Shopping Cart
День солідарності і свободи: історія і заплановані заходи в Кракові  Podpisanie Porozumien Sierpniowych W Szczecinie UAinKrakow.pl

День солідарності і свободи: історія і заплановані заходи в Кракові

Зміст

У середу, 31 серпня, в усій Польщі відзначають День солідарності і свободи. Цьогоріч святкують 42 річницю з дня підписання Серпневих порозумінь та утворення Незалежної самоврядної професійної спілки “Солідарність”. Саме з цими двома подіями пов’язана поява польського державного свята.

Про його історію та заплановані в Кракові заходи розповідає журналістка UAinKrakow.pl та історикиня Тетяна Яцечко-Блаженко.

Передумови профспілкових страйків

Перші страйки в Польщі розпочалися ще в 1970-х роках. Їхні причини:

  • безправ’я населення;
  • економічна криза 1970-х років;
  • низькі соціальні стандарти;
  • диктатура комуністичної влади;
  • криваві придушення протестів робітників, студентів та інтелігенції;
  • тотальна цензура.

Тоді протистояння в країні закінчились кривавими сутичками та арештами й не принесли бажаного результату. Саме в цих роках були закладені основи масового протестного руху в Польщі.

Багато поляків 31 серпня асоціюють із тогочасними профспілковими страйками 1980 року, які були початком падіння комуністичної влади в Польщі. 

Результатом страйків стало підписання в серпні того ж року Серпневих порозумінь між урядом Польської народної республіки і профспілковими страйковими комітетами. 

Як підписували Серпневі порозуміння

У серпні 1980 року на Ґданській корабельні вже протягом двох місяців тривали страйки робітників, які підтримували по всій Польщі. Зокрема, до протестів доєдналися 700 заводів та інтелектуальна спільнота країни.

Вісім днів тривали переговори між протестувальниками та представниками уряду на чолі з Мєчиславом Яґєльським, що, зрештою, пристав на умови страйкарів. З боку протестувальників угоду підписав Лєх Валенса – майбутній президент Польщі, на той час електрик, якого звільнили з Ґданської корабельні.

Результатами підписання “Серпневих порозумінь” стали, зокрема:

  • створення незалежних профспілок;
  • повернення на роботу звільнених під час страйків 1970 і 1976 років робітників; 
  • поява права робітників на страйки;
  • підвищення заробітної плати;
  • свобода слова і друку;
  • зведення Пам’ятника полеглим робітникам корабельні, які загинули у заворушеннях у 1970-му році;
  • право на трансляцію недільної меси в ефірі Польського радіо;
  • поновлення в університетах студентів, яких відрахували за переконання;
  • звільнення політичних в’язнів.

Підписання Серпневих угод започаткувало процес падіння комунізму в Польщі та Центрально-Східній Європі.

Згодом, 17 вересня 1980 року, було створено “Солідарність”. Так офіційно розпочалась історія незалежної профспілки, до громадянського руху якої в 80-х роках входило майже 10 мільйонів поляків

Це був оазис свободи посеред радянського блоку. Рух об’єднав робітників, інтелігенцію, селян, студентів та охопив половину працездатного населення тогочасної Польщі. Організатори руху закликали до розширення сфери громадянських прав і свобод, захищаючи поляків від комуністичної влади.

У боротьбі “Солідарності” важливу роль відіграла католицька церква. Папа Римський Іван Павло ІІ під час свого перебування в Польщі в 1983 році сказав важливі слова підтримки: “Немає волі без солідарності”, що неабияк підбадьорили учасників профспілкового руху.

Легенда “Солідарності”: українка, яка змінила долю Польщі

Анна Валентинович, яка за походженням вона була українкою, є однією з важливих постатей “Солідарності”. Вона народилася 15 серпня 1929 року в селі Сінне Волинського воєводства (тепер це село Садове Рівненської області) й була однією з чотирьох доньок в українській родині Назара та Пріськи Любчиків. 

Перед Другою світовою війною більшовики забрали в родини Любчиків усю землю. 

Так у 1940-х роках Анна переїздить до Польщі, а в 1950-х здобуває освіту і йде працювати на Ґданську корабельню. У 1964 році виходить заміж за Казимира Валентиновича. 

У 1970-х Анна брала активну участь у страйках в Ґданську. Її квартира в центрі міста стала справжнім штабом опозиціонерів. 

8 серпня 1980 року після тридцяти років праці і за п’ять місяців до пенсії Анну звільнили за її протестні настрої. Звільнення в тому числі й стало поштовхом до початку страйку 14 серпня, внаслідок якого виникла незалежна профспілка “Солідарність”. 

День солідарності і свободи: історія і заплановані заходи в Кракові  Fdb Bd E A Ddac C D Da UAinKrakow.pl
Анна Валентинович. Гданськ, серпень 1980 року. Фото: Stanisław Markowski

За свою діяльність Анна була засуджена, арештована та ув’язнена. Після повалення комунізму в Польщі жінку відзначили багатьма високими державними нагородами, проте від більшості окрім “Медалі Свободи” президента США Джорджа Буша вона відмовилася.

Померла Анна Валентинович трагічно. 10 квітня 2010 року вона загинула в Смоленській катастрофі польського президентського літака.

Американський тижневик назвав легенду “Солідарності” найважливішою жінкою 1980 року та визнав її однією зі 100 жінок, які визначили долю ХХ століття. 

Анна все життя підтримувала тісний контакт зі своєю волинською родиною, нащадки якої досі мешкають в Україні.

Малопольські герої “Солідарності”

У 2022 році філія Інституту національної пам’яті у Кракові видала книгу “Малопольські герої “Солідарності”, яка присвячена учасникам профспілки на території воєводства. 

Книга є історією про покоління, завдяки якому Польща вдруге у ХХ столітті відновила свою незалежність. Автори описують біографії таких героїв малопольської “Солідарності” як Іренеуш Серван, Ельжбета Тарнау, Барбара Тарновська, Роман Ласковський, Мірослав Джєльський, Франчішек Ґрабчик, Збігнєв Шкарлат, Барбара Нємєц, Ка;імєж Кубрак та інші.

У квітні 2022 року на території Малопольського воєводства був започаткований освітній проєкт “Історія “Солідарності” в Малопольщі”, який сприяє поширенню знань про героїв серед учнів шкіл. 

Урочистості, що заплановані 31 серпня в Кракові

День солідарності і свободи в Польщі у 2005 році на державному рівні запровадив Сейм. Щороку у всіх воєводствах запланована святкова програма заходів, проте цей день є робочим. 

Цьогоріч у Кракові запланували такі урочистості: 

  • 12:00 – урочисте покладання квітів перед пам’ятником “Солідарності” в Новій Гуті;
  • 17:00 – збір перед Вавельським собором у Кракові;
  • 17:30 – урочиста меса на честь Батьківщини та “Солідарності” у Вавельському соборі;
  • після меси – похід до Катинського хреста;
  • виступ Голови управи Малопольського осередку Незалежної самоврядної професійної спілки “Солідарність” та покладання квітів.

Читайте також: День польського війська: історія походження свята

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.

Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко

Титульне фото: архів автора Stefan Cieślak на pl.wikipedia.org

Рейтинг: 5/5 / кількість голосів: (4)

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Наші партнери:

Fundacja Instytut Polska-Ukraina

Klub Ukraiński w Krakowie - Fundacja Zustricz

The Jewish Community Centre of Krakow

Salam Lab, Laboratorium Pokoju.

Szlachetna Paczka -Pomoc potrzebującym - ubogim, dzieciom, seniorom, chorym i niepełnosprawnym.

NIĆ. Kawiarnio-księgarnia.