Історії старих кам’яниць краківського Ринку – частина 2

By on 19 Вересня 2019 0

Унікальні оздоблення, ошатні зали, величні аттики – кам’яниці, що знаходяться на Ринковій площі у Кракові мають не тільки цікаві історії та важливе історичне значення, вони також є справжніми архітектурними витворами мистецтва. UAinKrakow.pl продовжує розповідати про будинки та палаци міста польських королів.

Kamienica Hetmańska

«Гетьманську» кам’яницю збудували ще у XIV столітті й досі збереглися унікальні різьблення та цін ні оздоблення з мотивами геральдики в одному із залів. Правдоподібно, колись це була одна з королівських резиденцій у Кракові.

За традицією, назва будинку походить від його власника – великого гетьмана коронного Яна Клеменса Бранського. Спочатку кам’яниця була власністю корони або ж міста, цього достеменно невідомо. А вже в кінці XVI століття стала приватною. Одними з власників була родина Берів, які мали право до набивання монет, потім тут був палац Оссолінських, і врешті дім купили Бранські. В ті часи кам’яницю перебудовували два рази, а ще підняли напрочуд гарної форми аттик.

Дім цей був одним із тих, що горіли у великій пожежі Кракова у 1850 році, а потім була відреставрована за проєктом Фелікса Радванського.

Перлиною кам’яниці є Готична зала – в ній знаходиться хрестоподібне склепіння з різьбою, в ті часи це було унікальне оздоблення. Найціннішими є замкові каміння (пірамідальні елементи кладки у вершині склепіння) у формі голови Казимира ІІІ Великого та невідомої жінки – можливо, Єлизавети Локотківни. Ще ці «ключі» на вершинах склепіння представляють герби усіх земель Корони Польського Королівства та алегоричних сцен чи тварин: трьох бородатих старців, собаку з щенятами, дракона тощо.

Оскільки зал цей був неймовірно ошатний, багато оздоблений та великий, цьому приписували особливе значення. Ймовірно, будинок був пов’язаний із Казимиром Великим, або це було місце королівського суду чи перший, головний дім Краківського університету. Припускають, що тут була королівська міська резиденція.

Фото: Вікіпедія

Dom Włoski w Krakowie (Kamienica Montelupich)

Кам’яниця Себастіана Монтелупі отримала назву Італійського дому недаром. Річ у тому, що Себастіан Монтелупі в 1569 році став управителем Польської пошти, а дім під номером 7 зробив головною поштовою резиденцією. Королівський двір і польська дипломатія були головними «клієнтами» Монтелупі, а початково листи та пакунки перевозили одним маршрутом: з Кракова до Венеції та з Венеції до Кракова. Дорога посильних займала 15 днів.

Значно пізніше, коли всі представники роду Монтелупі померли, кам’яницю викупила родина Кортіні, а в другій половині ХVII століття – Італійське Братство, де зустрічалися італійці, що мешкали у Кракові. Кам’яницю реставрував краківський архітектор Владислав Екельський.

При вході залишився ренесансовий портал з латинським написом Te cum habita. На склепінні головного залу збереглися герби роду Монтелупі. Під брамою вмурована табличка, на якій пише, що перший кур’єр з листом то Венеції вирушив звідси у 1569 році.

Фото: Вікіпедія, Mach240390

Kamienica Bonerowska

Будинок під номером 9 відновили нещодавно, у 2018 році – тепер його величезний, 9-метровий аттик виглядає ще розкішніше, а це і є головна прикраса зовсім не особливого, на перший погляд, дому. Аттик виконаний у стилі Ренесансу, із невеликими скульптурами та позолоченими елементами.

Кам’яниця ця належала колись Северину Бонеру (звідси й назва) – королівському банкіру за часів правління Бони Сфорци та Сиґізмунда I Старого. Він був надзвичайно багатою та впливовою людиною, підтримував хороші зв’язки з королівськими родинами по усій Європі та гаряче підтримував розвиток науки. Пізніше будинок потрапив до польського шляхетного магнатського роду Фірлеїв.

Кажуть, що саме у цій кам’яниці відбулася вінчальна церемонія або ж договір про весілля дочки польського шляхтича Марини Мнішек та російського царя Лжедмитрія І. Марина була першою коронованою царицею в Росії до Катерини І, а ще вона вперше привезла до Росії виделку – на весілля в Москву. Вперше були подані індивідуальне столове начиння, європейські страви та телятину, цариця й жінки вдягнуті в європейські сукні – це все шокувало російських бояр. Готували також розкішний бал-маскарад, але одразу після весілля Лжедмиртія І вбили.

 

Фото: Вікіпедія, Mach240390

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.

Катерина Банар
Титульне фото: Pixabay

Коментарі