відкритим листом до прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького. У своєму зверненні вони говорять про польсько-українські конфлікти, потребу примирення та вшанування жертв з обох боків.
Також депутат Сейму Міхал Камінський надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі у справі подання Люблінського воєводи Пшемислава Чарнека до прокуратури на учасника недільних врочистостей у Сагрині д-ра Григорія Купріяновича.
Депутат сейму Марцін Свенціцький у своєму зверненні до міністра внутрішніх справ та адміністрації, яку надіслано в Канцелярію сейму Польщі, зазначає, що Григорій Купріянович говорив на цвинтарі про відомі історичні факти, які підтверджують також дослідження істориків ІНП Польщі.
«Чи не зловживання це владою, коли воєвода за допомогою засобів масової інформації проводить кампанію проти представника меншини та одної з меншинних організацій, дії якої не виходили поза межі закону?» − запитує він.
Свій внесок у підтримку Купріяновича роблять не лише польські депутати, а також публіцисти, представники інтелігенції.
Про справу почули теж члени сеймової Комісії національних і етнічних меншин. Цю проблему озвучив на засіданні 17 липня голова ОУП та член Спільної комісії уряду та нацменшин Петро Тима. Українець нагадав, що врочистості у Сагрині були організовані та проведені за погодженням з польським Міністерством закордонних справ та Канцелярією президента РП Анджея Дуди і польська сторона щодо «дати події, обставин та програми застережень не зголосила».
Висловився теж Микола Рощенко, голова Люблінського відділу Українського товариства. У своєму листі підтримки д-рові Купріяновичу він назвав справу «атакою, спрямованою в основному на українців – польських громадян».
У свою чергу, польська публіцистка Боґуміла Бердиховська у виданні «Więź» зазначила, що «жертви, незалежно від їхньої національності, заслуговують на пам’ять».
Як допомогти особисто? Ми вважаємо, що внесок свідомого українця – поширювати інформацію про події навколо цієї справи, розповідати про неї друзям та не боятися говорити про те, що Купріянович – один із нас!
Христина Заник
Фото: “Наше слово” / Христина Заник