Дискусія про важливість пам’яті — у Кракові відбулася зустріч, присвячена Бабиному Яру

Дискусія про важливість пам’яті — у Кракові відбулася зустріч, присвячена Бабиному Яру photo 2022 01 06 14 34 11 1024x681

У вівторок,  4 січня,  в будинку Міжнародного культурного центру у Кракові відбулась дискусія, присвячена трагедії, що відбулася у Бабиному Яру. Подія супроводжувала виставу “Україна. Інші погляди на взаємини”. 

Історія трагедії

Бабин Яр — це урочище, що розташоване  у північно-західній частині Києва. 

Під час німецької окупації міста у 1941—1943 яр  став місцем масових розстрілів населення Києва: радянських військовополонених, громадських активістів, членів Організації українських націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, порушників комендантської години, а також євреїв і ромів. 

Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941 там розстріляно (за різними оцінками) 34 000 євреїв. Перше масове вбивство відбулося 27 вересня 1941, коли на той світ відправили  752 пацієнтів психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, що була розташована біля Бабиного Яру.

Крім того, задовго до вищезгаданої трагедії в Бабиному Яру знайшли свій останній притулок сотні тисяч українців — жертви голодоморів і терору НКВД. На жаль, точної кількості жертв історики назвати не можуть. 

Євреї в Україні 

Відкривав зустріч короткою історією появи євреїв на території сучасної України політолог, антрополог та автор, книги “Туреччина, Великий Степ і Центральна Європа” —   Адам Балсер. Він звернув увагу на те, що євреї на території України з’явилися раніше, ніж у Польщі. Це було пов’язане, поміж іншим, з тим, що через Україну проходив важливий для тогочасної торгівлі шовковий шлях.

Одеса і Київ відіграли важливу роль у розвитку і збагаченню єврейської культури. Так само єврейська спільнота була важливим елементом розвитку української культури. Автор навів приклад Кулика Івана Юліановича — українського письменника, поета, прозаїка, перекладача, партійного і громадського діяча єврейського походження, який був розстріляний за активну співпрацю з українською націоналістичною контрреволюційною організацією.

Кількість євреїв у Києві змінювалось в залежності від історичного періоду. На початку Другої світової війни кількість мешканців єврейського походження складала близько 225 тис., тобто понад 25% населення міста. 

Після початку війни, коли фронт наблизитися до Києва більшій частині євреїв вдалось втікти з міста на схід, а отже і пережити війну.  Тих, хто залишився у Києві, розстріляли у Бабиному Яру. 

Дискусія про важливість пам’яті — у Кракові відбулася зустріч, присвячена Бабиному Яру photo 2022 01 06 14 34 09

Чому не пам’ятаємо?

Проблему недостатнього висвітлення  історії Бабиного Яру намагалися пояснити Анна Вилегла — соціологиня, доцентка Інституту філософії та соціології Польської академії наук, авторка праць про польсько-українські відносини.

Вона наголосила, що радянська влада довго приховувала  справжню історію трагедії. На це було кілька причин. По-перше, під час Другої світової війни у Бабиному Яру вбивали не тільки євреїв, але й українських націоналістів. Обидві ці групи були жертвами  переслідувань у Радянському  Союзі. По-друге, ще до трагедії у 1941 році комуністи розстрілювали й ховали у братських могилах тих, хто чинив спротив режиму. Ба більше, у  1961 Бабин Яр знову став місцем загибелі багатьох людей у результаті Куренівської трагедії — техногенної катастрофи, коли через недбалість радянського керівництва прорвалася дамба і селеві потоки затопили один із районів Києва. 

Натомість після розпаду Радянського Союзу стався свого роду “інформаційний вибух” і Україна почала займатись дослідженням інших, але не менш важливих, подій, таких як:  Голодомор чи пошук і реабілітація героїв України. Однак на тему Бабиного Яру зверталося менше уваги. 

Слово також взяла Едіта Гаврон —  дослідниця та історикиня, яка спеціалізується на новітній історії євреїв. Авторка роботи «Краків — період окупації 1939-45». Вона спробувала дати власне пояснення тому, чому про Бабин Яр так довго мовчали. На її погляд, причина у тому, що значна частина єврейського населення емігрувала, що заважає відвертій розмові про Бабин Яр на території України. 

Учасники дискусії згадали також про те, що в Україні вже довгий час планують створити меморіальний центр, який буде розповідати про історію трагедії. Зараз точаться активні суперечки щодо концепції інституції. Зокрема, й через те, що один із проєктів має російське фінансування. Проте, учасники події відмітили важливість створення такого центру не лише для України, а  всієї Східної Європи.  

Читайте також: “Не пам’ятаємо чи не хочемо пам’ятати?” 一 у Кракові відбулася дискусія про Голодомор.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.

Текст та фото: Анастасія Мартиненко

Оцініть пост

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка 0 / 5. Підрахунок голосів: 0

Голосів поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю публікацію.

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Читайте також
Найбільш читані пости
Підпишіться на нас