Ці кам’яні будинки у центрі Кракова овіяні багатолітніми легендами. У кожної власна архітектонічна історія, оздоблення однієї ніколи не повторює іншу, а часами назви “кам’яниць” вказують на дільність їх власників. Портал UAinKrakow.pl продовжує розповідає про символи “королівського міста”.
Pałac Pod Baranami
Адреса: Rynek Główny 27
Згідно із міською легендою, колись у дворі будівлі знаходилась вівчарня, а овець продавали мешканцям. Перша назва була «Gdzie Barany», ймовірно йшлося про будівлю, в якій «знаходяться барани».
Будинок, яким ми його бачимо тепер, перебудували в стилі Відродження ще у XVI столітті, а його першим власником став секретар польського короля Юстус Деціуш. Пізніше палац став центром культурного просвітництва Польщі – сюди приїжджали відомі європейські митці й поети. Будівля переходила у власність багатих міщан: короля Стефана Баторія, представників шляхетного роду Радзівілів й Вельопольських.
Пізніше, у 1822 році, палац придбали Потоцькі й він залишався у їх власності аж до Другої світової війни, де в ті часи знаходилась комендатура Дистрикту Галичина, а після звільнення Кракова – комендатура радянських військ.
В 1990 році палац повернули Потоцьким. В підвальному приміщенні знаходиться відоме кабаре «Підвал під баранами», а в самому будинку – кінотеатр «Kino Pod Baranami», де проводять міжнародні кінофестивалі. Над вхідними дверима знаходяться маскарони у вигляді баранів – що прямо вказує на назву кам’яниці.
Цікаво, що сусідній будинок має назву «Під ягням» – купила його власниця Палацу «Під баранами» Катажина Потоцька.
Kamienica Czyncielów
Адреса: Rynek Główny 4
Цей величний будинок розташований поряд із Маріацьким костелом і має свою особливість: він прикрашений жезлами кадуцея. Вони навіть не впадають в око, поки не придивишся уважно, однак є дуже важливими деталями. Це знак Меркурія, бога торгівлі – жезл, оповитий двома зміями: бо торгівля є справою мудрою, але водночас потребує пильності й уважності.
Чому саме кадуцей? Бо в цій кам’яниці знаходився перший торговий дім у Кракові, а потім – розкішні крамниці. З 1519 року будівля належала заможному купцю Станіславу Чіпсеру, а пізніше – його спадкоємцям. Цікаво, що власники постійно змінювалися, але часто сім’ї були пов’язані із торгівлею – то книгарню тут відкривали, то різні магазини.
А ще ця кам’яниця відома тим, що в ній якийсь час мешкав Станіслав Виспянський і саме там створив свою найвідомішу драму, один зі знакових творів польської літератури – «Весілля». Зараз у приміщенні будинку знаходиться ресторан «Hard Rock Cafe». Назва походить від прізвища одного із власників будівлі у ХІХ столітті, Целестина Чинчеля.
Kamienica Szara
Адреса: Rynek Główny 7
«Сіра» кам’яниця є однією з найбільших на Ринку. Як і годиться, будинок цей був власністю багатьох заможних, шляхетних родин. Тут відбувалися урочистості, тут влаштовували розкішні прийоми на честь королів, тут був штаб Тадеуша Костюшко – місце це увійшло в історію.
Згідно з переказами, будинок колись належав коханці короля Казимира Великого, Сарі. Звідси, ймовірно, назва.
Цікаво, що один із власників навіть змінив прізвище і став Шарським, аби воно відповідало найменуванню кам’яниці! А потім відкрив тут магазин «Шарський і син», як було популярно в ті часи. Але закрили його в часи Другої світової, адже тоді потрібно було платити дуже великий податок за власну діяльність і, до того ж зовсім несправедливий.
На замовлення Шарських, під час ремонту й оновлення будинку, проєкт інтер’єру виконав сам Юзеф Мехофер – видатний польський художник та вітражист. Деякі оздоблення, втім дерев’яні балки з поліхромією, збереглися й досі.
Зараз кам’яниця є власністю фонду «Grey House Szara Kamienica», знаходиться тут ресторан, а ще офісні та житлові приміщення, магазини.
Читайте також: Шляхами модернізму. Підбірка нетипових житлових будівель Кракова
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові — підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки — на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Катерина Банар, Анастасія Олексюк
Титульне фото: Pixabay