Щоб дізнатись більше про різні типи невідповідної поведінки та способи їх запобігання, розмовляємо з Міхалом Повшедняком ー в.о. Керівника відділу безпеки та рівного ставлення в Ягеллонському університеті. В межах проєкту “Маю право? Маю право!” в статті теж подаємо поради, куди звернутись, якщо ви є потерпілим або свідком неадекватної поведінки на роботі чи інших державних чи приватних установах.
Як виглядає ситуація у вишах ー на прикладі Ягеллонського університету
Відділ працює півтора року. Команда “Bezpieczni UJ” може бути відомa як “Bezpieczny Student UJ”. “Ми поволі відмовляємося від цієї назви, оскільки, по-перше, наш відділ займається безпекою та рівним ставленням не лише до студентів, а й до працівників університету; по-друге, ми відмовляємось від назви “студент”, оскільки вона має чоловіче закінчення, яке не стосується студенток та інших осіб”.
“Bezpieczni UJ” є гарним прикладом установи, яка піклується про безпеку та гідні умови як для студентів, так і для працівників Ягеллонського університету. Тільки перших ー близько 40 000. В інших навчальних закладах також є люди (найчастіше працюють самі), які відповідають за безпеку студентів чи працівників установи.
Польське законодавство вирізняє, між іншим, такі форми дискримінації: домагання та сексуальні домагання. Згідно “Bezpiecznych UJ”, домагання ー це „небажана поведінка, пов’язана з однією або кількома ознаками ідентичності, метою чи наслідком якої є порушення гідності особи та створення залякуючої, ворожої, принизливої чи образливої атмосфери. Вона може бути у формі жартів та коментарів, що містять антисемітські, расистські, гомофобські повідомлення, а також настирливі та образливі глузування, перетин фізичних та психологічних меж, видавання образливих жестів або звуків, наприклад, цмокання чи свисту”.
Сексуальні домагання відрізняються сексуальним характером поведінки або посиланням на стать людини. Там само читаємо, що “ця поведінка може складатися з фізичних, словесних чи невербальних елементів (наприклад, торкання, наближення занадто близько, коментарі щодо зовнішнього вигляду тощо)”.
Чи користуються студенти цією можливістю та як часто повідомляють про випадки домагання чи дискримінації?
Студенти охоче користуються нашою пропозицією. Ми також жодним чином не обмежуємо справи, з якими можна звернутися до нас, тобто навіть якщо людина не знає, чи поведінка, яку вона пережила, є негативною і чи може це відбуватися в університеті ー вона може звернутись до нас за допомогою. Разом ми думаємо над ситуацією і приймаємо рішення: чи можемо ми, як відділ, зайнятися цією справою, чи це взагалі не входить до сфери наших компетенцій, якщо ні, то ми можемо передати її в інший підрозділ в університеті, який надасть такій людині підтримку. Ми не залишаємо нікого без відповіді та підтримки.
Студенти з-за кордону теж звертаються?
Ті студенти, які приїжджають до Польщі на довший час і залишаються тут не на семестр, а на кілька років навчання, частіше приходить до нас із питаннями, ніж польські студенти.
Співробітники Ягеллонського університету звертаються до “Bezpiecznych UJ”?
Так. По-перше, лектори повідомляють нам, наприклад, що деякі студенти поводяться неадекватно, як на заняттях, так і поза ними, але в якомусь університетському контексті, і просять вжити заходів, щоб такі студенти відповідали за наслідки своєї поведінки. Однак все частіше трапляються ситуації, коли викладачі звертаються до нас певним чином із проханням про пораду: що вони можуть зробити, якщо виникають труднощі в спілкуванні, пов’язані, наприклад, з розбіжностями між поколіннями. Вони хочуть для себе з’ясувати, як розмовляти з такою людиною, як привести її до порядку під час занять.
Чи були повідомлення про те, що траплялося в Інтернеті, особливо якщо пригадати, що навчання довгий час проводилось дистанційно?
Так, часто це деякі недоречні коментарі під час віддалених занять. Водночас у таких випадках немає значення, відбувається це в Інтернеті чи поза мережею. Зараз мені важко наводити приклади випадків, які пандемія усунула. Можливо, це стосується деяких ситуацій, пов’язаних із фізичною присутністю в університеті, скажімо, хтось поводився в університеті так, що іншими це сприймалося як загроза.
Яка допомога пропонується потерпілим?
Перш за все, така людина повинна знати, що ми не передамо цю справу нікуди за межі нашого відділу без її волі. Виняток, звичайно, коли хтось приходить до нас і повідомляє про злочин. Ми повертаємо людині, яка приходить до нас, право діяти незалежно та робити власний вибір. Вислуховуємо її, дивимося на те, що відбувається в тій чи іншій справі, думаємо в команді (ми не працюємо поодинці), готуємо деякі пропозиції та рішення.
Представляємо ризик, пов’язаний із вживанням певних дій. Наприклад, що така особа повинна буде підписати скаргу, або що я це зроблю, але мені доведеться написати у скарзі, що я роблю це на прохання цієї особи. Людина в цій ситуації може прийняти рішення самостійно. Ми нічого не робимо насильно, тому що часто люди, які приходять до нас, надзвичайно розгублені і не знають, як діяти в подібній ситуації.
Наведіть приклади діяльності, яку проводить відділ у таких ситуаціях?
Ми можемо прочитати коментарі студентів щодо оцінки викладання. Можемо перевірити ці коментарі, побачити, що студенти пишуть про викладача, як ця людина до них ставиться. Можемо поговорити з керівництвом такої особи (це може бути директор інституту, декан факультету) і вказати їм на різні порушення в підрозділі, попросити провести дисциплінарну бесіду з таким працівником. Подати заяву до відповідного проректора з проханням порушити дисциплінарні провадження проти викладача або студента.
Були випадки, пов’язані з втручанням поліції?
Так, наприклад, студенти хотіли повідомити про злочин поліцію. Вони були з-за кордону, не знали польської мови та як це робити. Ми зв’язалися з поліцією, отримали дані працівника, який приймає такі заяви. Я або хтось із команди з’явився з такими студентами у відділку міліції та перекладав свідчення, щоб ці люди не боялися, не зазнавали стресу та відчували, що про них піклуються.
Потерпілий зможе отримати теж психологічну допомогу?
В університеті діє Студентський Центр Підтримки та Адаптації (SOWA), де працюють психологи і психотерапевти, які можуть надати таку допомогу. Коли людина приходить до нас, ми завжди запитуємо, чи потрібна буде цій людині допомога й повідомляємо, що у разі потреби можна звернутись до центру.
Страх, сором, розгубленість: що відчувають люди, коли повідомляють про дискримінаційну поведінку?
Студенти побоюються, що вони нестимуть наслідки за повідомлення про ситуацію. Ми дбаємо, щоб вони не відчували страху. Однак сорому, як такого, немає. За останні роки багато чого змінилося, це також видно в нашому суспільстві: які теми викликають протести та проти чого протестує молодь. У мене складається враження, що деякі речі вже не є табу, люди цього не соромляться.
Які наслідки передбачені для винного?
Це залежить від характеру справи. Наприклад, з’являються деякі сексистські жарти, які смішні для винного, проте для студентів, які звертаються до нас із цією проблемою, вони несмішні. І вони б не хотіли, щоб такі жарти мали місце під час занять. У такому випадку може бути достатньо просто поговорити з керівником такої людини і попросити його дисциплінувати підлеглого. Часто трапляється, що такий працівник каже, що не усвідомлював певних речей, що для нього це просто кумедні жарти.
Що робити, якщо винний не усвідомлює, що він поводиться неадекватно?
Бувають також випадки, коли особа заперечує, що помиляється, що це невинне дражнення тощо. В такому разі розпочинається офіційне розслідування. Пізніше дисциплінарні органи університету вирішують, чи слід карати таку особу, чи ні. Цей тип процедур регулюється законом, який також регулює функціонування університетів у Польщі.
Які кари передбачені для винних?
Це може бути відносно м’яке покарання, догана. Найсуворішими покараннями є відрахування з університету для студентів чи викладачів. На щастя, мова про крайні випадки, які трапляються не так часто ー раз на кілька років.
Які ефекти вжитих дій?
Часто люди, які звертаються до нас, впевнені, що звернення не допоможе ー вони повідомлять про це, але нічого не станеться. Тому ми пильнуємо, щоб справи були закінчені, щоб винний зазнав певних наслідків через свою поведінку.
На жаль, ми не можемо змінити деякі організаційні звички в таких величезних закладах, як університет. Тобто, як і скрізь, у кожній організації, на кожному робочому місці, іноді потрібно багато часу і певна зміна поколінь, щоб в університеті до якоїсь неадекватної поведінки підходити по-різному, щоб не залишати її без наслідків. Ми не маємо впливу на все, як би не старались.
Мобінг та інша неадекватна поведінка на роботі
Часто людина, яка зазнає неадекватної поведінки на роботі, звинувачує себе в цьому і боїться повідомити про свою проблему через страх бути звільненою. До мобінгу на робочих місцях можна віднести наступне:
- переслідування, використання глузувань та образ, насмішки,
- наклеп та поширення неправдивої інформації, спрямованої на створення негативного образу жертви,
- ізоляція від групи працівників,
- знущання з людини, погрози та переслідування після роботи, фізичне насилля, цькування тощо.
Мобінг ー це психологічне насильство щодо працівника на робочому місці. Про неадекватну поведінку може повідомити постраждалий або свідок. Трудовий кодекс Польщі говорить, що роботодавець зобов’язаний протидіяти переслідуванню працівників (ст. 943, п. 1).
Однак варто пам’ятати, що приклади такої поведінки слід заздалегідь задокументувати, перш ніж звинувачувати керівника або колег (це можуть бути знімки з екрана електронної пошти, смс-повідомлення, записи розмов чи відео).
Установою, до якої можна повідомити про мобінг та інші негативні ставлення на роботі є Державна інспекція праці (пол. Państwowa Inspekcja Pracy).
Контакт: електронна адреса: kancelaria@krakow.pip.gov.pl; тел. (12) 424 04 50
Адреса: пл. Szczepański 5, 31-011 Краків
Деталі на сторінці інспекції.
Ми також перелічуємо інші організації (також загальнодержавні), де ви можете звернутися за допомогою через будь-яку неадекватну поведінку на роботі, в університеті чи інших державних чи приватних установах.
Krakowski Oddział Krajowego Stowarzyszenia Antymobbingowego
Контакт: електронна адреса: jnaliwajko@interia.pl; тел. 12 629 33 22 , 12 629 33 00, 12 429 20 95
Адреса: Kopernika 26, 31-501, Краків
Більше інформації можна знайти тут.
Ogólnopolskie Stowarzyszenie Antymobbingowe OSA
Контакт: електронна адреса: osa _ stowarzyszenie@wp.pl; тел. (058) 301 98 72, моб. 795 159 795, або через заповнення форми. Адреса лише до кореспонденції: ul. Warzywnicza 10C/7, 80-838 Ґданськ
Більше про мету організації на сторінці.
Biuro Rzecznika Praw Obywatelskich
Контакт: електронна адреса: rzecznik@rpo.gov.pl
Адреса: ul. Aleja Solidarności 77, 00-090 Варшава
Polskie Towarzystwo Prawa Antydyskryminacyjnego
Контакт: електронна адреса: biuro@ptpa.org.pl; тел. 22 498 15 27
Детальніше про організацію на сайті.
Fundacja JustBetter ー Fundacja Na Rzecz Przeciwdziałania Mobbingowi i Dyskryminacji
Контакт: електронна адреса: biuro@just-better.org; тел. 61 624 37 86, 61 624 38 65
Більше про організацію тут.
Фото: pixabay
Христя Гарбіч
https://uainkrakow.pl/rozluchennia-inozemtsia-z-hromadianynom-polshchi-yak-lehalno-zalyshytys-v-kraini
Zadanie publiczne jest współfinansowane ze środków Miasta Krakowa.