Одна з найстаріших бібліотек міста розташована в будівлі піхотних казарм австро-угорського імператора Франца Йосифа. Заклад переїхав на вулицю Rajska 1 у 1996 році та вже майже три десятиліття проводить освітньо-культурну роботу з польськими та іноземними читачами. З початку військового вторгнення в Україну бібліотека відкрила свої двері для українських біженців.
Як заклад допомагає під час війни, що пропонує та як змінює стереотипи про бібліотеки, розповідає Аґнєшка Бендковська в рамках проєкту “Przełamywanie barier”.
Не книгами єдиними
Воєводська бібліотека не має філій. Тут зібрані більше ніж півмільйона книжок, журналів, енциклопедій та монографій. У самій будівлі розташовуються чотирнадцять читацьких залів, музична майстерня, ІТ-майстерня, ігрові кімнати для дітей. Читачі бібліотеки можуть відвідувати майстер-класи, зустрічі, виставки, пікніки та міжнародні конференції.
На момент написання тексту в холі бібліотеки проходила виставка ляльок-мотанок, яких зробили переселенці з України під час майстер-класу.
Бібліотека під час війни: допомога, проєкти та діалоги
На початку 2022 року кількість книг українською в бібліотеці налічувала не більше 200. Тепер їх у закладі більше 1000. Це пов’язано зі збільшенням попиту серед українців, які приїхали до Кракова. У каталозі можна знайти літературу для дітей, підлітків та дорослих. Також з’явилися комікси українською.
“Ми говоримо, що маємо більш як 1000 книг, але не полицях їх немає, тому що більшість із них зараз хтось читає. Люди обирають легку літературу, бо потребують відпочинку і хочуть відірватися від реальності. Тому бібліотека задовольняє більше розважальну потребу, ніж освітню. Із часом це може змінитись, і ми будемо відповідно до цього реагувати”, – каже пані Аґнєшка.
З перших днів війни в Україні бібліотека надала своє приміщення для збору та видачі дитячих речей. У період з березня по квітень переселенцям роздали понад 1200 колясок.
“Перші два місяці війни ми збирали виключно коляски, автокрісла, стільці для годування, ліжечка – такі речі, які не можна було взяти з собою. Увесь хол бібліотеки займали коляски. Мені досі дзвонять люди і питають, чи в нас щось залишилося, але ми відправляємо їх до пункту на вулиці Лаґєвніцка”.
На другий тиждень війни в бібліотеці почали виплітати маскувальні сітки та продовжують це робити до сьогодні. У волонтерському центрі, що розташований на третьому поверсі, знаходиться комп’ютерна зала, інформаційний пункт та великий ігровий дитячий куточок, з усього можуть скористатися переселенці.
“У мене враження, що тут люди дуже вільно почуваються. Може, це пов’язано з тим, що маємо постійний контакт із дітьми. У деяких читацьких залах встановлені ігрові куточки для дітей: один у залі з іноземною літературою, другий маємо в місці, де плетемо сітки, бо в цьому була потреба. Ми, напевно, ще довго будемо боротися зі стереотипами закритої та тихої читальні, де пані бібліотекарка тільки погрожує пальцем, коли хтось голосно розмовляє”.
Для дітей проводять зустрічі, мета яких – підготувати їх до вступу до польської школи. Щоденно з 10 до 17 відбуваються заняття в артистичному клубі, де дітей навчають музиці та малюванню. Українська молодь, яка приїхала в різний час та за різних обставин, зустрічається щовівторка в молодіжному клубі, щоб спільно адаптуватися до нової реальності життя в Кракові.
“Усю інформацію на нашому сайті ми намагаємося перекласти українською, зробити так, щоб усі себе добре почували. Бібліотека – це пункт інформації та інтеграції водночас”.
Про співпрацю
Проєкт “Бібліотека для кожного” розпочався у 2020 році. Інституція спільно із закладами в Лодзі, Ґдині та Норвегії проводила дослідження про зацікавленість бібліотеками серед читачів, у тому числі серед меншин, що живуть у Кракові. У рамках проєкту також реалізували курси з вивчення польської мови для українців: створили дві групи, два навчальних цикли для 20 осіб.
Спільно з фондом Zustrich адміністрація проводить додаткові зустрічі із психологом, авторами та експертами у сферах бізнесу та системи охорони здоров’я для дорослих.
“Дотримуємося такої думки, що не варто вигадувати щось самим. Краще запитати в тих, хто знається на цьому”.
Фонди привозять книжки з України, тим самим підтримуючи українські книгарні. Спільно з фондом “Darem Dalej” проводять виставки, акції, а також надають місце для проведення зустрічей організаціям та фондам.
“Бібліотека є місцем, відкритим для кожного, незважаючи на країну чи регіон походження. Це простір, де кожен має знайти своє місце і мати можливість прийти сюди без жодних соціальних поділів: бідні, багаті, чорні, білі, українці чи поляки. Не уявляю собі нашої інакшої реакції на початок війни. Ніхто навіть не думав про те, що “бібліотека – місце тільки для книг”.
Слідкувати за розкладом подій можна на сайті або ж на сторінці у Facebook.
Читайте також: Як українським біженцям отримати фінансову допомогу «500+» на дитину
Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.
Текст: Анастасія Олексюк
Фото: Саша Сергієнко, Аґнєшка Бендковська