Щирий, оригінальний і самобутній — таким ми запам’ятали гурт Go_A ще з минулорічного Євробачення. Їхня пісня “прошуміла” на весь світ і потрапила у топи музичних чартів iTunes, Apple Music та Spotify. Зараз музиканти волонтерять і дають благодійні концерти в Європі.
Редакторка UAinKrakow.pl Діана Гвоздь поспілкувалася з солісткою гурту GO_A Катериною Павленко і розпитала про діяльність гурту під час війни, створення нових пісень та плани після перемоги.
Як відрізняється цей приїзд у Краків від попередніх, які ваші почуття перед концертом?
Почуття дуже дивні, бо це наш перший виступ після війни. Емоційно дуже важко виступати. Я співала у Варшаві на благодійному матчі і, чесно кажучи, спів дуже важко дається, бо інколи емоції переповнюють. Я не знаю, як буде сьогодні, адже наш репертуар – це позитивні, веселі пісні. І не знаю, наскільки доречно веселитися зараз, але хочеться підняти людям бойовий дух. У Польщі дуже багато українців, переселенців, і їм усім потрібна підтримка.
Ви також підтримували військових, співаючи для них. Часто артистів запитують, чи вдалося їм підняти бойовий дух солдатів своїми виступами. Але чи не буває теж так, що спілкування з військовими додає сили вам?
Із бойовим духом у хлопців все нормально, вони самі можуть будь-кого підтримати. У них є азарт, сила, наснага. Мені здається, я більше сама себе зарядила. Десь на третій день війни я виїхала з Києва і жила в Черкаській області. Мене постійно мучила совість, було відчуття, що мало роблю. І коли я приїхала до хлопців, то зрозуміла, що в них усе під контролем. Нам нічого боятися. Треба тільки молитися за них і їх підтримувати.
За кілька днів у вас буде концерт в Гаазі (там розташовані Міжнародний суд ООН та Міжнародний кримінальний суд, — прим. редактора). Які ваші відчуття перед концертом у такому місті?
Це символічне місто і важливий виступ для нас. Я спробую послати якусь молитву в небо, щоб гаазька справедливість прийшла на нашу землю. У 21 столітті не мають відбуватися речі, які ми спостерігаємо зараз.
Чи в перерві між благодійними виступами, чи то в Італії, чи в Польщі, вам вдалося поспілкуватися з українською громадою та людьми, які нещодавно перетнули кордон і знайшли прихисток в цих країнах?
Я пам’ятаю, як зустріла українців за кордоном. Це було так емоційно! Я розплакалась, бо усвідомила, наскільки сильно люблю свою країну, наскільки сильно хочу додому.
У вас велика фан-база, є безліч прихильників з усього світу. Як зараз виглядає комунікація з ними, чи підтримують вони вас?
Так, це люди з різних країн зі схожими на мої цінностями. Це діти, молодь, літні особи. Я бачу, які люди приєднуються до нашого ком’юніті, які люди слухають нашу музику, які коментарі пишуть. З того, що людина генерує, ти можеш зрозуміти, яка вона, які в неї думки. Я щаслива від усвідомлення, що музика здатна об’єднувати. Вони, навіть не розуміючи мови, відчувають нашу енергію.
Це правда, що іноземці вчать слова пісень і підспівують українською?
Вони перекладають, вчать українську мову. Мені розповідали дуже багато історій про те, як люди відкрили Україну після нашого виступу на Євробаченні. І мені здається, ми поїхали туди дуже вчасно. Бо коли почалася війна, то люди вже були підготовлені. Вони вже знали, що є Україна.
Колись ви їздили по селах і записували, вивчали старі українські пісні. Зараз на наших очах твориться новий фольклор — пісні, вірші та навіть меми. Це все нас підтримує в умовах війни. Чи будуть це в майбутньому вивчати, чи ввійде це до історії?
В історії залишаються ті пісні, які передають момент, у якому вони написані. Це або пісні про вічне, про те, що буде актуально завжди, або пісні, які передають атмосферу якогось часу. Коли ти їх слухаєш, то можеш повернутися в цю епоху, зрозуміти, про що мріяли ті люди. Або навпаки – послухати цих людей і зрозуміти, що вони мріяли про те ж, що й ти. Наприклад, в українських народних піснях дуже багато символіки, просто ми перестали її вивчати. Там багато важливих для нас меседжів. Вони просто сильно завуальовані.
А як щодо ваших пісень? Адже ви працювали над новим альбомом. Він вийде найближчим часом чи наразі прем’єру перенесли?
З творчого боку наче все зроблене. Залишилися дрібні деталі, студійна нудна робота. Для цього потрібна студія. Ми зараз не маємо доступу до неї, і в цьому найбільша складність. А сказати хочеться дуже багато!
Запитувати артиста про плани на майбутнє – це банально, але розмови про плани після війни дають надію. Що плануєте після війни?
У мене впродовж першого тижня війни був ступор. Я не знала, що робити. Просто хапалася за все і не розуміла, де зі своїми ресурсами можу бути потрібна. А потім я просто зупинилася і зрозуміла, що треба думати про перемогу і про те, що ми будемо робити далі. Усе змінилося, і як раніше вже не буде.
Читайте також: У Кракові відбудеться благодійний концерт “Один в каное”
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
З солісткою гурту Go_A спілкувалася Діана Гвоздь
Фото надала команда GO-A