Shopping Cart
“Це війна двох світоглядів, двох перспектив на те, як люди хочуть жити”, – фотографка Юстина Мельникевич  P UAinKrakow.pl

“Це війна двох світоглядів, двох перспектив на те, як люди хочуть жити”, – фотографка Юстина Мельникевич

Зміст

Раніше ми писали про виставку фотографій Юстини Мельникевич “В Україні”, яку можна переглянути в MCK у Кракові. Вчора, 20 жовтня, у рамках виставки відбулася зустріч з авторкою світлин, а також із публіцистом Адамом Бальцерем та репортерами Павлем Пєньенжеком та Людвікою Влодек. 

Про щоденність війни, врятованого хом’ячка з Гостомеля і вулицю “Вільна Україна” в Албанії – у репортажі журналістки UAinKrakow.pl Діани Гвоздь.

Про спроби зберегти свою буденність

“У мене є таке відчуття, що в якийсь момент розповіді про Україну були лише історіями про російську війну. Я ж шукаю героїв, які показують, що це не етнічний конфлікт. Це війна двох світоглядів, двох перспектив на те, як люди хочуть жити”, – розповідає про свої світлини Юстина Мельникевич, яка доєдналася до зустрічі онлайн, оскільки перебуває зараз у Тбілісі.

Усі четверо учасників дискусії, у своїй роботі, через фотографію, репортаж чи науковий текст хочуть найбільше зрозуміти долі звичайних людей та як виглядає щоденне життя під час війни. 

“Це війна двох світоглядів, двох перспектив на те, як люди хочуть жити”, – фотографка Юстина Мельникевич  P UAinKrakow.pl

“Зараз я працюю над книгою про війну і мене, наприклад, цікавить, чому люди в обличчі такої небезпеки пораються в саду чи прибирають дім, коли в будь-яку хвилину цей сад і будинок може перетворитися на груду каміння. Я помічаю, що це спроба зберегти свою буденність, боротися за своє життя”,  – ділиться спостереженнями Павел Пєньонжек. 

Ще одна тема, яку репортер висвітлює у своїх текстах – людські реакції. Як кілька годин чи навіть хвилин впливають на зміну рішення.

“Деякі українці 23 лютого казали, що точно поїдуть зі свого міста, якщо воно опиниться під обстрілами. А 24 лютого вони залишалися і долучалися до ТРО, Збройних Сил чи волонтерили. Їздили у дуже небезпечні місця і там допомагали. Те, як людина поводитиметься в обличчі війни — це історії, які мені найцікавіше розповідати”, додає репортер. 

Що найбільше дивує в українцях під час війни

Павел Пєньонжек і Юстина Мельникевич рішуче відповідають, що одним з найцікавіших феноменів, який вони побачили в Україні ще з 2014 року, – це самоорганізація.

“Українці в кризових моментах демонструють безпрецедентну об’єднаність. Люди так активно організовуються, наприклад, проводять і записуються на навчання з тактичної медицини і все більше осіб знає, як накласти джгут тощо. Кілька місяців тому це видавалося чимось абстрактним, але в кризових моментах усі раптом самоорганізовуються і створюють надзвичайну спільноту”, — із захопленням розповідає Павел Пєньонжек. 

Юстина поділилася, що її вразили оголошення про курси домедичної допомоги для тварин, де навчають як в разі пострілів накласти джгут пораненому песику.

“Я помітила величезну кількість людей, які під час евакуації рятували тварин, тримаючи в одній руці сумки, а в іншій – клітки та переноски. Пам’ятаю, як якийсь батько з Гостомеля, коли вже майже всі виїхали – повернувся за хом’ячком і ящіркою, ризикуючи життям, щоб їх врятувати. Це показує рівень цивілізації. Бо з одного боку є мертві російські солдати у рефрижераторах, яких ніхто не хоче забрати, а з іншого – безліч українців, які рятують себе і своїх тварин. Це два абсолютно різних світи”, — розповідає фотографка.

“Це війна двох світоглядів, двох перспектив на те, як люди хочуть жити”, – фотографка Юстина Мельникевич  P UAinKrakow.pl

Як тепер говорять про Україну

Адам Бальцер нагадав, що світ дуже поділений і досі є країни, які намагаються зберегти нейтралітет у цій війні. Але не бракує тих, які відкривають для себе Україну.

“Албанія. Тирана. Головна вулиця, на якій раніше було російське посольство. Воно переїхало, бо тепер ця вулиця має назву “Вільна Україна” і вся заповнена великими українськими стягами. Люди в Албанії почали шукати історичні зв’язки з Україною, з’являється ще більше текстів та документальних фільмів про Україну. Раніше албанець швидше б за все не міг підтримати розмову про цю країну — зараз все геть по-іншому”.

Переглянути виставку фотографій Юстини Мельникевич можна до 6 листопада в Міжнародному центрі культури на Головному Ринку у Кракові. Вхід — 15 злотих, а для людей з України безплатний. Виставку можна відвідати в супроводі україномовного екскурсовода 23 жовтня та 6 листопада. 

Читайте також: У Кракові відкрилася виставка з творами українських художників

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.

Текст: Діана Гвоздь
Фото: Лєна Леонова

Рейтинг: 5/5 / кількість голосів: (3)

Поділитися публікацією

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
Email
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наші партнери:

Fundacja Instytut Polska-Ukraina

Klub Ukraiński w Krakowie - Fundacja Zustricz

The Jewish Community Centre of Krakow

Salam Lab, Laboratorium Pokoju.

Szlachetna Paczka -Pomoc potrzebującym - ubogim, dzieciom, seniorom, chorym i niepełnosprawnym.

NIĆ. Kawiarnio-księgarnia.