1 листопада ー день, присвячений пам’яті померлих та святих. У Польщі люди збираються сім’ями на цвинтарях, приносять квіти, запалюють лампадки та в молитві згадують близьких, яких вже немає поруч.
“Для мене це не свято мертвих, і з цього треба починати. У сучасному світі значення цього свята сформульовано неправильно. Це свято всіх святих, тобто тих, хто вже пройшов земне життя і зараз на небі. Свято спасенних та щасливих.”,ー каже священник парафії св. Малґжати в Бєльську-Бялій Дам’ян Корицінський.
Традиційно в цей день, а також в останній тиждень жовтня та в першій половині листопада, поляки йдуть на цвинтар, щоб вшанувати пам’ять про своїх померлих близьких. У цей період кладовища рясніють квітами, а коли заходять сутінки ー там палають лампадки. Це особливий час молитви та возз’єднання родин.
“Пам’ятаю з дитинства всією родиною ходили на цвинтар. На кладовищі панувала тиша. Ми говорили між собою пошепки. У магазинах не було свічок чи лампадок. Ми з бабусею топили тваринний жир у баночки, а з ниток робили гноти. Могили прикрашали, зазвичай, штучними квітами, але все це виглядало набагато скромніше, ніж зараз”, ー пригадує отець.
Сьогодні це свято набуло теж злегка негативного контексту. За словами священника, треба покінчити з гординею та хизуванням на кладовищі. Він має на увазі величезну кількість свічок та лампадок, які можуть сягати понад метр у висоту, неймовірну кількість квітів, котрі поляки приносять на могили близьких, та надмірну увагу до одягу й зовнішнього вигляду в цей день.
“Таким чином ми не вшановуємо святих і не допомагаємо тим, хто ще в чистилищі та чекає на порятунок. Ми заважаємо їм, адже гординя, навряд чи є ключем до раю”, ー пояснює отець Дам’ян.
Передусім варто звернути увагу на духовний вимір свята. Як говорить священнослужитель, ми повинні радіти за святих, бо вони вже на небі, але водночас плекати надію на власне вічне життя.
Читайте також: Що варто знати про День всіх святих у Польщі?
Тектс: Христя Гарбіч
Титульне фото: pixabay