15 жовтня у Кракові українці та поляки зібралися, щоб обговорити польсько-українські подібності й розбіжності, розвіяти найпопулярніші міфи та стереотипи, а ще спробувати здолати культурні бар’єри. Подія відбулася в рамках «Open Eyes Summit» та циклу зустрічей «Neighbours».
Про українців та поляків розмовляли: Олена Бабакова – журналістка та доктор історичних наук, Іза Хруслінська – польська письменниця, авторка книг про польсько-українські відносини, Діма Гарбовський – YouTube-блогер та автор книги «Поляк з України», Олександр Ярмола – засновник і лідер козак-рок гурту «Гайдамаки» та Мачєй Пьотровський – голова товариства «Folkowisko». Ведучим був Кшиштоф Засада – журналіст з радіо RMF.FM.
Почали дискусію із пояснення того, чому ж зустріч має назву «Як козак з уланом», чому українці асоціюються з козаками, а поляки – з уланами. Пояснили, що два народи надають особливого значення своїй історії та національній ідентичності.
«Живу в Польщі вже 11 років. Я – журналістка, доктор історичних наук, громадська активістка, перекладачка. І коли випадає можливість комусь представитися, то говорю, що я – пані Олена, українка. Ця «українка» ніби замінює мені все: вік, освіту, сферу діяльності. Це наче твоя професія, твоє минуле і твоє майбутнє», – розповідає Олена Бабакова.
Учасники намагалися з’ясувати, чи справді культура, концерти й масові заходи зможуть об’єднати дві країни. Та під час дискусії визнали, що проблеми набагато глобальніші і висока культура не матиме жодного впливу, допоки не будуть вирішені серйозніші й практичні питання.
«Мушу з прикрістю визнати, що висока культура нам не допоможе, адже все ще не розв’язані «людські» проблеми. Якщо й далі будуть 10-годинні черги на польсько-українському кордоні, якщо в управліннях затримуватимуть виготовлення документів, якщо буде важко переказати гроші з однієї країни до іншої чи знайти роботу – то далі будемо злитися один на одного й мати претензії. Культура завжди буде зближувати, але в першу чергу треба розв’язувати практичні проблеми, а не обговорювати історію чи ідентичність», – наголосив Мачєй Пьотровський, голова товариства «Folkowisko».
Іза Хруслінська зазначила, що поляки негативно оцінюють українців з двох причин: історичного конфлікту та того, що вони нібито забирають в поляків робочі місця.
«Про це постійно наголошують ЗМІ та політики. Говорять, що українці «прості», виконують тут тільки звичайну й легку роботу руками. Так, ніби забули, що поляки самі й далі виїжджають і шукають роботу закордоном. Так, наче забули, як це болить», – визнала письменниця.
Під час дискусії не ігнорували також гострі теми – серед них і образ мігрантів у чужій країні, особливо у ЗМІ – українців у Польщі, а поляків, для прикладу, у Великій Британії:
«Річ у тім, що українець, який погано себе поводить у Польщі, одразу обговорюється в ЗМІ. А той українець, який справді поважає культуру чужої країни, має зразкову поведінку та хороші відносини із сусідами-поляками, до новин не потрапить. Тобто ми чуємо тільки погані приклади, а хороших просто не показують. Так само з поляками в Британії – я часто чув від своїх друзів, що їм соромно за поведінку поляків там. Так само і мені часом буває соромно за українців тут», – ділиться Діма Гарбовський.
Окрему увагу присвятили політичній ситуації в Україні та війні. Обговорили також історичний аспект й визнали, що варто рухатися в майбутнє і налагоджувати теперішні відносини, а не зациклюватися на історії, що вже давно минула. Й не змушувати громадян обох країн відповідати за вчинки предків. Наприкінці дискусії кожен охочий ставив питання учасникам.
«Цикл зустрічей «Neighbours» створений, аби показати, як мало ми спілкуємося один з одним, як мало цікавимося життям та суспільству наших закордонних сусідів», – пояснював Матеуш Змишльоний, один із засновників організації.
«Open Eyes Economy» – це суспільна та наукова організація, яка створена у Кракові й присвячена вартості – однак не грошовій, а вартості суспільній, культурній, екологічній.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.
Катерина Банар
Титульне фото: UAinKrakow.pl