Кожна дитина проходить крізь періоди емоційних викликів – перехід до нового класу, складнощі у спілкуванні з однолітками, страх перед контрольними чи невпевненість у собі. У ці моменти допомога шкільного психолога може стати тим рятівним містком, який повертає дитину до рівноваги. Проте багато батьків досі сприймають звернення до психолога як крайній захід або, ще гірше, як ознаку «проблемної» дитини. Насправді – це ознака відповідального батьківства.

Про те, чим займається шкільний психолог, чому його не варто боятись та у яких випадках варто звертатись UaInKrakow.pl. запитав у Психологині Анни Моклиці.

Шкільний психолог

Сучасна школа – це не лише про знання, а й про безпечне середовище. А шкільний психолог – його невід’ємна частина.

Шкільний психолог – це фахівець, який не лише працює з дітьми, а й підтримує вчителів та батьків у створенні безпечного і здорового освітнього середовища. Як зазначає Міністерство освіти Польщі, його завдання – допомогти учням справлятися зі стресом, тривожністю, труднощами у навчанні, вирішувати конфлікти та розвивати емоційний інтелект.

Шкільні психологи активно співпрацюють із психолого-педагогічними консультаційними центрами, які допомагають не лише дітям, а й родинам та педагогам у побудові стратегії навчання та підтримки розвитку.

“Шкільний психолог – це та людина, яка завжди має бути на стороні дитини. У школі буває дуже складно, багато переживань, які повʼязані з навчанням, однокласниками, вчителями, батьками. Залишатись в цьому самому – це не тільки важко, але й шкідливо для психічного здоровʼя”, – пояснює Анна Моклиця, психологиня з 10 роками досвіду роботи з дітьми.

Навіщо звертатися до шкільного психолога?

Причин звернення може бути безліч:

• дитина різко змінила поведінку;
• стала замкнутою або агресивною;
• має труднощі з навчанням без видимих причин;
• часто скаржиться на біль у тілі перед школою (спекулює);
• уникає спілкування з однолітками.

У таких випадках консультація з психологом допоможе не лише зрозуміти, що відбувається, а й запобігти розвитку глибших проблем. Часто достатньо кількох зустрічей, щоб побачити позитивні зміни.

“Кожна дитина заслуговує мати опору і підтримку, людину, яка не засудить, зрозуміє і підкаже  Дуже важливо мати місце, де тобі безпечно і комфортно.”, – наголошує фахівчиня.

Чому батькам не варто боятися звертатися до шкільного психолога

Попри розвиток освітньої системи та численні інформаційні кампанії, серед багатьох батьків досі зберігається хибне уявлення: якщо дитина йде до психолога – значить, з нею щось «не так». Цей стереотип гальмує процес надання допомоги та може призвести до загострення проблем.

“Психолог – це та людина, яка може допомогти вашій дитині, адже вона не дивиться на неї крізь призму виховання. Вона не буде виховувати Вашу дитину чи ставити діагноз, а просто її підтримає і вислухає. Важливо враховувати, що в підлітковому віці батьки перестають бути авторитетом, це важливий етап формування здорової й самостійної особистості. Якщо в цей період дитина не прийде до вас, бо вже не довіряє, то важливо, щоб в неї був інший дорослий, на якого вона зможе розраховувати”, – каже Анна Моклиця.

Як зазначає Міністерство освіти Польщі, психолого-педагогічна допомога в школі має бути доступною для кожного учня – незалежно від наявності діагнозу чи формальних підстав.

Варто пам’ятати кілька важливих речей:

• Психолог не «лікує» дитину, а підтримує її у складних життєвих ситуаціях. Він допомагає краще зрозуміти власні емоції, розвинути навички спілкування та саморегуляції.
• Спілкування з психологом конфіденційне. Якщо дитина довіряє фахівцю, вона отримає безпечний простір, де може говорити відкрито, без страху бути осудженою.
• Звернення до психолога — це профілактика, а не «реакція на катастрофу». Багатьох труднощів можна уникнути, якщо вчасно поговорити про страхи, тривоги чи непорозуміння з однолітками.

Як пояснити дитині, хто такий психолог?

Щоб у дитини не виник страх чи упередження, важливо представити психолога як союзника:

• Не лякати: уникайте фраз типу «підеш до психолога, якщо не заспокоїшся». Це формує асоціацію «психолог = покарання».
• Пояснити доступно: «Психолог – це як тренер, який допомагає впоратися з думками та емоціями».
• Підкреслити довіру: «Те, що ти скажеш, залишиться між вами, якщо це не небезпечно для тебе чи інших».
• Не робити з цього «велику справу»: подайте похід до психолога, так само як похід до логопеда чи вчителя музики.

Якою має бути роль батьків?

Найважливіше – бути уважними. Часто сигналом до тривоги стає не одна подія, а їх сукупність. Якщо дитина вже кілька тижнів приходить зі школи з поганим настроєм або каже, що не хоче бачити своїх друзів – час діяти.

Підтримка дитини має бути щирою:

• Слухайте активно. Часто діти не потребують поради – лише простору висловитися.
• Не знецінюйте почуття дитини. «Не переживай, це дурниця» – фраза, яка блокує подальший діалог.
• Подавайте приклад. Розкажіть, як вам колись допомогла розмова з кимось, коли було важко.

Психолог у школі – це потреба

Психоемоційне здоров’я дітей – основа їхнього розвитку та навчання. І чим раніше ми навчимося реагувати не лише на оцінки, а й на сигнали з боку емоцій, тим більше шансів, що наші діти виростуть впевненими, стійкими та щасливими.

“Будь-яка дитина здатна справитись з труднощами, але чи заслуговує вона того, щоб боротися, виживати чи справлятись з цим сама, якщо можна піти до людини, яка тебе почує. Особливо ця підтримка важлива на етапі психічного і соціального формування особистості. Дбайте про психічне здоров’я своїх дітей”, – додає Анна Моклиця.

Розповідаємо першими новини для українців у Кракові – підписуйтесь на телеграм UAinKrakow.

Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.

Фоторепортажі та корисні інфографіки – на нашому Instagram-акаунті.

Проєкт реалізовано в рамках грантового конкурсу “Польські міста України — Тайванський грантовий фонд» Biuro Przedstawicielskie Tajpej w Polsce/駐波蘭臺北代表處 та Unia Metropolii Polskich

Текст: Елеонора Швець

Титульне фото: Pexels