У вівторок, 15 серпня, в усій Польщі будуть відзначати День Польського Війська та свято Успіння Пресвятої Діви Марії.
В Польщі це буде вихідний день, тож не працюватимуть державні установи та магазини. Також вихідним у багатьох установах буде й понеділок, 14 серпня.
По всій країні, зокрема, й у Кракові заплановані урочистості до 103-ї річниці Дня Польського Війська. Про історію походження свята та заплановані заходи в Кракові розповідає журналістка UAinKrakow.pl та історикиня Тетяна Яцечко-Блаженко.
Історія свята Дня Польського Війська
Офіційно День Польського Війська в Польщі запровадили у липні 1992 року. Цей день пов’язаний з відзначенням переможної Варшавської битви 1920 року.
103-тя річниця переможної Варшавської битви 1920 року
Варшавська битва тривала впродовж 13-25 серпня 1920 року і стала переломною для радянсько-польської війни 1919-1921 років.
Варшавська битва 1920 року увійшла в історію також під назвою «Диво над Віслою». В історичній літературі битву називають «вісімнадцятою вирішальною битвою за долю світу»,«війною світів” та «гарантією мира в Європі».
Ворогуючими сторонами у Варшавській битві були:
- Польська Республіка (113-123 тис. військ);
- російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (104-140 тис. військ);
- Українська Народна Республіка (14 тис. військ).
Українські військові з’єднання УНР були союзниками польських військ. Українці й поляки бились в цій битві разом проти спільного ворога.
Головні персоналії Варшавської битви:
- Юзеф Пілсудський, начальник та верховний головнокомандувач її збройних сил Польської держави;
- Михайло Тухачевський, командувач радянського Західного фронту.
З української сторони можна відзначити постать генерала-хорунжого Марка Безручко. У Варшаві його вклад у битву, увіковічнили, створивши сквер імені генерала Армії УНР Марка Безручка, між вулицями Яна Казімєжа та Всховської.
Перебіг Варшавської битви
Рішення про початок Варшавської битви ухвалив Юзеф Пілсудський, це був так званий «план Пілсудського» та відповідь на наступ радянських військ.
Напередодні битви у ворожому російському штабі, 12 серпня 1920 року, вирішили «швидко захопити Варшаву». 13 серпня розпочався наступ радянських військ на місто та форсування Вісли. У столиці Польщі здійнялася паніка, іноземні дипломати переїхали з Варшави до Лодзі.
У перші дні, а це 13-14 серпня успіх був на боці росіян, проте вже 14 серпня польська армія нанесла контрудар, який примусив противника відступити. 16 серпня польська армія почала контрнаступ. Вже 19 серпня польські війська дійшли до Західного Бугу.
Варшавська битва закінчилася перемогою поляків. Союзником польських військ стали військові підрозділи Української Народної Республіки.
Об’єднане польсько-українське військо у битві розгромило 200-тисячну армію більшовиків.
У Варшавській битві загинуло 25 тисяч червоноармійців, а 60 тисяч потрапили в полон. Втрати з боку поляків становили близько 4,5 тис. убитими.
Наслідки Варшавської битви
Головним наслідком Варшавської битви для Польщі було здобуття незалежності, відновлення Речі Посполитої та перемога в польсько-радянській війні.
Проте, перемога Польщі у битві не відразу принесла завершення війни. Радянська сторона погодилася на мирні переговори лише після поразки у битві над Німаном восени 1920 року, а 18 березня 1921 року — Ризьку мирну угоду.
Глобальним наслідком Варшавської битви для Європи: зрив планів Радянської Росії на «радянізацію Європи та світу».
У 1920 році вийшла книга про Варшавську битву під назвою «Вісімнадцята вирішальна битва в історії світу. Під Варшавою 1920». Її автор Едгар Вінсент Д’Абернон, англійський дипломат та свідок тих подій написав такі слова: «Сучасна історія цивілізації знає мало подій, які мають більшу важливість, ніж битва під Варшавою 1920 року. Та не знає жодної, яка була б настільки недооціненою».
Варшавська битва була двічі екранізована в Польщі:
- 1921 р., режисером Річардом Болеславським у фільмі «Диво над Віслою»;
- 2011 р., режисером Єжи Гоффманом у фільмі «Варшавська битва. 1920».
Більше дізнатися про історію Польської Армії та постаті військових діячів Польщі можна завітавши до Музею Польського Війська в Варшаві.
Військовий парад у Варшаві
Цьогоріч у Варшаві відбудеться найбільший військовий парад з часів 1989 року.
Захід розпочнеться о 14:00 на Віслостраді. Колони вирушать від Гданського до Шльонсько-Домбровського мосту. Оглядова трибуна для глядачів буде зі східного боку Королівського замку біля Аркад Кубицького.
Глядачі зможуть побачити понад 200 одиниць техніки з Польщі, США та Кореї. Крім того, у параді візьмуть участь 2000 військовослужбовців. У небі літатимуть гелікоптери Black Hawk і літаки FA-50 та F-16.
Програма заходів у Кракові та Малопольщі
Святкові заходи у Малопольському воєводстві триватимуть чотири дні.
Впродовж 12-15 серпня з 12:00 до 18:00 пройдуть військові пікники у настпних місцевостях:
- 12 серпня – на ринку в Йорданові;
- 13 серпня – в Дворському парку відпочинку в Полянці-Вєлькій;
- 14 серпня – на міському стадіоні в Грибові;
- 15 серпня – стадіону BRUK-BET Нецеча.
Натомість 15 серпня в Кракові відбудуться такі урочистості:
- 10:00 – Свята меса на Вавельській катедрі;
- 11:30 – урочистості за участю двох гарнізонів на Площі Матейки.
Ще одне свято у Польщі 15 серпня
15 серпня в Польщі також будуть традиційно відзначати одне із найбільших релігійних свят католицької церкви – Успіння Пресвятої Діви Марії (пол. Wniebowzięcie Najświętszej Maryi Panny).
На службу, до католицьких костелів в цей день віряни приходять із квітами, лікарськими травами й плодами та освячують їх під час богослужінь.
У святковому букеті на освячення традиційно є жито, пшениця, овес, ячмінь, яблука, груші чи гілочки фруктових дерев. Важливою складовою такого букета є лікарські трави, серед яких найпопулярніші: ромашка, м’ята, кропива та звіробій. Потім освячену зелень зберігали вдома та вірили в її цілющу силу.
Читайте також: Національний день пам’яті Варшавського повстання в Польщі: історія походження
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко
Титульне фото: Ministerstwo Obrony Narodowej з Вікіпедії