Щороку на другий день Великодніх свят поляки обливають один одного холодною водою. Розповідаємо про походження та значення цією традиції.
Звичай обливання холодною водою називається “śmigus-dyngus” або ж обливаний понеділок (lany poniedziałek). Сьогодні він асоціюється зі здатністю святої води очищувати від гріхів. Проте так було не завжди, адже початки цією традиції сягають ще язичницьких часів.
Раніше “śmigus” та “dyngus” були двома окремими звичаями, пов’язаними із зустрічанням весни. Śmigus означав шмагання гілками верби та обливання водою. Це символізувало очищення від бруду та хвороб. У перший день свята хлопці били гіллям та обливали водою дівчат. Однак вже наступного дня жінки могли їм помститись. Саме тому ще сімнадцятого (XVII) століття Великдень у Польщі тривав три дні.
Традиція набула особливого поширення в селах. Там взаємні обливання були своєрідною формою залицянь. Вважалось, що людина, котра цього дня залишається сухою, не тішиться популярністю в протилежної статі.
Натомість dyngus полягав на взаємних відвідинах знайомих та даруванню їм подарунків, якими можна було “відкупитись” від повторного обливання.
З часом “śmigus” та “dyngus” злились в одну традицію. Зараз мало хто пам’ятає їхнє первісне значення. Взаємне обливання водою перетворилось на своєрідну розвагу для дітей та молоді.
Варто також зауважити, що Обливаний понеділок святкують не лише в Польщі, але й у Чехії, Словаччині та на Західній Україні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
15 польських фразеологізмів, які варто вивчити до Великодня
Читайте більше новин, вподобавши сторінку UAinKrakow.pl у соцмережі Facebook.
Фото міста та українців у Кракові – на нашому Instagram-акаунті за посиланням.
Іван Кислощук
Титульне фото: Pixabay