Фестиваль EtnoKraków Rozstaje, який цими днями відбувся в місті — це як зустрічі зі старими та новими друзями біля ватри. Ідеальними компонентами цієї краківської події є стародавні традиції і музика. Журналістка Діана Гвоздь та фотографка Оксана Кушнір з редакції UAinKrakow.pl відвідали кілька українських концертів фестивалю. Про магію виступів Гордія Старуха, Joryj Kłoc і Dakh Daughters далі.
Гордій Старух. Від стародавніх колядок до „русальних” пісень
Якщо заплющити очі, то здавалося, що на сцені цілий гурт. Та насправді – лише один віртуозний Гордій Старух, який грав на колісній лірі, гітарі, ударних та синтезаторі. Свій концерт він розпочав зі стародавньої колядки з Київщини „Ой, як же було” про створення світу.
Далі – подорожі в інші пори року та обряди. Як сказав артист зі сцени, в його виступах багато сезонності. Слухачі ніби на машині часу спочатку потрапляють у справжню зиму з її давніми колядками та щедрівками. Відчути весну можна було завдяки традиційним, але сучасно аранжованим Гордієм веснянкам. Одна з тих, яку виконав артист на сцені, була родом із села біля Чорнобиля.
На етнофестивалі не можна не згадати про культури, з якими так тісно переплетена українська традиція. Гордій виконав кримськотатарську пісню „Ey, Güzel Qırım” (дослівний переклад „Гей, красивий Крим!”). Композицію написали анонімно після депортації кримських татар і, як розповів виконавець, вона про те, що „людям мало дали побути на своїй землі”.
Безтурботні веселощі і сільські пригоди – це все про пісню з красномовною назвою „Холєра”. Гордій Старух скромно зізнався, що пісня від дідуся, але слова йому продиктувала мама, яка просила про це не згадувати. Загалом, артист почувався легко на краківській сцені та багато жартував, чим дуже підкорив слухачів.
Окрім жартів та пісень дідуся, на сцені пролунали й лемківська балада про любов та рекрутська пісня „Дубе”, яку деякі слухачі можуть пам’ятати ще з виступів Гордія на талант-шоу „Голос країни”.
Фінальним акордом стала обрядова пісня „Рано Рано”, покликана відганяти русалок. Не знаю як щодо відганяння водяних німф, але слухачі дуже позитивно прийняли цю поліську композицію у рок-стилі.
Незабаром на порталі UAinKrakow.pl ми опублікуємо матеріал про цього чудового музиканта. Слідкуйте за оновленнями.
Joryj Kłoc. Файні вар’яти зі Львова
Далі сцену перейняли дуже запальні Joryj Kłoc зі Львова. Антон Лубій, Ярослав Яровенко, Любомир Сопільник та Павло Гоц самі себе характеризують як „український обрядовий хіп-хоп дайбоже-етно-чорт гурт”. Музиканти одразу привернули увагу гостей фестивалю своїми костюмами, танцями і шаленою енергією.
За допомогою ліри, гітари, гуцульського бубна й альта вони не лише розповіли історію кобзарів та лірників, але й просто добре повар’ювали на сцені. Під композиції „Siadaj Siadaj”, „Запаска ковбаска” і „Вербовая дощечка” хтось ритмічно стрибав, а дехто танцював щось на кшталт польки під самою сценою. Рок-н-рольна енергія Joryj Kłoc без перебільшення передалася всім слухачам концерту.
Музиканти навіть запропонували своїм слухачам трохи помедитувати під колядку „WOLOHY”. Потрібно було лише уявити собі стару хату, лапатий сніг і підспівувати музикантам.
На концерті не бракувало й композицій на соціальні теми. Були й моторна пісня про алкоголь „Pjanycia” чи “Там де Ятрань круто в’ється”, козацька авторська композиція, яка стала вже народною:
Степ широкий – то ж мій сват,
Шабля, люлька – вся родина,
Сивий коник – то ж мій брат.
Прощалися музиканти зі сцени дуже запальною піснею „Баба”, і навіть залучили до співу слухачів. Достатньо було вигукувати час від часу слово „баба!”. Гостям фестивалю, які енергійно танцювали під сценою, це явно сподобалося.
Dakh Daughters. Перформанс про війну, біль та силу духу
На сцені згасає світло і з-за куліс виходять вони – справжні відьми українського театрального перформансу. Бо хто ще вміє шаманити так, щоб у глядача увесь виступ погляд прикутий до сцени, а подих – затамований? Перформанс DakhDaughters називався „Ukrainian fire”, і в метафоричному сенсі вогонь на сцені був. Такий, що обпікає ще незагоєні рани.
Першою іскрою був запис монологу жінки, яка втікала з окупованого Ірпеня і розповідала про пережиті жахіття. Далі – хвилина мовчання. Потім слухачі ніби у касетній плівці потрапляють у події Євромайдану. На екрані – кадри з Революції Гідності, зі сцени – пісня на слова Іздрика і пронизливий голос однієї з музиканток, яка ніби співає, а ніби викрикує: „Це просто люди! Хай сміються! Хай не плачуть!”.
Далі – ще глибше, ще щемкіше. Dakh Daughters ставлять чи то слухачам, чи то собі запитання „Чому на світі так багато зла?”. І ніби як одна з відповідей на нього під час наступної пісні на екрані з’являється свастика й символ Z, поєднані знаком рівності, а DakhDaughters починають рухатися як механічні ляльки. Їхні розмальовані обличчя і балетні пачки лише посилюють це відчуття гротеску і заціпеніння.
Відеоряд, звукові ефекти, світло — це деталі, які, безперечно, робили виступ DakhDaughters ще кращим та якіснішим.
Справжньою присвятою для тих, хто виходив і виходить на проукраїнські протести, стала композиція зі словами „Я хочу кожен день слів нових, нових пісень, ідей нових, років нових”.
Пісня “Інше місто”, хоч і була написана ще до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого, у теперішніх реаліях зазвучала по-новому і зачепила чи не кожного у дворику фестивалю.
На закінчення концерту цей талановитий колектив зіграв свою популярну композицію “Rozy/Donbass” і розгорнув український прапор. На біс вийшли з піснею Скрябіна “То моє море”, а на прощання побажали: “Будьте сильними!”.
Історії, які DakhDaughters майстерно розповідали зі сцени, ще надовго залишаться в серцях тих, хто їх слухав.
Читайте також: У Кракові відбудеться концерт гурту ДахаБраха
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Діана Гвоздь
Фото: Оксана Кушнір